Позбутися зайвого

11146Вона викидала все зайве. Коричневі замшеві туфлі, куплені років три тому під сукню до подруги на день народження. Так жодного разу їх і не взула. Втратила…

Шлях до себе

11099Вона не вміла пробачати. Ніколи. Нікому. Йому. І собі. Варя надіялася лише на себе. У дитинстві батьки її не балували. Вона звикла бути охайною, зразковою…

Важливі люди поряд

11028Тома працювала продавцем по змінах. Йшла на роботу рано або ж пізно ввечері. Поспішала. Зароб­ляла гроші дітям на навчання. Крутилася в супермаркеті. Весь…

Зустріла своїх батьків

10997Вона тричі на рік їздила до його батьків. Відколи він познайомив її зі своїми батьками, вони для неї стали рідними.

Цього разу вона не планувала…

Мрія на Святвечір

10937Вона так чекала їх цієї зими, особливо на Святвечір. Баба Мотря готувала кутю і варила узвар. Боже, який смачний у неї узвар виходить із яблук, груш і слив…

Смілива дівчинка

10996Є ситуації, які не відпускають. їх тримаєш, як вантаж. Коли це усвідомлюєш, задаєшся питанням: навіщо це тягнути із собою все життя?!


Ліза…

Дорога до Гриця

10835Вона взяла за дурну звичку латати його сорочки. Ті, що він уже давно не носить, і ті, що ніколи уже не вдягне.

Мар’яна Петрівна колись любила…

Сенс її життя

10813Наталка сиділа на березі моря у затишній кафешці. Велика рожева шляпа у білі смуги ховала її обличчя. Вона пила апельсиновий сік. Подумки навіть вимовила тост…

Кава з шоколадом

10232– Ти любиш цей шоколад? – Вова вкотре спостерігав, як Міла в обідню перерву відкладала свої папери і смакувала молочним шоколадом і кавою з корицею.

Крила для метелика

08552Ти подарував мені крила. Я з ними літаю, мов метелик, – і небом, і землею. Тільки навіщо вони мені без тебе? Даша запитала б його про це, щоб нарешті почути…

Мої зміни

Юлька тиснула кнопку ліфта. Поки він спускався з верхнього поверху, подумки розкладала плани на сьогоднішній день. З ким зустрітися, де провести робочу…

Три любові на одне життя

08218Того вечора не хотіла спати. Ліжко стояло біля вікна і я бачила небо. Вдивлялася в нього і немов тонула у сутінках. Там народжуються мрії і спогади…

Несміливий чоловік

07558Ти спеціально не заходиш у соціальні мережі. Я знала, що наша зустріч знову віддалить нас. А потім вкотре через скількись років, ти дивитимешся на мене інакше…

Ми граємо у щасливих

07092Ця весна знову приносить спогади про тебе. З розквітом кремових підсніжників і ніжних пролісків. Не знаю навіщо, але вдивляюся в кожного перехожого.

Магічний мед

07091– Котра година? – запитав Віталій, коли почало сутеніти.
– За кілька годин до осені, – загадково усміхнулася Міла, поправляючи свій тонкий ліловий шарф.

Все буде інакше

06292І не гріє мене цей теплий чай із малиною та медом… І бенгальські вогні, і яскраві вогники гірлянд новорічної ялинки, і блискітки та розмальовані іграшки, і…

Моя людина

05909– Ти пахнеш кавою. Ти ж не п’єш каву? – Макар обійняв і поцілував Лесю. – І твої губи кавові.

– Моя нова робота. У ній знайшлося місце для…

Знак долі

05786У Зоряни було золоте волосся, а коли в ньому купалися теплі сонячні промінчики, колір волосся нагадував золоту пшеницю. Олексій любив дивитися на це тепле і…