Несміливий чоловік

07558Ти спеціально не заходиш у соціальні мережі. Я знала, що наша зустріч знову віддалить нас. А потім вкотре через скількись років, ти дивитимешся на мене інакше…

Ми граємо у щасливих

07092Ця весна знову приносить спогади про тебе. З розквітом кремових підсніжників і ніжних пролісків. Не знаю навіщо, але вдивляюся в кожного перехожого.

Магічний мед

07091– Котра година? – запитав Віталій, коли почало сутеніти.
– За кілька годин до осені, – загадково усміхнулася Міла, поправляючи свій тонкий ліловий шарф.

Все буде інакше

06292І не гріє мене цей теплий чай із малиною та медом… І бенгальські вогні, і яскраві вогники гірлянд новорічної ялинки, і блискітки та розмальовані іграшки, і…

Моя людина

05909– Ти пахнеш кавою. Ти ж не п’єш каву? – Макар обійняв і поцілував Лесю. – І твої губи кавові.

– Моя нова робота. У ній знайшлося місце для…

Знак долі

05786У Зоряни було золоте волосся, а коли в ньому купалися теплі сонячні промінчики, колір волосся нагадував золоту пшеницю. Олексій любив дивитися на це тепле і…

Я зустріну свою людину

05614Що я повинна робити? Рвати на собі волосся, кричати від ненависті, тупцювати на місці, благати, просити про шанс, вибивати правду? Я не знаю, як дівчата…

Мамо, дякую за життя!

05613Мамо, мамочко, ти знаєш, я щаслива! Мабуть, із того моменту, коли побачила світ, коли ти подарувала мені життя. Просто тоді я цього не знала, не…

Дивовижний юнак

05544Даша боїться. Почала боятися, коли пішла в лікарню. Коли дивилася в очі лікарю і не могла роздягнутися.

– Дівчино, ви так і будете на мене…

По-справжньому жити

05468– Тримайте, ось маска, халат, – Юля знімала білий халат і повертала його мед­сестрі. – Це запах смерті?

Юля розгублено дивилася то на…

Сестри

05288Даша стрибала через калюжі, як у дитинстві. Тоді вона, взувала гумові чобітки, більші на розмір, що лишилися від старшої сестри, і гасала по калюжах. У…

Чужий батько

05233З Мирославою ми познайомилися, коли стали дорослими жінками. У нас обох діти – у мене донечка, в неї синок. Здружилися на дитячому майданчику. Ми часто…

Сільська фельдшерка

04015Дорога додому завжди спонукала мене до роздумів. Я була нетутешня, сама з невеличкого села Маловисківського району, в обласний центр поїхала на навчання. Я…

Мрія дідуся

03934Галина Іванівна та Степан Васильович нажили п’ятьох дітей та шістьох онуків. Їм обом – за шістдесят. У душі, кажуть, ще молоді, а те, що паспорт, то таке, хто…

День конвалій

03931Мені ця пауза не потрібна. Ти ж знаєш. Розберися краще в собі і залиш мене в спокої. Почни врешті будувати своє життя самостійно, без моїх порад, узагалі без…

У недосяжності для обох

03929Емма, обіпершись своїм худим ліктем на підвіконня, докурювала цигарку. Проганяючи меланхолійні думки, вона струсила попіл у попільничку. «Мені потрібен час…

Чужі люди

02993Таки доречно ми з тобою сьогодні мовчали. Бувають моменти, коли нічого сказати. Або просто не хочеться. І ти закриваєш своє серце на замок.

Я…

Старий щоденник

02534У тебе добрі очі. Тільки відкриваю твої світлини, так і тону у твоїх усміхнених очах. У тебе вони завжди такі. Роки змінюються, а твій теплий погляд – ні…

Наш світ саме такий

02333Сніг повністю забив шибку. Вітер приклеїв дрібні сніжинки, як шпалери, затуливши ними дорогу і людей.

– Агов, світе, що ти там? Які зміни…

Рора – Лола

рора лолаРора з одногрупниками готувала творчий вечір. Вона була бездоганним організатором, тому за університетські вечори відповідала саме вона.

Михайле, ти граєш неймовірно…

Невловима

невловимаЛариса Віталіївна любила вихідні. Це особливі дні, коли вона читає газети, перевіряє зошити, пече пироги, зустрічає гостей. Вихідні – це смачні дні для себе, коли весь світ залишається за…