Загинули бджоли? Шукайте сусіднього фермера, який обробляв хімікатами поля

У попередні роки «КП» неодноразово писала, як в області внаслідок обробки полів цілими сім’ями гинули бджоли. Скаржилися­ на погане самопочуття і люди. Тоді шукали винних, вимагали покарати, однак із року в рік ситуація повторюється. «КП» поцікавилася у фахівців, що робити, коли фермер, окрім шкідників на полях, труїть усе навколо.

– Є дві складові, на які звертають найбільшу увагу при внесенні агрохімікатів на поля – це санітарно-гігієнічні вимоги і безпека людей. Проведення обробок регламентується законодавством і відповідними державними санітарними правилами. Вони єдині для всіх. Порушники цього закону і норм мають пам’ятати про цивільно-правову, адміністративну і навіть кримінальну відповідальність, – наголошує начальник управління санітарної безпеки головного управління Держпродспоживслужби в області Тетяна Лапицька.

Фахівець каже, санітарними правилами чітко визначені вимоги до фермерів, які проводять оприс­кування полів.

– Обробіток угідь проводиться у період вегетації рослин, найчастіше влітку, але в інші пори року – навесні, восени вносять пестициди і агрохімікати. Перш за все, замовник хімобробітку земель за три доби до їх початку має проінформувати населення через засоби масової інформації про місце й термін проведення обробок, попередити сільраду, а також встановити спеціальні попереджувальні знаки на відстані 300 метрів від ділянок, які піддаватимуться обробці, – пояснює Лапицька. – Заборонено обробляти сади і поля у період цвітіння культур. Якщо пестициди вносяться авіаційним способом, робити це можна тільки у ранкові та вечірні години, у жодному випадку не в сонячний день! Заборонено розпорошувати хімікати ближче, ніж за п’ять кілометрів від постійного перебування пасік, за два кілометри від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання і місць випасу домашніх тварин, за один кілометр від населених пунктів, тваринницьких і птахівницьких ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських робіт.

Аби не завдати шкоди бджолам, фермери також зобов’язані попередити пасічників про запланований хімобробіток, аби ті закрили вулики і не випускали комах.

– Все ж на практиці трапляється часто, що бджоли труяться хімікатами. Що у такому випадку мусить робити власник? Треба зібрати мертвих комах і віднес­ти у ветлабраторію, аби там підтвердили, що вони загинули саме від агрохімікатів, – веде далі фахівець. – Власнику бджіл треба знати, хто обробляв поля, чи попереджали про оприскування сільську раду і населення, чи повідомлялося про намір у газетах, аби потім у судовому порядку відшкодувати завдані збитки.

Тетяна Лапицька нагадує, за порушення санітарних норм і законодавства у сфері захисту рослин передбачена відповідальність для сільгоспвиробників усіх форм власності.

– Наприклад, стаття 83-1 Кодексу про адміністративні порушення передбачає для фізичних осіб штраф у розмірі від 5 до 10 неоподаткованих мінімумів, або від 85 до 170 гривень, для посадових осіб – штраф у розмірі від 10 до 18 неоподаткованих мінімумів, або від 170 до 306 гривень. Якщо внаслідок обробітку полів потруїлися бджоли, тоді збитки відшкодовуються у судовому порядку, – зауважила посадовиця.

У випадку, коли обробіток полів хімікатами проводився неподалік населеного пункту і люди відчули внаслідок цього погіршення самопочуття, фахівець радить перш за все вжити найнеобхідніших заходів першої допомоги – вмити обличчя і відкриті ділянки тіла, на які могла потрапити отрута, змінити одяг, випити води і протиалергійний препарат.

– Якщо після обробітку полів пестицидами, хімікатами люди відчувають нездужання, запаморочення, задуху, треба негайно звертатися до лікаря, – підкреслила начальник управління санітарної безпеки управління Держпродспоживслужби в області.