Приїхали на виклик, а там дитина ледь одягнена в 17 градусів морозу. Мати у снігу спала п’яна... Почали її приводити до тями, а вона нас побачила і давай тікати…
Забезпечувати правопорядок кіровоградців, реагувати на тривожні повідомлення, – одне з основних завдань управління поліції охорони в області. «КП» на власні очі побачила роботу бійців зі зброєю і в бронежилетах та разом із ними заступила на чергування. Як несуть службу поліцейські охорони, – ділилися Андрій Королівський і Юрій Ткаліч.
Підготовка до патрулювання
День чергування припав на минулу п’ятницю. Андрій і Юрій заздалегідь попередили, що п’ятниця та вихідні – дні насичені, адже кіровоградці відпочивають і, як це часто трапляється, беруться з’ясовувати стосунки.
– Перед тим, як виїздити, ми передивляємося, щоб були всі засоби – бронежилети, рації. Щоб була повна укомплектованість, чистота в автомобілі, – пояснює Юрій.
Полісмени кажуть, що патрулюють із шостої вечора до восьмої ранку. Ввірена їм територія – мікрорайони Ковалівка, Стара Балашівка, Балашівка, Миколаївка та Лелеківка.
Щодня в обласному центрі працює по три екіпажі, кожен реагує на виклик зі свого району.
Перший виклик, який надійшов поліцейським Юрію та Андрію, – спрацювала квартирна сигналізація. Однак за кілька хвилин оператор дала відбій.
– Нам по рації повідомили про відпрацювання квартири, але оскільки прийшов відбій, то ми на виклик не їдемо. За визначений час господар повинен по коду зняти сигналізацію з квартири, – зауважує Юрій і додає, що вся розмова між поліцейськими і черговими записується на архіватор.
Щойно скасували один сигнал, як надійшов інший. Розбірки у барі. З Ковалівки доїхали на вулицю Героїв Сталінграда за шість хвилин.
– Закон дозволяє їхати на максимальній швидкості, – уточнює поліцейський водій Юрій Ткаліч.
Уже на місці застали з’ясування стосунків між п’яними чоловіками. Втім конфлікт вдалося вирішити, тож доставляти дебоширів у відділок потреби не було.
Поліцейські кажуть, що кожен виклик реєструється у журналі єдиного обліку.
За кілька хвилин спрацювала сигналізація банкомату. З’ясувалося, хтось із перехожих ненароком його зачепив.
– Банкомат є тим фінансовим об’єктом, виклик на який ми реєструємо. Крім виїзду, треба відібрати свідчення від цивільної особи, що вона підтверджує, що термінал цілий та непошкоджений, – каже Юрій.
Про прибуття на точку виклику та повернення з неї, поліцейські повідомляють по рації операторів. Кажуть, не лише надають охоронні послуги, а й слідкують за правопорядком.
– За законом, виклик отримує той наряд, який знаходиться найближче. Автомобілі облаштовані GPS-навігаторами, за допомогою яких відстежується місцезнаходження поліцейських. Через радіостанцію черговий дає виклик, ми його приймаємо і виїздимо на місце, – розповідає поліцейський і додає, щогодини треба телефонувати у чергову частину і повідомляти про те, чи все в порядку. Так, за добу поліцейські прийняли більше 30 викликів, із яких 27 – на об’єкти, що охороняються.
Переатестація
Юрій та Андрій, як напарники, разом працюють протягом чотирьох років. Андрій пропрацював у поліції охорони (а до цього – міліції охорони) двадцять два роки. Юрій – тринадцять. Обом подобається їхня робота, тож навіть не думають її змінювати.
– У мене рідний брат працював у міліції охорони. Він і порекомендував мені цю службу. Це був 1994 рік – я щойно повернувся з армії, через рік почав працювати у поліції охорони. І ось так на одному місці більше двадцяти років, – згадує Андрій.
– Обов’язковою умовою працевлаштування була служба в армії. Я саме відслужив, потім дізнався про вакансії в цьому підрозділі, приніс резюме, мене взяли. З першого дня, як я прийшов у службу охорони і до сьогодні навіть не думав іти на іншу роботу, – розповідає Юрій.
Чоловіки зізнаються, за час роботи спрацювалися, довіряють один одному.
– Я знаю, що мені спину прикриють. З напарником ми один одного розуміємо з півслова, навіть із погляду. Інколи без слів розуміємо, в який бік потрібно йти, – зізнається Андрій.
У квітні чоловіки проходитимуть переатестацію. Як складеться далі – не знають, головне, кажуть, показати гарні результати.
– Перевірятимуть знання законодавчої бази і фізичну підготовку. Проходимо переатестацію щороку. Єдине – зараз нові закони, нормативні документи, тому готуємося. Двічі на тиждень у нас проходить фізична підготовка. Вивчаємо прийоми рукопашного бою. Тренує нас майстер спорту з єдиноборств, заслужений тренер Ігор Іванов, – розповідають вони.
Рятували дітей, затримували злодіїв
За роки служби у житті поліцейських траплялося чимало. Ситуації були різні – складні, напружені, а іноді й курйозні.
– Років п’ятнадцять тому треба було у центральному сквері затримати людину і доставити у райвідділ. Але він був такий здоровань, що нас, вісім чоловіків, не могли його всадити у машину. Він нас, як курчат, розкидав і сказав: «Заспокойтеся, я сам сяду». А сам, як гора, два метри зросту. Наручники не могли йому одягнути, бо вони просто не сходилися у нього на руках. Він у кафе побив посуд, усіх звідти вигнав, бо йому там було занадто шумно, – пригадує Андрій. – А якось стояв з напарником біля ринку «Босфор». На вулиці було 20 градусів морозу, до нас підійшов хлопець і каже, що його щойно роздягли біля Ковалівського парку троє чоловіків, приставивши до його горла ножа. Ми посадили хлопця в машину і почали кружляти між будинками. У нього забрали одяг, годинник, гроші. Об’їздили всю Ковалівку, вже думали їхати у райвідділ, щоб він писав заяву. Але напарник каже, давай ще до залізничного вокзалу проїдемо. Тільки почали виїжджати, а там на перехресті стоять ці троє, один із них саме приміряв курточку. Хотіли затримати їх, а в одного викрутка, в іншого – ніж. Довелося викликати на підмогу сусідній наряд, щоб доправити їх у райвідділок.
Ще один випадок згадали співрозмовники «КП», коли чоловік розгулював містом із ножем. Тоді на нього поліцейським вказав таксист.
– До нас під’їхав таксист і каже, по вулиці Перспективній ходить чоловік із великим ножем. Коли ми під’їхали, він побачив нашу машину і почав тікати. На прохання зупинитися не реагував, тож довелося застосувати заходи фізичного впливу, аби затримати, – продовжує Андрій.
Доводилося бійцям рятувати і розшукувати дітей.
– Два роки тому на «102» надійшов виклик, що маленька дитина взимку замерзає біля одного з університетів. Приїхали на виклик, а там 4-річний хлопчик без верхнього одягу. На вулиці 17 градусів морозу. Мати у снігу спала п’яна, а дитина сиділа поруч і вже замерзала. Ми хлопчика одразу посадили в автомобіль. Почали матір приводити до тями, а вона нас побачила і давай тікати, за дитину навіть не згадала. Довелося доставити їх у міськвідділ, – каже поліцейський. – А десь дванадцять років тому нам дали орієнтування про дівчинку, яка зникла. Ми з напарником її знайшли. Вона пішла з дому і не з’являлася два дні. Потім з’ясувалося, що вона посварилася з батьками і не вперше так робить…
Затримали зловмисників менше ніж за добу
Начальник управління поліції охорони в Кіровоградській області Володимир Луньов розповідає «КП», що цьогоріч його бійці затримали чимало підозрюваних у злочинах. Деяких – по гарячих слідах.
– Сьогодні підрозділи поліції охорони здійснюють виїзди не лише на спрацювання сигналізації, а й на повідомлення про скоєння правопорушень. Наприклад, у січні надійшов сигнал про спрацювання охоронної сигналізації в аптеці у центрі Кіровограда. Уже на місці поліцейські охорони побачили палаючий автомобіль, припаркований біля аптеки. Від нього полум’я перекинулося на фасад аптеки. Хлопці почали самотужки гасити полум’я поки не підоспіли пожежні, які вже повністю ліквідували вогонь. Зараз за даним фактом триває слідство, – каже начальник управління.
Володимир Луньов згадав ще один випадок, коли поліцейським вдалося затримати підозрюваного у крадіжці на місці злочину.
– Близько першої години ночі наряд Олександрійського районного відділення поліції охорони виїхав на спрацювання охоронної сигналізації в магазині відомої продовольчої мережі, розташованої у центрі Олександрії. Коли приїхали, побачили розбите скло на вхідних дверях магазину, негайно заблокували усі можливі виходи з закладу. Невдовзі поліцейські почули брязкіт розбитого скла і побачили, як невідомий намагався вистрибнути із вікна магазину. Поліцейські негайно затримали злодія… З’ясувалося, що він розбив скло вхідних дверей та потрапив до торгівельної зали. Там забрав із каси гроші і попрямував до виходу, але помітив поліцейських. Спроба втекти через вікно не вдалася, – підсумував Луньов.
Підготовка до патрулювання
День чергування припав на минулу п’ятницю. Андрій і Юрій заздалегідь попередили, що п’ятниця та вихідні – дні насичені, адже кіровоградці відпочивають і, як це часто трапляється, беруться з’ясовувати стосунки.
– Перед тим, як виїздити, ми передивляємося, щоб були всі засоби – бронежилети, рації. Щоб була повна укомплектованість, чистота в автомобілі, – пояснює Юрій.
Полісмени кажуть, що патрулюють із шостої вечора до восьмої ранку. Ввірена їм територія – мікрорайони Ковалівка, Стара Балашівка, Балашівка, Миколаївка та Лелеківка.
Щодня в обласному центрі працює по три екіпажі, кожен реагує на виклик зі свого району.
Перший виклик, який надійшов поліцейським Юрію та Андрію, – спрацювала квартирна сигналізація. Однак за кілька хвилин оператор дала відбій.
– Нам по рації повідомили про відпрацювання квартири, але оскільки прийшов відбій, то ми на виклик не їдемо. За визначений час господар повинен по коду зняти сигналізацію з квартири, – зауважує Юрій і додає, що вся розмова між поліцейськими і черговими записується на архіватор.
Щойно скасували один сигнал, як надійшов інший. Розбірки у барі. З Ковалівки доїхали на вулицю Героїв Сталінграда за шість хвилин.
– Закон дозволяє їхати на максимальній швидкості, – уточнює поліцейський водій Юрій Ткаліч.
Уже на місці застали з’ясування стосунків між п’яними чоловіками. Втім конфлікт вдалося вирішити, тож доставляти дебоширів у відділок потреби не було.
Поліцейські кажуть, що кожен виклик реєструється у журналі єдиного обліку.
За кілька хвилин спрацювала сигналізація банкомату. З’ясувалося, хтось із перехожих ненароком його зачепив.
– Банкомат є тим фінансовим об’єктом, виклик на який ми реєструємо. Крім виїзду, треба відібрати свідчення від цивільної особи, що вона підтверджує, що термінал цілий та непошкоджений, – каже Юрій.
Про прибуття на точку виклику та повернення з неї, поліцейські повідомляють по рації операторів. Кажуть, не лише надають охоронні послуги, а й слідкують за правопорядком.
– За законом, виклик отримує той наряд, який знаходиться найближче. Автомобілі облаштовані GPS-навігаторами, за допомогою яких відстежується місцезнаходження поліцейських. Через радіостанцію черговий дає виклик, ми його приймаємо і виїздимо на місце, – розповідає поліцейський і додає, щогодини треба телефонувати у чергову частину і повідомляти про те, чи все в порядку. Так, за добу поліцейські прийняли більше 30 викликів, із яких 27 – на об’єкти, що охороняються.
Переатестація
Юрій та Андрій, як напарники, разом працюють протягом чотирьох років. Андрій пропрацював у поліції охорони (а до цього – міліції охорони) двадцять два роки. Юрій – тринадцять. Обом подобається їхня робота, тож навіть не думають її змінювати.
– У мене рідний брат працював у міліції охорони. Він і порекомендував мені цю службу. Це був 1994 рік – я щойно повернувся з армії, через рік почав працювати у поліції охорони. І ось так на одному місці більше двадцяти років, – згадує Андрій.
– Обов’язковою умовою працевлаштування була служба в армії. Я саме відслужив, потім дізнався про вакансії в цьому підрозділі, приніс резюме, мене взяли. З першого дня, як я прийшов у службу охорони і до сьогодні навіть не думав іти на іншу роботу, – розповідає Юрій.
Чоловіки зізнаються, за час роботи спрацювалися, довіряють один одному.
– Я знаю, що мені спину прикриють. З напарником ми один одного розуміємо з півслова, навіть із погляду. Інколи без слів розуміємо, в який бік потрібно йти, – зізнається Андрій.
У квітні чоловіки проходитимуть переатестацію. Як складеться далі – не знають, головне, кажуть, показати гарні результати.
– Перевірятимуть знання законодавчої бази і фізичну підготовку. Проходимо переатестацію щороку. Єдине – зараз нові закони, нормативні документи, тому готуємося. Двічі на тиждень у нас проходить фізична підготовка. Вивчаємо прийоми рукопашного бою. Тренує нас майстер спорту з єдиноборств, заслужений тренер Ігор Іванов, – розповідають вони.
Рятували дітей, затримували злодіїв
За роки служби у житті поліцейських траплялося чимало. Ситуації були різні – складні, напружені, а іноді й курйозні.
– Років п’ятнадцять тому треба було у центральному сквері затримати людину і доставити у райвідділ. Але він був такий здоровань, що нас, вісім чоловіків, не могли його всадити у машину. Він нас, як курчат, розкидав і сказав: «Заспокойтеся, я сам сяду». А сам, як гора, два метри зросту. Наручники не могли йому одягнути, бо вони просто не сходилися у нього на руках. Він у кафе побив посуд, усіх звідти вигнав, бо йому там було занадто шумно, – пригадує Андрій. – А якось стояв з напарником біля ринку «Босфор». На вулиці було 20 градусів морозу, до нас підійшов хлопець і каже, що його щойно роздягли біля Ковалівського парку троє чоловіків, приставивши до його горла ножа. Ми посадили хлопця в машину і почали кружляти між будинками. У нього забрали одяг, годинник, гроші. Об’їздили всю Ковалівку, вже думали їхати у райвідділ, щоб він писав заяву. Але напарник каже, давай ще до залізничного вокзалу проїдемо. Тільки почали виїжджати, а там на перехресті стоять ці троє, один із них саме приміряв курточку. Хотіли затримати їх, а в одного викрутка, в іншого – ніж. Довелося викликати на підмогу сусідній наряд, щоб доправити їх у райвідділок.
Ще один випадок згадали співрозмовники «КП», коли чоловік розгулював містом із ножем. Тоді на нього поліцейським вказав таксист.
– До нас під’їхав таксист і каже, по вулиці Перспективній ходить чоловік із великим ножем. Коли ми під’їхали, він побачив нашу машину і почав тікати. На прохання зупинитися не реагував, тож довелося застосувати заходи фізичного впливу, аби затримати, – продовжує Андрій.
Доводилося бійцям рятувати і розшукувати дітей.
– Два роки тому на «102» надійшов виклик, що маленька дитина взимку замерзає біля одного з університетів. Приїхали на виклик, а там 4-річний хлопчик без верхнього одягу. На вулиці 17 градусів морозу. Мати у снігу спала п’яна, а дитина сиділа поруч і вже замерзала. Ми хлопчика одразу посадили в автомобіль. Почали матір приводити до тями, а вона нас побачила і давай тікати, за дитину навіть не згадала. Довелося доставити їх у міськвідділ, – каже поліцейський. – А десь дванадцять років тому нам дали орієнтування про дівчинку, яка зникла. Ми з напарником її знайшли. Вона пішла з дому і не з’являлася два дні. Потім з’ясувалося, що вона посварилася з батьками і не вперше так робить…
Затримали зловмисників менше ніж за добу
Начальник управління поліції охорони в Кіровоградській області Володимир Луньов розповідає «КП», що цьогоріч його бійці затримали чимало підозрюваних у злочинах. Деяких – по гарячих слідах.
– Сьогодні підрозділи поліції охорони здійснюють виїзди не лише на спрацювання сигналізації, а й на повідомлення про скоєння правопорушень. Наприклад, у січні надійшов сигнал про спрацювання охоронної сигналізації в аптеці у центрі Кіровограда. Уже на місці поліцейські охорони побачили палаючий автомобіль, припаркований біля аптеки. Від нього полум’я перекинулося на фасад аптеки. Хлопці почали самотужки гасити полум’я поки не підоспіли пожежні, які вже повністю ліквідували вогонь. Зараз за даним фактом триває слідство, – каже начальник управління.
Володимир Луньов згадав ще один випадок, коли поліцейським вдалося затримати підозрюваного у крадіжці на місці злочину.
– Близько першої години ночі наряд Олександрійського районного відділення поліції охорони виїхав на спрацювання охоронної сигналізації в магазині відомої продовольчої мережі, розташованої у центрі Олександрії. Коли приїхали, побачили розбите скло на вхідних дверях магазину, негайно заблокували усі можливі виходи з закладу. Невдовзі поліцейські почули брязкіт розбитого скла і побачили, як невідомий намагався вистрибнути із вікна магазину. Поліцейські негайно затримали злодія… З’ясувалося, що він розбив скло вхідних дверей та потрапив до торгівельної зали. Там забрав із каси гроші і попрямував до виходу, але помітив поліцейських. Спроба втекти через вікно не вдалася, – підсумував Луньов.