Медична реформа: пацієнтам доведеться укладати угоди з лікарями

Минулого тижня Верховна рада ухвалила за основу законопроект про державні фінансові гарантії щодо надання медичних послуг і лікарських засобів. Своїм рішенням парламент фактично дав старт медичній реформі в Україні. Закон набере чинності з початку 2018 року, але вже зараз відбувається активне обговорення, до яких змін слід готуватися і лікарям, і пацієнтам. Наприклад, серед майбутніх новацій – гарантування пакету медичних послуг і медпрепаратів державним коштом, укладання угод із лікарями, осучаснення підходів до затвердження протоколів (рекомендацій до порядку лікування хвороб) і ще чимало іншого. Власне, чого чекати від реформи, «КП» запитала в директора департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олега Рибальченка.

– Одна з основних змін, які передбачає медична реформа, торкнеться розподілу коштів на фінансування галузі. Гроші виділятимуться закладам не за принципом кількості населення на ліжкомісця, як це відбувається зараз, а за кількістю наданих пос­луг. Закон дозволяє комунальним закладам переходити на договорні відносини, але це обов’язково будуть медичні заклади, які надаватимуть медичні послуги. Хто буде замовником цих послуг – департаменти охорони здоров’я чи громада (пацієнти), визначить Кабмін, – говорить Олег Рибальченко.

Зміни торкнуться, зауважує посадовець, не лише фінансування медичних закладів, а й оплати праці самих лікарів. Зокрема, передбачається обов’язкове надання ними безплатно трьох видів медичної допомоги – первинної, екстреної і паліативної. Відтак утримання закладів первинного рівня, а це ФАПи, амбулаторії, поліклініки, держава бере на себе. Медустанови другого і третього рівнів отримуватимуть кошти за принципом співфінансування – держава і невелика співоплата пацієнтом. Однак, якою буде ця пропорція, наразі не відомо.

– Яким чином діятиме ця схема? Давайте розглянемо первинну ланку, коли люди звертаються до дільничного лікаря. Тепер це буде лікар сімейної медицини, з яким кожен пацієнт укладатиме угоду. Зараз фінансування здійснюється за принципом кількості населення, яке обслуговує медичний заклад. Гроші виділяються на ліжкомісце. Медична ж реформа впроваджує принцип, коли лікар отримає кошти за фактично надані послуги, – пояснює головний медик Кіровоградщини. – Раз на рік держава виділятиме лікарю певну суму за кожного пацієнта, які його оберуть і підпишуть із ним так звану угоду чи декларацію. Передбачається, що на кожного лікаря має бути близько двох тисяч населення. У цю суму входитиме його зарплата, зарплата медсестри, забезпечення медикаментами, утримання приміщення тощо. Ці кошти розподілятимуться на рік. Якщо це амбулаторія чи лікарня, то розпорядником буде головний лікар. Якщо це лікар, який має приватну практику, він сам визначатиме, куди витрачати гроші. Сьогодні ситуація така: є у лікаря пацієнти чи немає, вилікував він когось чи ні, він отримує зарплату. Мотивації – жодної. Після впровадження реформи лікар отримає кошти лише після надання послуг. Так, є певні ризики. До якогось лікаря пацієнти підуть, а до якогось ні. Між лікарями буде природна конкуренція, яка змушуватиме їх надавати не просто послуги, а якісно лікувати, бо якщо вони цього не робитимуть, люди до них не йтимуть, відповідно вони нічого не зароблятимуть. У цьому і є мета реформи. Можливо, внаслідок реформи деякі лікарі підуть із цієї сфери, адже без пацієнтів не зможуть працювати і заробляти гроші.

Олег Рибальченко каже, сімейний лікар мусить бути поряд зі своїми пацієнтами. Якщо це село, він мусить там жити, знати людей, яким надаватиме допомогу. А територіальні громади мають бути зацікавлені, аби на їхній території жив медик. Вони можуть надати йому житло, утримувати приміщення амбулаторії, чи надавати іншу допомогу. Тоді кошти, які лікар отримуватиме за надані медичні послуги, зможе не витрачати на комунальні потреби, а спрямувати на поліпшення обслуговування – купувати ліки, апаратуру тощо. А в разі потреби, спрямує пацієнта до спеціаліста другого рівня чи висококваліфікованого фахівця третього рівня медичної допомоги.

– Не треба одразу жахатися і думати, що всі ми мусимо побігти до свого дільничного лікаря і тут же підписати якісь папери, – веде далі головний медик регіону. – Ви можете звертатися до інших лікарів, в інші лікувальні заклади не залежно від місця проживання. Медики зацікавлені надати якісні медичні пос­луги, щоб людина зверталася саме до них, адже за кожного пацієнта отримуватимуть від держави гроші.

Щоправда, на кількість пацієнтів в одного лікаря діятиме обмеження. При цьому людина матиме повне право змінювати лікарів і ті не зможуть відмовити у наданні медичної допомоги.

– Лікарі другого і третього рівня надання медичної допомоги (це районні, обласні лікарні і спеціалізовані заклади – «КП») отримуватимуть гроші за фактом надання послуг. Чим більше прооперує хірург, тим більшою буде його зарплата, – констатує Олег Рибальченко. – Лікар зацікавлений у тому, щоб його пацієнт вийшов із лікарні здоровим і він зміг узяти наступного пацієнта. Для фахівців вузьких напрямків не встановлено обмежень у кількості пацієнтів, яким вони надаватимуть послуги. Третій рівень не відрізняється від другого. Там лікарі отримуватимуть гроші так само за надані послуги, але це вже більш складна допомога. Крім того, вони ще й навчатимуть спеціалістів другого рівня. Пацієнти зможуть обирати лікарів, у яких бажають лікуватися. Наприклад, пацієнт, який хоче прооперувати апендицит, може обрати лікаря з обласної лікарні. Йому там не відмовлять, але ці послуги обійдуться йому дорожче, ніж аби він отримав їх у районній лікарні.

Сьогодні медична реформа викликає багато запитань і тривог не тільки у звичайних громадян, а й у самих медиків. Очільник департаменту не приховує хвилювань.

– І лікарі, і люди сьогодні мало поінформовані про медичну реформу. Ми хочемо бачити завершену стратегію, до якої моделі йдемо – страхової медицини, бюд­жетної чи змішаної. Для медиків основне питання, на яке вони ще не отримали відповіді, – загальне бачення реформи, оплата їхньої праці. Людей так само бентежить фінансове питання – вони хочуть розуміти, що буде безкоштовним, а за які медичні послуги доведеться­ платити і чи не постануть вони перед фінансовою катастрофою, коли коштів на лікування не матимуть узагалі, – визнає посадовець. – Це все ще визначатиме уряд. Поки відомо одне: рівень надання медичної допомоги не може бути гіршим, ніж він є зараз. Звісно, усі ми хвилюємося ще й тому, що збільшення фінансування галузі реформою не передбачене. А без цього реалізувати і, головне, завершити будь-які зміни не можливо. Без фінансування реформа приречена на провал. Але однозначно добре те, що ми вже почали кудись рухатися.

 

фото: Олена Карпенко