Кіровоградцям у маршрутках пропонують отримати друге громадянство і стати румунами

В обласному центрі охочим виїхати за кордон пропонують отримати європейський паспорт, а саме документ громадянина Румунії. За прискореною схемою людям шукають псевдородичів у сусідній країні або таких, які жили у Чернівецькій області з 1918 по 1940 роки, збирають увесь пакет паперів, необхідний для оформлення такого паспорту. Ділки переконують,­ усе легально. Тим часом у Службі безпеки України зауважують, подвійне громадянство – це порушення законодавства і несе велику загрозу державній безпеці.

Аби легально отримати громадянство Румунії, необхідно прожити в країні не менше п’яти років і обов’язково знати мову. Однак це можна зробити набагато швидше і без зайвих клопотів, якщо ви – етнічний румун. Тобто людина, чиї родичі народилися або проживали чи й досі живуть у Румунії. Необхідно лише це довести. Саме на цьому ділки й роблять собі бізнес. За півтори тисячі євро вони пропонують прискорити процес отримання громадянства сусідньої держави – знаходять родичів або тих, хто жив у Чернівецькій області з 1918 до 1940 року, адже на той час українські землі входили до складу Румунії. Доводять родинні зв’язки, готують необхідний пакет документів, допомагають їх подати в тамтешнє міністерство юстиції, супроводжують за кордон. Усе, що потрібно від людини – зібрати довідки і заплатити.

«Надаю консультаційні послуги щодо отримання європейського паспорта (громадянство Румунії). Допоможу з оформленням документів». Оголошення з таким текстом «КП» побачила в одній із кіровоградських маршруток.

Чоловік, контакти якого зазначені в об’яві, розповідає телефоном, що потрібно для того, аби отримати паспорт. Згодом погоджується на зустріч, щоб більш серйозно і детальніше обговорити усі питання. «КП», озброївшись легендою, іде на консультацію.

– Ми допомагаємо оформити реальний паспорт. Не те, що ми зараз от на принтері його надрукуємо і дамо. Ні. Ми збираємо певний пакет документів, доводимо румунські корені за прискореною програмою. Замовник же на базовому рівні має вивчити румунську мову. Румунський паспорт – це реа­льна річ, яка дає можливість потім працювати, – каже консультант.

Він переконує, що й сам зараз чекає на паспорт громадянина Румунії.

– Я сам через усе це пройшов. Із таким документом спокійно зможу працювати в Європі, у Норвегії. Вона не входить до Євросоюзу, але там є пільги. З румунським паспортом, якщо їдеш працювати, легше відкрити візу, – пояснює чоловік і перелічує документи, які необхідно зібрати. – Паспорт громадянина України, закордонний паспорт, свідоцтво про народження, довідка про несудимість. Потрібне свідоцтво про шлюб батьків і їхні свідоцтва про народження. Також аналогічні свідоцтва мають бути бабусі й дідуся по одній із ліній, без різниці. Головне, щоб документи були у належному вигляді. Бо зверталися­ до нас із свідоцтвом, схожим на конструктор лего, усе з частинок складалося… Дуже велика проблема з цими документами, бо першочергово перевіряють на ідентичність, чи не підроблені вони. Але коли приносять от такі пазли, то це зробити важко.

Усі зібрані документи необхідно відвезти у Чернівці, де працює колега кіровоградського консультанта.

– Пакет документів веземо у Чернівці, я супроводжую замовника. Передаю колезі. Він там уже дуже поважна людина, справжній румун. З ним ідемо до нотаріуса й завіряємо усі папери, підтверджуємо їх. Залишаємо оригінали або копії у нього. Можна й забрати, але краще залишити. Бо були випадки, коли люди приїжджали у Бухарест у Міністерство юстиції і забували деякі довідки, а через це їм відмовляли у громадянстві. Повірте, від свідоцтва про народження ніякої матеріальної вигоди не отримаєш… А от копія паспорта залишається у замовника. Але навіть якщо у нас – то що з неї, яка вигода? – божиться співрозмовник.

Чоловік пояснює, саме за мет­риками бабусь і дідусів спеціалісти шукатимуть румунські корені.

– Власне за дідусем, бабусею це все робиться. Тобто реально наша ціль – це свідоцтва бабусі і дідуся, щоб знайти румунські корені, яких начебто немає, але ми їх знайдемо. У нас свої люди в архіві працюють, які швидко знаходять тезок, – переконує він. – Ще один момент роботи з архівом розкажу. До 1940 року всі архівні дані вносили в церковну книгу. Не було тоді архіву, як такого. Тобто архів – церковні документи. Це спрощує роботу. Знаходимо людей із однаковими прізвищами, які проживали на території Чернівецької області у той період, виписуємо і вказуємо, що це твої родичі. Це спрощена програма доказу коренів.

Потім, коли усі документи зібрані і корені знайшлися, документи передають у румунське Міністерство юстиції разом із заявою на отримання громадянства.

– Людина особисто подає документи. Все це нотаріально завіряють, а потім записують на прийом безпосередньо вже у Міністерстві юстиції в Бухаресті або в Сучаво. Замовника знову супроводжуємо за кордон. І протягом року, можливо трохи довше, вони розглядають документи. Але це нормальний термін, – наголошує консультант. – Тобі видають такий корінець (показує той, що видали йому – «КП»). Там написано номер, за яким можна на сайті відслідковувати хід розгляду документів. Перші два-три місяці можна не дивитися. Вони тільки ставлять у цей період на облік. Потім треба, щоб документи пройшли верифікацію і вони готують наказ на присягу. Після того, як людина склала присягу, через місяць-два викликають зробити відбитки пальців, фотографують. Далі роблять паспорт. І все – ти громадянин Євросоюзу!

За послуги консультантам потрібно заплатити півтори тисячі євро. У цю суму входять усі їхні послуги.

– Щоб було зрозуміло, в інших місцях, наприклад, в агентстві якомусь, це коштуватиме вісім тисяч євро, – переконує співрозмовник. – Як у нас відбувається процес оплати – спочатку клієнт сплачує дві третини від усієї суми. Адже нотаріуси, завірення усіх документів – це все недешево. Решту сплачують після того, як замовник отримав реєстраційний номерок.

Якщо ж документи не прийняли, бізнесмен божиться, що гроші поверне.

– Бувають випадки, коли документи можуть не прийняти. У них все суворо за графіком. Якщо записали на 10:00 треба бути на 10:00. Але буває десь транспорт поламався, на митниці довго тримали – не встигли, то за це ми відповідаємо, тоді це наш «косяк» і ми кошти повертаємо. Але якщо людина від нас приховала, що має судимості чи щось подібне, і їй відмовили, ми гроші не повертаємо. Був у мене один клієнт із Харкова, він приховав, що мав судимості, йому відмовили, а потім він до нас із претензіями, чого повернули документи. Вони ж там про кожного з’ясовують. А так, якщо всі довідки, які людина нам надасть, правдиві, то все буде добре, – продовжує він.

Після обговорення вартості послуги, чоловік наголошує, усе легально, бо займаються цією справою вже давно.

– Паспортами вже два роки займаюся – займався, потім перестав, потім знову почав. А колега – близько восьми років. Просто я деякий час працював за кордоном, – каже консультант, плутаючись, скільки ж років він не був в Україні. Спочатку заявляє, що не був тут чотири роки, потім, що повернувся торік…

– Усе легально! – божиться співрозмовник. – Оголошення розклеїли в маршрутці, а не створили сайт, бо СБУ це все ретельно відстежує. Це просто справа державної ваги. В українському законодавстві записано, що два громадянства забороняється, але ні слова не сказано, що тобі за це буде. Ні штрафу, ні ув’язнення… А СБУшники, самі розумієте, що це за персонажі…

Консультант переконує, і він сам, і його партнер зацікавлені у тому, щоб усе було добре.

– От я інколи дивлюся на людей – дивуюся… Вони думають,­ що їх збираються дурити там, де ніхто дурити не буде і навіть не думає. Ну от зробимо тобі паспорт, побачиш, що це не розводняк. Будеш робити родичам – зробимо скидку і разом тоді чкурнете. Треба тільки вивчити мову. Я зацікавлений, щоб усе було добре, щоб якомога більша кількість людей дізналася. Достатньо пройти півшляху, аби побачити, скільки людей бажає реально отримати цей паспорт. Сотні стоять у черзі. Тому в наших інтересах, щоб усе вийшло. Щоб потім ніхто не дописав на нашому оголошенні «тут всі мудаки», повір мені… – переконує чоловік.

Тим часом у Службі безпеки України наголошують, подвійне громадянство – це порушення законодавства.

– Відповідно до статті 4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство. Також, Закон України «Про громадянство України» передбачає неможливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Тобто, не може бути громадянства автономної республіки Крим чи східних областей нашої держави, – звертають увагу у відомстві і додають, через такий бізнес в Україні зростає кількість людей із подвійним громадянством. А це вже несе загрозу державній безпеці.

– Наслідками поширення подвійного громадянства можуть стати міжнародні конфлікти, послаблення правового зв’язку держави зі своїми громадянами, а також можливості захищати їхні інтереси за кордоном. Велику загрозу державній безпеці несе набуття подвійного громадянства працівниками органів влади, управління та правоохоронних органів, які мають доступ до державної таємниці, що може призвести до її розголошення. Зокрема, представників правоохоронних та державних органів України можуть використовувати задля розхитування соціально-економічної та суспільно-політичної ситуації в державі, – підкреслюють у СБУ.

 

фото: Ірина Іванова