Співають усі: У Володимирівці концерти дає навіть сільський голова

Вони знають, як торкнутися душі, заспівати неповторно українських пісень... У невеличкому селі Володимирівка Кіровоградського району співають усі: вчителі, бібліотекар, завідувач клубом, соціальні робітники і навіть сільський голова!

Два з половиною роки тому сільські таланти об’єдналися у вокальну групу «На струнах душі». З того часу затягують не лише про любов.

– У червні 2013 року утворився колектив, художній керівник якого Станіслав Табунченко. У нас дванадцять учасників – дев’ять жінок і троє чоловіків. Один із них – Олег Куля – зараз захищає країну на сході, – розповідає про колектив завідувач Володимирівським сільським клубом Надія Протасова.

– До речі, з Олегом ми нещодавно бачилися. Він саме був у відпустці. І як же без пісні? Співав своїй родині «Мати рушник вишивала», – згадує солістка «На струнах душі» Валентина Жарун і зізнається, що через свої пісні колектив постійно просить для країни миру, а для солдатів – благословення.

Живе піснею кожен учасник колективу. Кажуть, без неї себе навіть не уявляють.

– Ми скільки себе пам’ятаємо, стільки співаємо. Наш сільський голова Сергій Євенко, коли був учителем, виступав у шкільному колективі. А потім, коли його обрали очільником села продовжив цю співочу традицію. Організував при клубі вокальну групу, – продовжує Валентина Жарун.

У репертуарі сільського колективу різні пісні, кожну з яких вони відшліфовують до бездоганності, а вже потім ідуть до шанувальників.

– Багато співаємо красивих пісень, задушевних, ліричних. Старі твори, які колись виконували, намагаємося відроджувати. Село у нас маленьке, але з цікавою історією. Тому у нас є своя пісня про село, – розповідають жіночки.

У Володимирівці місцевих артистів усі знають, адже для своїх односельців вони часто готують концерти, а ще на свята навідують стареньких і гріють їхні душі своїм співом.

– У нас у селі є свої шанувальники – це поважні люди, які залишають свої справи і приходять на концерти. Ось на різдвяних святах вітали пенсіонерів. Дев’ять дворів обійшли. Це ми вже другий рік таку акцію влаштовуємо. Всім сподобалося торік, то нас, як кажуть, «замовили». Співали ми «Ой, із­за гори йдуть колядники», «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Старий рік минає, новий наступає», «Ой, сивая тая зозуленька», «Щедрик­щедрівочка». Старенькі люди нас виглядали, щоб ми прийшли до них, – ділиться Валентина Жарун.

Співрозмовниці «КП» зізнаються, назву свого колективу дуже люблять. Пояснюють, вона повністю відповідає їхній місії.

– Я запропонувала назвати колектив «На струнах душі» і всім сподобалося. Нас переконували, що потрібно перейменувати, щоб одним словом називалося. Але ця назва відповідає нашому духу, тому ми залишили так, – додає Валентина Жарун.