У Кіровограді колишній АТОвець визволив собаку, який півроку прожив у каналізації

, Олена Сідорова

00554В обласному центрі колишній боєць третього окремого полку спецпризначення 23-річний Максим Криницький дістав із каналізаційного люка собаку, який там прожив із весни. Хлопець єдиний, хто відгукнувся на прохання небайдужих. Втім цей пес – не єдиний врятований Максимом хвостик. У 2014 році «КП» писала, як під час штурму Іловайська хлопець врятував цуценя, якого згодом назвав Атошкою і після служби забрав додому.

Заклик про пошук спритних рук і свіжих ідей із порятунку собаки опублікували волонтери. Розповіли, що пес знаходиться­ в каналізаційному колекторі вже кілька місяців поспіль. Вочевидь, упав туди, коли гуляв. Небайдужі інколи кидали в яму їжу, а от дістати звідти пса ніхто не наважувався,­ бо глибина – кілька метрів.

– Історія жахлива. Чесно скажу, не могла заснути дуже довго, – розповідає волонтер Оксана Літвінова. – Все думала, як тварина провела таке спекотне літо без води. Це жах! Жінка, яка живе поряд, випадково дізналася про цього собаку від старенької бабусі. Почала ходити туди щодня, годувати, спустила банку з водою. Коли люди викликали рятувальників, ті вдіяти нічого не змогли, мовляв, не мають спорядження.

Благання про допомогу побачила сестра Максима – Юлія. Вона одразу ж безапеляційно заявила волонтерам, що її брат точно впорається з завданням. Не відмовився допомогти і сам Максим.

Спецоперація з порятунку тривала два дні. Допомагали Максиму його дівчина Юлія і небайдужі жителі – Вадим і Катерина. З першої спроби дістати пса не вдалося, тому вирішили краще підготуватися­ і продовжити наступного дня.

– Пробували спускати пастку з їжею, яку зробили зі спального мішка і дроту, – розповідає Максим. – Накидали туди м’яса, але собака виявився дуже розумним – лапою підтягував до себе м’ясо і не залазив у мішок. Думали, як його ще можна виманити, бо на контакт він не йшов. Тоді знайшли другий люк, який від того, в якому годували пса, знаходився за мет­рів 40-60. Одну трубу, в яку собака міг втекти, ми заклали мішками. Вирішили оточити з обох боків. У перший люк спустився Вадим, а я – в другий. Поліз по бетонній трубі, яка з’єднує їх. За метрів шість пес побачив мене, у нього почалася паніка, але втекти не міг, бо з іншого боку був Вадим. Пес бігав туди-сюди, гарчав, кусався. У результаті таки «дотисли», посадили в спальний мішок і мотузкою підняли нагору.

 

00557 00558

За час перебування в так званому полоні, собака здичавів, нікого до себе не підпускав. Найстрашніше – на початку опалювального сезону тварина могла або потонути, або вмерти від опіків від гарячих труб.

– Собака був дуже виснажений і худий, – констатує Максим. – Висота труби – сантиметрів 40. У повний зріст він там стояти не міг. А тому за весь час, який там перебував, тіло атрофувалося. Вже нагорі пес падав, бо не міг у повний зріст стати на лапи. Коли почали гладити, він заспокоївся. Запропонували назвати Спрінтером, як звали щура з мультику «Черепашки-Ніндзя», що жив у каналізації. До того ж, вони схожі!

Коли собака трохи набереться сил, волонтери планують випустити його на вулицю, адже помітили, що йому не вистачає свободи.

– Собаці років зо три. Весь час, вочевидь, жив на вулиці. Тому в закритому приміщенні дуже погано себе почуває. Йому потрібна воля. Таких я називаю вовками. Ми його трохи відгодуємо, щоб набрався сил, а потім відпустимо у звичне для нього середовище, аби оговтався від пережитого жаху, – каже Оксана Літвінова і додає, так собаці буде краще.

Якби не Максим, волонтери навіть не знають, хто б наважився на такий крок.

– Максим спрацював на відмінно. Не кожен зголосився. Це, можна сказати, подвиг. Він не тільки сміливий, доброта у нього – на обличчі. Велика вдячність! – наголошує Оксана Літвінова.

Втім свій вчинок Максим не вважає героїчним. Каже, так має діяти кожна свідома людина.

– Побільше б людей, добрих до тварин. Якщо є можливість, треба допомагати, – каже Максим і ділиться новинами, що Атошка, яку він урятував на війні, добряче підросла. – Дуже боїться, трясеться, коли стріляють салюти, бо в АТО вона багато чула таких пострілів. Але вона вже зрозуміла, з яких умов в які потрапила. Все чудово!

фото: надане героєм та зі сторінки ГО «Щасливий пес»

 

00556 00555

e-max.it: your social media marketing partner