Він рубав мого сина, як м’ясо. А потім ходив селом і казав: якби знав, що Ваня живий, я дорубав би його!

, Олена Несен, "КП"

1125Цей шокуючий випадок стався ще на травневі свята. У селі Плоске Знам’янського району між дітьми виникла кривава сварка. 16-річний підліток кілька разів ударив сокирою 12-річного хлопчика. Дитина два дні стікала кров’ю – його мама була у від’їзді, залишивши сина вдома самого.

Жінка розповідає, коли зайшла у кімнату, її охопив жах: уся підлога була залита кров’ю, а скривавлений син лежав на ліжку і дивився мультики!

Про обставини кривавих подій «КП» розповів старший прокурор Знам’янської міжрайонної прокуратури Юрій Стах. Того дня, за словами потерпілого Вані, він із 16-річним Сашею грався у себе вдома. Потім підліток вийшов із кімнати, а за якийсь час хлопчик почув кроки ззаду. Далі відчув мотузку на шиї і удари, після яких знепритомнів. Саша розповів свою версію.

– Зі слів підозрюваного, вони гралися і він побачив, що у кутку кімнати лежить мотузка, зв’язана в кільце. Раптом 12-річний хлопець замахнувся на нього. Підозрюваний подумав, що той буде його бити й душити, тож побив потерпілого. Накинув на шию хлопця мотузку і бив обухом сокири, а потім залишив і втік, – розповідає старший прокурор Юрій Стах.

За його словами, розслідування все ще триває. Наразі проводиться експертиза щодо встановлення тяжкості тілесних ушкоджень у постраждалого хлопчика. На черзі – очна ставка між потерпілим та підозрюваним, щоб визначити всі обставини справи, оскільки деякі покази у них різняться. Наприклад, за словами одного, це сталося 1 травня, інший стверджує – 2-го.

Наразі підозрюваний знаходиться в обласному психоневрологічному диспансері. Постраждалий Ваня продовжує лікування у Знам’янській райлікарні. Дитина провела в медзакладах уже більше місяця!

– До нас хлопчик поступив 4 травня увечері. Доставили його каретою швидкої. Фельдшер розповідала, коли приїхала до нього додому, у кімнаті все ліжко було у крові, хлопчик скривавлений, але при тямі. У нього була виражена слабкість. У такому стані сидів удома дві доби, непритомнів. Його мати у цей час їздила до батька свого молодшого сина в Олександрію. Швидку викликали тільки 4 травня, коли вона повернулася. Хлопчика доставили з травмами голови, рубаними ранами, деякі були вже з гнійним виділенням. У потиличній і орбітальній областях – гематоми, – розповідає «КП» заступник головного лікаря з лікувальної частини Знам’янської ЦРБ Валентина Арсенова.

– Ми його оглянули, зібрали консиліум. У зв’язку з тим, що у хлопчика були переломи тім’яної кістки, ми його направили в обласну дитячу лікарню. Там він лікувався у нейрохірургічному відділенні. Пройшов обстеження. У нас такої апаратури для комп’ютерної діагностики немає, – пояснює медик.

Зі слів Валентини Арсенової, з дитячої обласної лікарні Ваню виписали наприкінці травня. Та за наполяганнями керівництва школи і соц­­працівника, які його відразу навідали вдома, хлопчика ще раз госпіталізували – у Знам’янську ЦРБ. Там дитина знаходиться і досі.

– Йому рекомендували приймати таблетки і регулярно робити перев’язки. Після відвідин вчителі зі школи зробили висновок, що краще, аби за дитиною доглядали медики. Спочатку він лежав у травматології, потім у неврологічному відділенні. Якби була нормальна обстановка вдома, то ми б його вже давно виписали, – каже заступник головного лікаря.

У медзакладі розповідають, що мама хлопчика навідує дитину нечасто. Кажуть, сім’ю Вані важко назвати благополучною. Мовляв, мати – інвалід, у неї ДЦП, любить випити і за дітьми, як слід, не доглядає. Говорять, через трагічний випадок, який стався з Ванею, жінку можуть позбавити батьківських прав. Це підтвердила і сама мати хлопчика Наталя у розмові з «КП».

– Мене хочуть позбавити батьківських прав, бо я залишила сина одного вдома. Я не п’ю, не гуляю, не курю, але так вийшло, – плаче жінка.

Розповідає, коли повернулася додому, побачила жахливе видовище: підлога у крові, а на ліжку лежить її скривавлений син і дивиться мультики. Каже, одразу викликала «швидку» і міліцію.

– Я їздила до батька мого молодшого півторарічного сина. Я дзвонила Вані – у нього був вимкнений телефон. Приїхала додому 4 травня, зайшла у хату, ввімкнула світло і мене охопив жах: дитина лежить з діркою в шиї, порубаною головою, у хаті повно крові – на ліжку, на підлозі – усюди кров! – згадує Наталя.

– Пізніше я спитала у сина, чого все так сталося. Ваня каже, що просто обізвав того хлопця, а він потім схопився за сокиру. Я ж запитую: «Синку, а чому ти не втік?» А він говорить: «Саша напав на мене ззаду, ударив, я впав і відключився», – переказує мама слова хлопчика. – У хаті був слідчий експеримент, той хлопець показував, що робив. Він рубав мого сина, як м’ясо, як свинину на базарі рубають. По голові рубав, на шиї вирубав шматок шкіри. Лікарі старалися зашити так, щоб було не дуже видно шрам. Потім він бив сина, душив. Він думав, що вбив його.

– Мати хлопця, який порубав мого сина, приїжджала до нас. При свідках вона дала мені тисячу гривень на лікування Вані. Сказала, що нічного страшного немає, мовляв, він уже одужує, ходить. Я питаю, як нічого страшного – два переломи у голові! – обурюється жінка.

Наталя запевняє, що Ваня не товаришував із Сашею – вони просто їздили одним автобусом у школу. До її сина додому, на думку жінки, підліток прийшов невипадково – вважає, він все спланував заздалегідь.

– Колись Ваня на ставку ловив рибу. Цей хлопчик рибалив поряд із ним, закидав вудку і поламав її об Ваніну руку. Саша, який порубав сина, сказав тоді: «Ну, я тобі влаштую таке, що ти й дихати перестанеш!» От і влаштував. Він усе спланував і прийшов до нас додому, щоб розправитися, – впевнена Наталя.

– А слідчий сказав мені, що йому шкода садити хлопця! Я кажу, ну як же шкода?! У мене дитина тепер усе життя буде інвалідом, а вам шкода його садити?! Слідчий говорить, нехай він випробувальними роботами спокутує свою вину, мовляв, зрозуміє, що накоїв. Та він ніколи не зрозуміє, що наробив! Коли мій син лежав у Кіровограді в лікарні під крапельницями, цей хлопець ходив селом і казав: «Якби я знав, що Ваня живий, я б повернувся і дорубав його! Я просто не знав, що він живий». А перед тим, як його мати повезла на «дурочку» (в обласний психоневрологічний диспансер, – ред.), він казав, що повернеться і, як побачить мого сина, заховається і таки вб’є його, і ніхто не взнає! Він ще й погрожує! Він абсолютно не розкаюється у своєму вчинку.
e-max.it: your social media marketing partner