Бабуся з Кіровоградського району через втрату пам’яті опинилася в Олександрівському
Ця історія має щасливий фінал і вражає тим, скільки людей мають небайдуже серце і милосердя. 79-річна жителька Первозванівки Кіровоградського району Марія Руда вийшла вранці з дому і зникла. Родичі збилися з ніг у пошуках старенької, сусіди кинулися на допомогу, шукала поліція, клич кинули у соціальні мережі. Саме завдяки небайдужості багатьох людей мандрівниця за кілька днів знайшлася в… Олександрівському районі.
– Дванадцять років тому вона отримала травму голови і перенесла інсульт. Але після хвороби почувалася нормально, все пам’ятала, орієнтувалася, ми не помічали, щоб вона так різко втрачала пам’ять, – розповідає невістка Марії Рудої – Олена. – 6 травня вона вийшла рано з двору, щоб купити розсаду, сіла в маршрутку і поїхала. Ми чекали її вдома, а коли вона не повернулася, кинулися шукати. Нам допомагало дуже багато людей – всі сусіди. Казали, востаннє бачили її на старому автовокзалі, як сідала в маршрутку. Заглядали у кожен автобус, але ніде її не було…
Жінка каже, завдяки небайдужості людей їм дуже пощастило, бо стареньку знайшли вже на другий день.
– Вона в Кіровограді випадково сіла у якусь маршрутку і заїхала аж в Олександрівський район. Там під мостом її побачили випадкові перехожі і викликали швидку. А вже та доставила її в лікарню. Вона назвала своє дівоче прізвище, а через два дні згадала теперішнє, – розповідає Олена.
– Пацієнтка була без документів, не орієнтувалася, де знаходиться, не могла згадати, хто вона. Її оформили як невідому особу, – коментує «КП» заступник головного лікаря з медчастини Олександрівської райлікарні Микола Куценко. – Поставили діагноз гостре порушення кровообігу, порушення психіки і поведінки.
Жінці одразу надали невідкладну медичну допомогу і повідомили в поліцію. Два дні вона знаходилася в неврологічному відділенні Олександрівської ЦРЛ, поки повідомили родичів.
Нині Марія Руда вдома, в оточенні рідних. Невістка каже, стан бабусі не дуже добрий, пам’ять повністю не відновилася, тож за нею постійно наглядають.
– Слава Богу, мама вдома, тепер із нею буде все гаразд, – каже Олена і дякує всім небайдужим, які проявили милосердя і допомогли старенькій повернутися додому. Особлива подяка поліцейському Ігорю Кривенку.
– Він дуже чуйна людина, доклав усіх зусиль до пошуку бабусі, постійно телефонував, заспокоював, підтримував, – із вдячністю продовжує співрозмовниця «КП».
– Та це звичайна моя робота, я нічого особливого не робив, просто виконував свої обов’язки, – скромно зауважив старший оперуповноважений кримінальної поліції Кіровоградського райвідділу поліції Ігор Кривенко і розповів, щойно отримав повідомлення про зникнення, діяв згідно з інструкцією. – Розіслав орієнтування, як тільки десь стане щось відомо про зниклу, щоб негайно дали знати.
– За кілька днів олександрівські колеги повідомили, що наша старенька знайшлася у тамтешній лікарні. Вона родом із Західної України, але все життя прожила тут. У пам’яті їй спливли ті роки, коли вона була ще дівчиною, тож згадала своє дівоче прізвище. Уже коли після медичної допомоги їй стало легше, згадала, що її прізвище Руда. Тоді вже повідомили родичам про знайду і вони її забрали, – розповідає поліцейський і зазначає, самотужки людей, які втратили пам’ять, не знайдеш. Вони йдуть, куди очі бачать і поки вистачає сил, тож у таких випадках чи не єдина надія на небайдужих свідків.
Тож, якщо раптом комусь зустрінеться людина, яка не орієнтується ні в часі, ні в місцевості, не знає, хто вона, не будьте байдужими, зателефонуйте в поліцію. Можливо хтось розшукує рідну людину.
– Дванадцять років тому вона отримала травму голови і перенесла інсульт. Але після хвороби почувалася нормально, все пам’ятала, орієнтувалася, ми не помічали, щоб вона так різко втрачала пам’ять, – розповідає невістка Марії Рудої – Олена. – 6 травня вона вийшла рано з двору, щоб купити розсаду, сіла в маршрутку і поїхала. Ми чекали її вдома, а коли вона не повернулася, кинулися шукати. Нам допомагало дуже багато людей – всі сусіди. Казали, востаннє бачили її на старому автовокзалі, як сідала в маршрутку. Заглядали у кожен автобус, але ніде її не було…
Жінка каже, завдяки небайдужості людей їм дуже пощастило, бо стареньку знайшли вже на другий день.
– Вона в Кіровограді випадково сіла у якусь маршрутку і заїхала аж в Олександрівський район. Там під мостом її побачили випадкові перехожі і викликали швидку. А вже та доставила її в лікарню. Вона назвала своє дівоче прізвище, а через два дні згадала теперішнє, – розповідає Олена.
– Пацієнтка була без документів, не орієнтувалася, де знаходиться, не могла згадати, хто вона. Її оформили як невідому особу, – коментує «КП» заступник головного лікаря з медчастини Олександрівської райлікарні Микола Куценко. – Поставили діагноз гостре порушення кровообігу, порушення психіки і поведінки.
Жінці одразу надали невідкладну медичну допомогу і повідомили в поліцію. Два дні вона знаходилася в неврологічному відділенні Олександрівської ЦРЛ, поки повідомили родичів.
Нині Марія Руда вдома, в оточенні рідних. Невістка каже, стан бабусі не дуже добрий, пам’ять повністю не відновилася, тож за нею постійно наглядають.
– Слава Богу, мама вдома, тепер із нею буде все гаразд, – каже Олена і дякує всім небайдужим, які проявили милосердя і допомогли старенькій повернутися додому. Особлива подяка поліцейському Ігорю Кривенку.
– Він дуже чуйна людина, доклав усіх зусиль до пошуку бабусі, постійно телефонував, заспокоював, підтримував, – із вдячністю продовжує співрозмовниця «КП».
– Та це звичайна моя робота, я нічого особливого не робив, просто виконував свої обов’язки, – скромно зауважив старший оперуповноважений кримінальної поліції Кіровоградського райвідділу поліції Ігор Кривенко і розповів, щойно отримав повідомлення про зникнення, діяв згідно з інструкцією. – Розіслав орієнтування, як тільки десь стане щось відомо про зниклу, щоб негайно дали знати.
– За кілька днів олександрівські колеги повідомили, що наша старенька знайшлася у тамтешній лікарні. Вона родом із Західної України, але все життя прожила тут. У пам’яті їй спливли ті роки, коли вона була ще дівчиною, тож згадала своє дівоче прізвище. Уже коли після медичної допомоги їй стало легше, згадала, що її прізвище Руда. Тоді вже повідомили родичам про знайду і вони її забрали, – розповідає поліцейський і зазначає, самотужки людей, які втратили пам’ять, не знайдеш. Вони йдуть, куди очі бачать і поки вистачає сил, тож у таких випадках чи не єдина надія на небайдужих свідків.
Тож, якщо раптом комусь зустрінеться людина, яка не орієнтується ні в часі, ні в місцевості, не знає, хто вона, не будьте байдужими, зателефонуйте в поліцію. Можливо хтось розшукує рідну людину.