Мені смішно, коли чую, що це єнот, борсук, або, як дехто кричить, – «криса»…

У нинішній час мало кого здивуєш домашнім улюбленцем собакою чи кішкою, навіть якщо ті якоїсь екзотичної породи. Куди більше вражає, коли вдома люди тримають рептилій чи хижих тварин… Серед сучасних трендів – улюбленці-єноти, слимаки й тхори. Саме останнього тримає 20-річна Анна Козачкова з села Червоний Яр Кіровоградського району. Як поводить себе така тваринка вдома та як за нею доглядати, Аня розповіла «КП».

– Я дуже довго хотіла собі якусь незвичну домашню тваринку. Мріяла про єнота, але вони дуже дорогі. Тому обрала тхорика, – ділиться дівчина. – Хапочку, так я назвала улюбленця, торік навесні мені подарував хлопець. Замовляв аж в Одесі.

Коли Аня розповіла батькам, що привезе додому тхора, ті одразу не повірили.

– Вони на диво спокійно відреагували. Сказали: «Ну, добре, вези» – не повірили просто. А коли вже привезла, от тоді здивувалися: «Аня! Що це таке? Це ж хижа тварина...». Але куди вже подітися, – посміхається співрозмовниця «КП».

Дівчина навчається одразу у двох вишах – кіровоградському і полтавському. Раніше свою Хапочку возила з одного міста в інше, зараз же тхорик живе в селі.

– Раніше вона жила зі мною у гуртожитку в Полтаві. Звісно, там не можна тримати тварин, та ще й таких, але я просто нікому нічого не казала, – зізнається дівчина. – Коли їхала на вихідні, просила сусідок пригледіти за Хапою. На канікулах забирала додому.

Господиня тхора розповідає, Хапочка хоч і має спеціальну клітку, втім більшість часу проводить, бігаючи по будинку. У батьківському домі Анни має навіть окрему кімнату.

– Але без догляду її не можна надовго залишати. Дуже любить копирсатися у всьому – у землі, речах, крупах, – розповідає Аня.

Дівчина жартує, як корабель назвеш, так він і попливе.

– От назвала її Хапочкою. Їй дуже підходить ця кличка. Усе треба перевірити. Любить мою валізу. Витягну, а вона туди ниряє… Любить копирсатися у гаманці і косметичці. Нічого не рве, не гризе, але треба ж їй всюди свою мордочку запхнути, – продовжує Аня. – Часто залазить у диван, якщо буде відкрита шафа з речами, – нирне туди. Якось вона перекопала землю у вазонах. Мама розлютилася… А ще у нашій із сестрою кімнаті нашкодила – забігла і давай викидати всі іграшки з шафи. Сестра насварилася на неї, тоді Хапа, задкуючи, заховалася, а щойно сестра відвернулася – знову взялася за своє.

Інколи мама дівчат використовує Хапочку замість будильника.

– Коли мама нас будить, а ми ніяк не прокинемося, запускає до нас Хапу. Та вже точно підніме. Починає покусувати, залазити під ковдру, бігати по нас… А воно ж лоскотно і вже мусиш вставати, – розповідає Аня.

Буває, господиня тхорика бере його на прогулянку у місто. Люди такій екзоті дивуються і намагаються­ вгадати, що ж це за звір такий бігає на повідку.

– Увага вмить прикута до нас. Всі роздивляються. Мені смішно, коли чую, що це єнот, борсук, або, як дехто кричить, – «криса»… Кому що, – сміється співрозмовниця «КП».

 

 

Особливій домашній тваринці потрібен і особливий догляд.

– Тхори – це хижаки. Звичайно, моя Хапочка одомашнена, у неї послаблені інстинкти, але разом із тим й імунітет. Колись я хворіла, то і її заразила, були удвох із температурою. Треба робити відповідні щеплення. Годувати правильно. Я готую їй або кашу з фаршем, або купую дорогий корм для котів, – ділиться Аня і додає, що Хапочка полюбляє і корисну їжу – овочі та фрукти. – Кажуть, вони м’ясоїдні, фрукти і овочі не їдять. Але Хапа просто шаленіє від огірків, кавунів, яблук і динь.

Невибагливий тхір і в побуті. Раз на місяць господиня обрізає йому кігті, двічі на місяць миє із шампунем.

– Частіше купати з засобами догляду не можна. Тоді специфічний запах тхорів відчуватиметься ще сильніше. А так, у воді без шампуню Хапочка готова ледь не щодня плавати, – розповідає дівчина.

Чимало власників таких незвичних тварин беруться їх дресирувати. Свого тхора Аня не муштрувала, але він все одно вивчив, хто з домашніх його господиня.

– Відгукується на мій голос. Коли повертаюся додому, завжди радісно бігає довкола, вилазить на мене. Зазвичай вони не видають ніяких звуків, дуже рідко. А от коли грається або радіє, Хапа гугукає… Це дивний звук, не схожий на жоден інший. Вона – чистолюбна тваринка, привчена до спеціального лотка, – продовжує співрозмовниця «КП».

З обережністю тхір ставиться до нових знайомств.

– Спочатку вона обнюхує нову людину. Якщо Хапочці вона не подобається, то може навіть вкусити – не дуже боляче, але тримається зубками міцно. Ще може почати рикати, – пояснює Аня.

Окрім Хапочки, в селі у дівчини є коти і пес. Проте з хижаком вони не надто товаришують – частіше тікають.

Анна каже, не проти обзавестися ще одним тхором, втім не впевнена, що таку ідею підтримають батьки.

Шановні читачі, якщо у вас є екзотичні домашні тварини, розкажіть про це «КП».

Фото: надане власницею