Шокова терапія-2014: медицина зазнає серйозних змін

Нинішній рік у медичній галузі області розпочався не тільки роботою над удосконаленням існуючих медзакладів, а й над створенням нових. Причому це не звичайні реконструкції лікарень чи відкриття відділень. Мова йде про проекти, втілення яких, без перебільшення, кардинально змінить рівень медицини не тільки нашого регіону, а й країни. Про це – в інтерв’ю «КП» з головою комісії облради з питань охорони здоров’я, головним лікарем обласного онкологічного диспансеру Костянтином Яринічем.


«Великих закупівель медобладнання не буде. Дай Бог освоїти те, що є»

 

– Костянтине Володимировичу, як голова комісії облради з питань охорони здоров’я розкажіть, які цьогоріч плануються вкладення у медзаклади Кіровоградщини?
– Відразу скажу, що у 2014 році не планується закупівля великої кількості обладнання. Протягом останніх років ми отримали колосальні інвестиції у медицину. Тих сотень мільйонів гривень, які отримали лікувальні заклади області у вигляді обладнання, цілком достатньо, щоб вони працювали на високому рівні. Тепер дай Бог освоїти те, що є. Обладнання багато, потрібно, навчитися використовувати його на повну потужність.

Це стосується і ультразвукової діагностики, і ендоскопічного, рентгенологічного, лабораторного обладнання, мамографічної апаратури, якої не було на Кіровоградщині.

Раніше ми могли скаржитися на відсутність або погану якість обладнання. Зараз жоден лікувальний заклад області не може на це нарікати. Техніку маємо, тож тепер настав час питати з медиків.

– Чи дійсно найближчим часом онкохворих лікуватимуть на ангіографі, який у 2012 році придбали для обласного кардіологічного диспансеру?
– Так. Можливості ангіографа, який функціонує у кардіодиспансері, ще не повністю використовуються лікарями, проте вони постійно збільшують потенціал. Зараз у нас налагоджується співпраця з кардіодиспансером щодо лікування онкологічних пацієнтів на цьому ангіографі. Є можливість підводити катетер безпосередньо до пухлини і вводити у неї через судинну систему хіміотерапевтичні речовини. Таким чином, «хімія» діятиме локально, не впливатиме на весь організм, адже саме через це у хворих часто виникають ускладнення з серцево­судинною, нервовою, легеневою системами. Також за допомогою ангіографа можна лікувати  доброякісну і передпухлинну патологію.


«Не кожна країна може собі дозволити такий онкоцентр, який буде в Кіровограді»

 

– Регіон уже облетіла новина про створення в Кіровограді цьогоріч онкоцентру. Що це буде за медзаклад?
– В обласному центрі в онкодиспансері буде реалізовуватися Американо­Український проект сучасного центру радіологічного лікування онкохворих, оснащеного системою томотерапії. Розмір інвестицій складає 25 мільйонів євро. Це величезна сума, яку витратять на томотерапію – безкровне лікування онкологічних захворювань променевими методами. Ми уже фактично презентували проект в облдержадміністрації й чекаємо його старту.

– У чому унікальність онкоцентру?
– Такої медтехніки, яка працюватиме там, у світі дуже мало. Є одиничні апарати в Росії, у Європі. В Україні апаратури такого рівня взагалі немає. Це останні розробки променевої діагностики і лікування, які передбачають наявність потужних лінійних прискорювачів, комп’ютерної діагностики і магнітно­резонансних томографів, що у сукупності дадуть можливість лікувати пухлини будь­яких розмірів та їхніх метастазів.

Раніше цього медицина не могла зробити. Якщо говорити про радіохірургію і радіотерапію, до сьогоднішнього дня стандартом було лікування пухлин до чотирьох сантиметрів. Ця ж апаратура дає можливість лікувати необмежену кількість пухлин будь­яких розмірів. Це надзвичайно важливо.

– Ви маєте на увазі технологію кібер-ножа, яка доставляє необхідну дозу опромінення до пухлини, не ушкоджуючи здорові тканини?
– Кібер­ніж порівняно з томотерапією, про яку я розповідав, – забуте минуле. На відміну від кібер­ножа, томотерапія може опромінювати велику кількість пухлин різної форми одночасно і у так званому онлайн­режимі дозволяє підбирати і змінювати дозу опромінення. Натомість у кібер­ножі доза виставляється відразу. У томотерапії ж,  щойно новоутворення починає зменшуватися, змінювати свої розміри, промінь відразу пристосовується до змін і не опромінює здорову тканину. Для головного мозку, наприклад, кожна клітина – це певна функція людського організму. Тому надзвичайно важливо лікувати тільки пухлину, а не навколишні тканини.

– Уже можемо говорити про орієнтовні терміни створення онкоцентру?
– Можливо, за рік вдасться розпочати лікування першого пацієнта. Але я поки що боюся робити такі прогнози, хоча фірма­інвестор говорить, що збудує центр за десять місяців. Проте, коли ми почали займатися проектом, з’явилися перші труднощі: лише одна проектна документація виготовлятиметься три місяці. Це вже на певний час відтерміновує дату реалізації проекту.

– Чи існують домовленості з приводу навчання лікарів, які працюватимуть в онкоцентрі?
– Безумовно, ми ще з самого початку вивчали питання підготовки наших спеціалістів, оскільки це також важлива складова роботи. Фірма, яка безпосередньо виробляє апаратуру, забезпечить навчання кіровоградських фахівців. У них є своя міжнародна радіологічна школа, і всі лікарі, які працюватимуть в онкоцентрі, проходитимуть там підготовку.

«Нова апаратура зможе рятувати онкохворих з третьою і четвертою стадіями раку»

 

– Як сталося, що для реалізації цього міжнародного проекту обрали саме Кіровоград?
– Цей проект запропонували кільком регіонам України. Але завдяки позиції очільника регіону Андрія Ніколаєнка, який зумів переконати, що саме Кіровограду потрібен такий центр, було прийнято рішення на нашу користь. Поки Одеса, Херсон, яким теж пропонувалася ця можливість, роздумували, ми сказали «так» і пішли цим шляхом.

Проект розрахований не тільки на Кіровоградщину, а й на всю Україну і навіть на Європу. Лікування в онкоцентрі коштуватиме значно дешевше, ніж у Європі. Тому ми розраховуємо, що частина пацієнтів приїде до нас з­закордону. Більше того, лікування буде доступним і для населення України. А для жителів Кіровоградщини, можливо, існуватимуть особливі умови.

– Тобто, матимемо одну схему оплати для своїх, іншу – для іноземців?
– Думаю, так. Але рішення прийматимуть інвестори. Вони визначатимуть і цінову політику, і підходи в оплаті для іноземних громадян, для українців, і, цілком можливо, для кіровоградців. Андрій Іванович ще з самого початку сказав, що ми хотіли б мати преференції для жителів області.

– Які маєте очікування від онкоцентру?
– Зараз, коли пацієнт приходить з третьою чи четвертою стадією раку, ми можемо йому допомогти продовжити життя, покращити його якість, але ніяк не врятувати. Завдяки надсучасному центру у хворого з’явиться шанс на порятунок життя навіть на останніх стадіях раку.

По суті те, що не може зробити рука, розум і освіта хірурга, на сьогоднішній день може зробити сучасна техніка. 25 мільйонів євро  – фактично 300 мільйонів гривень. Створення такого онкоцентру не кожна країна може собі дозволити.

«Ми захоплюємося Моршином і Трускавцем, а у Знам’янці маємо таку «родзинку», яку ще ніхто на зуб не пробував»

 

– Костянтине Володимировичу, який ви бачите шлях вирішення питання зі Знам’янською бальнеологічною лікарнею, котра знаходиться у критичному стані? Де, на вашу думку, взяти кошти на її відновлення?
– Це питання будемо вирішувати зусиллями трьох комісій обласної ради: з питань бюджету, з питань власності, з питань охорони здоров’я. Усі терміни можливої життєдіяльності здравниці без серйозних капіталовкладень вже пройшли. Об’єм води у свердловинах зменшується, електричні системи в непридатному стані, дахи не ремонтувалися чверть століття, спальний корпус, який стільки років стоїть порожній, – це взагалі злочин… Моя особиста думка – треба терміново шукати інвестора для спального корпусу або й для усього комплексу.

Необхідна сума інвестицій – це десятки мільйонів гривень. Чи готова сьогодні це зробити область, чи нам усе­таки треба вирішувати проблему в інший спосіб за участі інвестора – будемо вирішувати.

Знам’янська бальнеологічна лікарня – це «родзинка» Кіровоградської області, яку ще ніхто на зуб не пробував. Ми захоплюємося Моршином, Трускавцем, але, маючи у себе унікальний природній ландшафт, можливості, їх не використовуємо.

Водолікарня зараз заробляє гроші, але їх катастрофічно мало. Вона може себе утримувати, але на розвиток, на інвестиції у нове обладнання, реконструкцію приміщень – фінансів ніколи не вистачить.

– Депутат обласної ради Володимир Джулай підготував проект рішення про відродження Знам’янської бальнеологічної лікарні. Чи будете ви голосувати за запропонований своєрідний план дій з порятунку водолікарні?
– Скажу чесно, я ще не читав цей проект. Мені відомо про його існування, чув, про що йдеться, але сам іще не бачив. Думаю, на сесії обласної ради буде гарячим обговорення цього питання, бо воно має ще й політичне забарвлення.

Коли лікарні змінювали статус, деякі депутати казали, що скоро буде приватизація. Особисто я не ставлюся до цього негативно, бо належу до прагматиків. Ну, давайте у нас буде бальнеологічна лікарня, у яку ніхто не їде лікуватися, зате вона буде нашою. Що хорошого ми цим робимо для людей, для комунальної власності?!

До вирішення проблеми треба підходити з холодним розумом. Саме цим ми і займемося, адже головна мета – врятувати здравницю.