У Помічній боєць освідчився коханій прямо на її випускному

У Помічній Добровеличківського району 22 ­річний контрактник 36 окремої бригади морської піхоти Вадим Бубнов освідчився своїй 17­річній дівчині Лілії Дінул на її випускному вечорі. Дівчина, не вагаючись, відповіла «Так!».

Щасливий для обох момент стався ввечері 28 травня. Коли за лаштунками залу Будинку культури дівчина готувалася до випуск­ного номера, на сцену вийшов її хлопець із букетом квітів.

– Це був дуже хвилюючий момент, – розповідає «КП» Вадим. – До мене на сцену вийшла шокована Ліля. Я придумав дуже класну промову, але оскільки дуже хвилювався, на сцені я все забув і почав імпровізувати. Став на коліно, дістав каблучку і сказав приблизно таке: «Я знаю, що ти довго чекала випускного. Але, повір, я його довше чекав. Я став на одну життєву сходинку вище і тому хочу сказати тобі три ці чарівні слова: «Виходь за мене». Зал почав аплодувати, свистіти, всі піднялися... Тоді Ліля вигукнула у мікрофон, що згодна! Я взяв її на руки і поніс за куліси. Зробити пропозицію саме на випускному я запланував ще рік тому. Хотів зробити для неї цей момент незабутнім. Думки, що вона може мені відмовити, у мене навіть не було.

– Неможливо передати, що я тоді відчувала, – намагається пригадати свої відчуття Лілія. – Це таке щастя було!!! Я хотіла розплакатися, але оскільки в мене був макіяж, боялася його зіпсувати. Ледве себе стримувала.

Втім про сюрприз коханого дівчина здогадалася раніше, ніж він їй його влаштував.

– Я підозрювала, що він щось таке задумав, – ділиться з «КП» Лілія. – Бо кілька днів перед випускним він багато разів вмикав пісні про наречених. Я ж думаю: що це на нього найшло? Того вечора я вже напевне знала, що він робитиме пропозицію. По­перше, моя мама трохи наштовхнула мене на цю думку, коли сказала: «Ти тільки не плач, коли вийдеш на сцену». По­друге, вчителька моя підійшла під час концерту і спитала прізвище мого хлопця. Тоді я зрозуміла, що вони від мене щось приховують.

Як розповіли «КП» закохані, зустрічаються вони більше трьох років. За цей час дівчина встигла дочекатися коханого з армії і пережити два місяці, які Вадим був у АТО.

– За ці роки він став для мене найближчою і найдорожчою людиною, – каже Ліля. – Він мені постійно допомагав, я до нього могла подзвонити в будь­який час і просити поради. Якщо на початку наших стосунків я ще інколи сумнівалася, чи це справді кохання на все життя, то з часом упевнилася, що він мені вірний і що ці почуття надовго. Не шкодую, що я зараз із ним і готова разом прожити все життя. Дуже люблю його, він у мене найкращий.

– Вона перша дівчина, в яку я так сильно закохався,­ – зізнається Вадим. – І так, я впевнений, що це любов на все життя. Я її дуже люблю. Найголовніше – що у нас це взаємно!

Після навчання у школі Лілія планує здобувати освіту психолога або політолога в Миколаєві, де служить коханий. А восени, після того, як їй виповниться 18, молоді планують відгуляти весілля.