ТОП кращих вишів регіону: у трійці лідерів – льотка, педуніверситет і КІК

Роботодавці Кіровоградщини озвучили повні і остаточні результати першого рейтингу вищих навчальних закладів області. У трійку лідерів увійшли два державних вищих навчальних заклади – Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету та Кіровоградський державний педагогічний університет, і один приватний – Кіровоградський інститут комерції, повідомив Юрій Демець, виконавчий директор Кіровоградського обласного об'єднання організацій роботодавців.

За його словами, оцінювалися сім із восьми діючих в області вишів 3 та 4 рівнів акредитації – Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки (КІРУЕ) наразі реструктуризується, тож ранжувати його серед інших вирішили, буде некоректно.

– Як представники реального сектору економіки, члени обласного об'єднання організацій роботодавців прагнули дати об'єктивну оцінку якості підготовки фахівців закладами, що працюють на ринку освітніх послуг регіону. При цьому ми виходили з того, що ця якість складається з набутих випускниками знань, умінь і так званих поведінкових компетенцій, таких як орієнтація на досягнення – вміння ставити цілі і досягати їх, ініціативність, лідерські якості і таке інше, – пояснює Демець.

Оскільки рівень підготовки кожного конкретного випускника заміряти практично неможливо, роботодавці звернулися до підходів, що застосовуються у всім відомій системі управління якістю ISO 9001.

«Матеріал» і процес
Одним із головних принципів системи є процесний підхід. У розрізі освіти його можна сформулювати так: якщо навчальний процес організований правильно, тоді й на виході є необхідний рівень, вважають роботодавці. Але не менш важливою є і якість матеріалу на вході, тому укладачі рейтингу, нарівні з іншими показниками, враховували середній загальний бал документа про освіту та сертифікату ЗНО абітурієнтів, що в 2013 році вступили до вишу.

Середній показник ділився на максимально можливу суму балів – 800 і множився на 5 – щоб отримати оцінку за п'ятибальною шкалою. Найвищі показники за цим критерієм – у льотної академії (4,17 бала) і педуніверситету (4,10). Третій результат за «якістю матеріалу» – 3,97 – показала приватна Педагогічна академія, яку у фінальному заліку «потягнули» вниз інші показники.

Власне, в оцінці процесу «виробництва» фахівців було враховано низку критеріїв, з яких, на думку роботодавців, складається його якість.

Це, по-перше, відвідуваність занять студентами, яка є не тільки показником рівня організації навчального процесу, а й прямою вимогою статті 55 Закону України «Про вищу освіту» (особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов'язані виконувати графік навчального процесу та навчального плану).

Те, як йдуть справи з відвідуваністю у вишах Кіровоградщини, відповідає підсумковим результатам: найкращі показники в льотній академії (4,4 бала за п'ятибальною шкалою або 88%), педуніверситет набрав 4,3 бала (86%), КІК – 4,1 (82%).

Дисципліновано відвідують заняття студенти кіровоградської філії Київського національного університету культури і мистецтв  – у нього четвертий результат, 4,05 бала (81%). До речі, в тому числі одна з найнижчих оцінок – 3 бали, або 60% відвідуваності – не дала Кіровоградському національному технічному університету зайняти місце у верхній частині рейтингу.

Також серед об'єктивних показників якості процесу, роботодавці брали до уваги тривалість навчання зі скороченим терміном за програмою освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» для випускників технікумів, училищ і коледжів. Приймати їх відразу на 3 курс давно відмовилися провідні університети країни, і, на думку укладачів рейтингу, це виправдано. Тому виші, які навчають на бакалаврів за 2 роки, отримали оцінки нижчі, ніж ті, хто вчить за 4. До слова, якби від згаданої практики відмовилися в КДПУ, виш міг би зайняти в рейтингу перше місце.

Крім того, враховувалося і співвідношення кількості студентів, що вступили на перший курс, до загальної кількості ліцензованих місць, і наявність або відсутність заочної форми навчання у виші.

– Якість та зміст викладання дисциплін цього року, на жаль, не замірялися, – каже Юрій Демець. – Це був пілотний проект, до наступного року методика проведення рейтингу зазнає змін. Швидше за все, буде створена експертна група, яка відвідуватиме заняття у вишах і оцінюватиме їх з точки зору професійної підготовки майбутніх фахівців.

У перспективі майбутніх рейтингів і аналіз навчальних програм, зокрема, їх вибіркової частини, яку формують самі виші.


Експертно
Ще один важливий принцип системи управління якістю ISO – орієнтація на споживача, його задоволеність продуктом. А для системи вищої освіти споживачами є якраз роботодавці, які працевлаштовують випускників.

Тому важливою складовою рейтингу стала оцінка якості підготовки фахівців експертами, в якості яких залучалися топ­менеджери регіонального бізнесу – переробних, машинобудівних та інших виробничих підприємств, найбільших банків та інших. У цьому списку група «Креатив», заводи «Гідросила АПМ» і «Червона зірка», «Приватбанк», «Укрсиббанк», керівники обласних та кіровоградських міських управлінь економіки, фінансів, торгівлі, АПК, представники окремих медіа регіону.

Крім підготовки фахівців­випускників місцевих вишів, група оцінювала також рівень корупції в них. Водночас експертам пропонувалося висловити побажання або зауваження тим чи іншим навчальним закладам, які брали участь у рейтингу. Більшість побажань – суто практичні.

Усім без винятку вишам експерти пропонували збільшити термін проходження практики студентами, як мінімум до двох місяців, а захист звіту з практики проводити спільно за участі викладачів вишу і представників підприємства, яке є потенційним роботодавцем. Лідерам рейтингу – льотній академії і педагогічному університетові – експерти рекомендували приділити увагу технічному перекладу і договірній діяльності у викладанні іноземних мов.

Окремим закладам натомість радили навчати студентів відповідно до реалій економіки, забезпечити більш жорсткий контроль, припинити практику продажу заліків та іспитів, а в деяких випадках – і дипломів.

Загалом укладачі рейтингу вивели цілком зрозумілу і доступну формулу якості підготовки фахівців: якість «матеріалу» на вході (бали атестата + ЗНО) + якість навчального процесу ( відвідуваність + зміст програм + адекватна тривалість навчання) + якість контролю знань (в тому числі, відсутність корупції) = задоволеність споживача (роботодавців).

Формуючи рейтинг, його ініціатори фактично дали можливість вишам оцінити свою роботу з точки зору конкурентоспроможності власних випускників на ринку праці та проводити зміни, які дозволять її підвищити. Утім, як скористаються цим шансом вчені мужі з інститутів, університетів та академій регіону – буде видно вже наступного року.