Вухолапу Абітару, Арнітолекса та інших дракозаврів створює юна кіровоградка

, Наталка Маринець

3654Софійці лише десять, а в її арсеналі вже безліч різноманітних творчих робіт. Дівчинка створює мозаїки зі скла, аплікації в техніці квілінг, вироби з природних і підручних матеріалів, плете з бісеру, але найбільше у неї малюнків та робіт із пластиліну. Для більшості виробів дівчинка вигадує чудернацькі імена. Як народжуються таланти – розповіла «КП» мама дівчинки – Ксенія.

Софійка відвідує студію образотворчого й декоративно­ужиткового мистецтва «Писанка» в обласному ДЮЦі. Не дивлячись на зовсім юний вік, у неї було вже дві персональні виставки у Кіровограді, вона має декілька дипломів і грамот. Торік брала участь у всеукраїнському конкурсі дитячих малюнків «Щаслива дитина – квітуча Україна», організованому власником галереї «Єлисаветград» Миколою Цукановим.

Не дивно, що дівчинка така творча, адже і батьки у неї теж талановиті. Мама Ксенія малює та шиє, тато Валентин займається музикою. Розповідають, малювати Софійка почала з чотирьох років, а ліпити з пластиліну – на рік пізніше.

– Спочатку малювала звичайних тварин, риб, птахів, котів, собачок. Згодом з’явився  інтерес до динозаврів, драконів... Інколи зображала квіти, дерева або пейзажі. Людей не малювала, і зараз неохоче це робить, – каже мама дівчинки.

Свої роботи Софійка називає чудернацькими і незвичними для більшості іменами.

3649– Вухолапа Абітара, Арнітолекс, Лісс, Харікос. Хірсахог, Рінс, Ганган, Шаршан, Гіндарукс... Називає не всіх і не зав­жди, а коли є бажання чи натхнення. Або якась пов’язана з виробом істо­рія, яку вона теж сама придумує. Важко сказати, як народжуються саме такі імена. Це, мабуть, і асоціації, і фантазія. Софія любить дивитися документальні фільми про природу, сучасних та вимерлих тварин, а також фанта­стику. Це також впливає на створення імен для робіт, – ділиться Ксенія і зауважує, що найбільш улюблених робіт у доньки немає. – Але, коли зробить щось нове, таке, що відрізняється від попередніх робіт, – радіє і в той момент це для неї найкраща робота.

Батьки Софії всіляко підтримують захоплення малої. Не жалкують ані часу, ані грошей.

– Зараз, звичайно, все подорожчало і матеріали для творчості теж. Але якщо я бачу, що це для неї важливо, я не жалію кош­тів. Пластиліну купуємо приблизно одну упаковку на місяць із 10­18 кольорів, якісний, – додає Ксенія. – Крім ліплення і малювання, донька плете з бісеру прикраси та фігурки тварин, браслети з «резинок», робить аплікації в техніці квілінг, шиє... Освоїла програму для малювання на планшеті, зараз знайомиться з фотошопом. Робить мозаїки зі скла. Колись Валік (батько Софії, – «КП») працював у Києві, створював вітражі, і привіз шматочки скла, які залишилися. Ми згадали про них і знайшли Софійці нове заняття. Я звичайно ж попереджаю про те, що можна порізатися, але вона вже доросла і обережно працює, – продов­жує мама юного таланту.

Звідки така фантазія у Софійки – не знає ніхто. Та й сама майстриня, не може пояснити, як в уяві виникають образи майбутніх робіт. Ці всі істоти, персонажі, герої ніби живуть у її віртуальному світі, а вона лише матеріалізує їх.

3650Усі свої вироби майстриня тримає вдома. Найцікавіші мама береже. Решта – йде на переробку, нових динозавриків.

– Найвдаліші й найкращі роботи я ховаю, бо Софійка, граючись, може їх пошкодити. Решту складаємо на переробку. Із них народжуються нові вироби, – уточнює Ксенія і радіє, що талант доньки помічають. – Перша персональна виставка Софійки відбулася у бібліотеці Чижевського чотири роки тому. Доні тоді було шість. Виставлялися пташки, змійки, коти, собачки, лев, слоник, ведмедиця з ведмежатком і на той час один дракон. Друга виставка цього місяця відбулася в обласній бібліотеці для дітей імені Шевченка. Софійка є читачем цієї бібліотеки. Маріанна Геннадіївна, заввідділом дитячого та сімейного читання, дізнавшись, що вона ліпить динозаврів та драконів, запропонувала зробити виставку малюнків і робіт із пластиліну. Донька навіть давала свій майстер­клас, – пишається успіхами дитини Ксенія.

Люди, які вперше бачать роботи Софії, дивуються таланту і фантазії малої.

– У дітей і дорослих різна реакція на вироби донечки. Захоплення, цікавість, подив… Задають чимало запитань, як можна таке виліпити у такому віці, а ще більше – звідки така фантазія? Діти, звичайно, відразу хочуть взяти в руки, роздивитись, помацати. Дорослі  здивовані та вражені від побаченого, відгуки тільки позитивні, – зізнається Ксенія.

Сама Софійка каже, що любить займатися творчі­стю, але їй на те потрібне терпіння.

– Мені подобається створювати різноманітні істоти. Зараз малюю я більше, ніж ліплю з пластиліну. Перші роботи, які я виліпила десь у п’ять років, були саме вигадані фантастичні істоти. Все роблю сама і найдрібніші детальки теж. Буває інколи, коли гарні роботи і багато дрібних деталей, то мені треба терпіння. Один раз було таке, роблю­роблю, уже набридло – залишила… Я просто знаю, якщо я не доліплю, то повертатися до виробу не буду, – розповідає маленька майстриня. – Малюю я теж з дитинства. Спочатку малювала собачок і котів, а потім почала малювати фантастичних істот. Мама записала мене до студії «Писанка», там нам задавали на різні теми малювати. Якщо тема, наприклад, зобразити зиму казкову, осінь.., то мені це подобається, а якщо людей, якесь свято, то це мені не дуже подобається. – Ще люблю творити на власну тему. Тільки буває півгодини думаю­думаю, що ж малювати. Здається, вже все, що тільки могла, перемалювала…

 

3651

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3652

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3653

 

e-max.it: your social media marketing partner