«Білий ведмідь» VS «Синій кит»: Кіровоградські діти грають у нову гру, яка рятує життя
«КП» уже розповідала про групи «Синій кит», «Море китів», «Тихий дім», які, маніпулюючи психікою, змушували дітей себе калічити та скоювати самогубства. З ними нині активно борються як кіберполіцейські, так і самі користувачі соцмережі. 19-річні студенти з Тирасполя (Молдова) Сергій Іордатий і Павло Доніка створили антипода «Синьому киту» – гру «Білий ведмідь». Її мета – не нашкодити дитині, а стимулювати її робити добрі справи, займатися спортом і бути у гарних стосунках із рідними.
Спільноту «Білий ведмідь» створили у лютому. Буквально за місяць її учасниками стали шість тисяч дітей. На сторінці групи немає жодних закликів до насилля, каліцтва чи суїциду… Навпаки, тільки мотиваційні пости та схвальні відгуки учасників.
– Мій друг Павло жартома сказав, що треба придумати протилежну гру «Синім китам». Я сприйняв це всерйоз і вирішив написати сценарій. Була друга-третя година ночі, Паша вже спав, а мені ця думка не давала спокою. Подумав, якщо діти грали в «Синій кит», чим буде гірша наша ідея? От ми і вирішили дати їм те, що вони хочуть, – розповідає «КП» один із авторів гри Сергій Іордатий.
Учасником «Білих ведмедів» може стати кожен охочий. Правила вступу дуже прості.
– Ті, хто бажає грати, робить репост першого запису в групі і пише особисте повідомлення у спільноту, що готовий. Ми надсилаємо йому завдання і на наступний день чекаємо фото/відеозвіт. Отримавши підтвердження, що завдання виконане, відправляємо наступне, – пояснює Сергій.
Автори «Білого ведмедя» радіють – гра набуває популярності.
– Справи йдуть дуже добре. Звичайно, це нелегко, треба знайти той ключик до кожного учасника. Але, як кажуть, воно того варте! За місяць у нас – шість тисяч прихильників. З’явилося більше кураторів. Дещо змінюємо зараз концепцію гри, максимально дистанціонуємося від «китів», – наголошує розробник.
У групі з’являються різноманітні рубрики – опитування, фотоконкурси. Також адміністратори спільноти створили розділ «Допомога проекту».
– У цей розділ можуть дописувати всі, хто має пропозиції. Розглянемо кожну. Один із наших кураторів – Катюша Малай – створила рубрику «Фото тижня». Ми відбираємо та публікуємо кращі фотографії виконання завдань. Також, оскільки у нас шалено талановиті учасники, ми створили альбом, куди вони можуть завантажувати фото своїх творчих робіт із хештегом #люблюигрубелыймедведь. До «Білих ведмедів» ми долучили кваліфікованого психолога, – ділиться з «КП» Сергій і додає, загалом конкретної кількості завдань, як, наприклад, у «китах» немає – скільки дитина хоче виконувати, стільки й отримує.
Серед шести тисяч учасників – половина з України і майже півсотні учасників – із Кіровоградщини. На сторінці спільноти чимало схвальних відгуків про гру. Діти дякують за цікавий квест і сваряться на «Синіх китів».
– Завдання не виконуватиму, просто цікаво. Але ігри на смерть вважаю безглуздими. В країні війна, на якій гинуть ні в чому не винні люди… Вони змушені були піти туди, щоб захистити таких, як ви! А замість того, щоб молитися за мир і за життя людей, які зараз на фронті, займаєтеся такою маячнею, – говорить про «групи смерті» 16-річна Оксана Довгаленко з Аджамки Кіровоградського району. – Я не можу назвати їх здоровими людьми, бо здорові так не роблять! Краще займалися б чимось корисним, а не цими безглуздими іграми, демонструючи героїзм порізами на руках і спричиненими каліцтвами.
Вітають появу «Білих ведмедів» і дорослі. Якщо ще вчора батьки і вчителі молилися, аби діти не потрапили на гачок «китів», то нині стати «ведмедями» самі ж і рекомендують.
– Мені мама запропонувала долучитися до цієї гри. Вона мені подобається. На 8 березня треба було зробити листівки для мами, наступне завдання – винести сміття… Нові завдання надсилають щодня, коли я їм пишу, що готова виконувати, – ділиться своїм досвідом участі в «Білих ведмедях» 10-річна Влада з Кіровограда.
– Мені порадила вчителька з дипломатії. Завтра виконуватиму перше завдання – викинути сміття, – розповідає «КП» 11-річний учень школи-інтернату «Сокіл» Олександр.
А от учениця гімназії імені Шевченка Аня вже виконує 15 завдання. Дівчинка зізнається, їй подобається ця гра.
– Мені порекомендувала гру моя вчителька. Я прийшла додому після уроків й одразу ж зареєструвалася, написала, що хочу грати, і мені почали надсилати завдання. Виконання їх – на моїй совісті. Якщо не виконаю – шантажувати, як у «китах», не будуть. Зараз я вже на 15 рівні, але в мене тиждень на відпочинок, бо день народження був на днях. А потім продовжу виконувати завдання, – запевняє «КП» 11-річна Аня.
Ще одна учасниця «Білих ведмедів» з Кіровограда – Оксана – сама вирішила долучитися до спільноти. Дівчині – 15 і вона нині виконує шосте завдання.
– Почула, як у школі розмовляли про гру «Білий ведмідь». Прийшла додому, знайшла їхню групу, – розповідає вона «КП». – Мені прислали вже шосте завдання. Раніше треба було винести сміття, помити посуд, приготувати вечерю... Готувати найбільше сподобалося. Виконуючи такі завдання, вже у звичку входить робити домашні справи. Так і батькам легше, і мені приємно, коли мене хвалять.
На відміну від інформації про «Синіх китів», яка з’явилася раптово і то через страшні наслідки, про «Білих ведмедів» батьки дізналися швидше. Більше того, радіють, що є альтернатива групам смерті, яка до всього робить їхніх дітей кращими.
– Знаю і про ці групи смерті, і про «Білого ведмедя». Якщо чесно, то дуже хвилювалася, щоб мої діти не стали учасниками «Синіх китів». Я з ними поговорила, вони запевнили, що не грають. А потім дивлюся, почали наввипередки то сміття виносити, то прибирати. Раніше нагадувати треба було, а тут самі беруться, – розповідає «КП» мама двох 14-річних близнюків Максима та Олега – Надія. – Мене це трохи насторожило. Особливо, коли почула про гру, спільноту... Але потім сини все пояснили, показали групу. То тепер, навпаки, вдячна цим «ведмедям»!
фото: із соцмережі
Спільноту «Білий ведмідь» створили у лютому. Буквально за місяць її учасниками стали шість тисяч дітей. На сторінці групи немає жодних закликів до насилля, каліцтва чи суїциду… Навпаки, тільки мотиваційні пости та схвальні відгуки учасників.
– Мій друг Павло жартома сказав, що треба придумати протилежну гру «Синім китам». Я сприйняв це всерйоз і вирішив написати сценарій. Була друга-третя година ночі, Паша вже спав, а мені ця думка не давала спокою. Подумав, якщо діти грали в «Синій кит», чим буде гірша наша ідея? От ми і вирішили дати їм те, що вони хочуть, – розповідає «КП» один із авторів гри Сергій Іордатий.
Учасником «Білих ведмедів» може стати кожен охочий. Правила вступу дуже прості.
– Ті, хто бажає грати, робить репост першого запису в групі і пише особисте повідомлення у спільноту, що готовий. Ми надсилаємо йому завдання і на наступний день чекаємо фото/відеозвіт. Отримавши підтвердження, що завдання виконане, відправляємо наступне, – пояснює Сергій.
Автори «Білого ведмедя» радіють – гра набуває популярності.
– Справи йдуть дуже добре. Звичайно, це нелегко, треба знайти той ключик до кожного учасника. Але, як кажуть, воно того варте! За місяць у нас – шість тисяч прихильників. З’явилося більше кураторів. Дещо змінюємо зараз концепцію гри, максимально дистанціонуємося від «китів», – наголошує розробник.
У групі з’являються різноманітні рубрики – опитування, фотоконкурси. Також адміністратори спільноти створили розділ «Допомога проекту».
– У цей розділ можуть дописувати всі, хто має пропозиції. Розглянемо кожну. Один із наших кураторів – Катюша Малай – створила рубрику «Фото тижня». Ми відбираємо та публікуємо кращі фотографії виконання завдань. Також, оскільки у нас шалено талановиті учасники, ми створили альбом, куди вони можуть завантажувати фото своїх творчих робіт із хештегом #люблюигрубелыймедведь. До «Білих ведмедів» ми долучили кваліфікованого психолога, – ділиться з «КП» Сергій і додає, загалом конкретної кількості завдань, як, наприклад, у «китах» немає – скільки дитина хоче виконувати, стільки й отримує.
Серед шести тисяч учасників – половина з України і майже півсотні учасників – із Кіровоградщини. На сторінці спільноти чимало схвальних відгуків про гру. Діти дякують за цікавий квест і сваряться на «Синіх китів».
– Завдання не виконуватиму, просто цікаво. Але ігри на смерть вважаю безглуздими. В країні війна, на якій гинуть ні в чому не винні люди… Вони змушені були піти туди, щоб захистити таких, як ви! А замість того, щоб молитися за мир і за життя людей, які зараз на фронті, займаєтеся такою маячнею, – говорить про «групи смерті» 16-річна Оксана Довгаленко з Аджамки Кіровоградського району. – Я не можу назвати їх здоровими людьми, бо здорові так не роблять! Краще займалися б чимось корисним, а не цими безглуздими іграми, демонструючи героїзм порізами на руках і спричиненими каліцтвами.
Вітають появу «Білих ведмедів» і дорослі. Якщо ще вчора батьки і вчителі молилися, аби діти не потрапили на гачок «китів», то нині стати «ведмедями» самі ж і рекомендують.
– Мені мама запропонувала долучитися до цієї гри. Вона мені подобається. На 8 березня треба було зробити листівки для мами, наступне завдання – винести сміття… Нові завдання надсилають щодня, коли я їм пишу, що готова виконувати, – ділиться своїм досвідом участі в «Білих ведмедях» 10-річна Влада з Кіровограда.
– Мені порадила вчителька з дипломатії. Завтра виконуватиму перше завдання – викинути сміття, – розповідає «КП» 11-річний учень школи-інтернату «Сокіл» Олександр.
А от учениця гімназії імені Шевченка Аня вже виконує 15 завдання. Дівчинка зізнається, їй подобається ця гра.
– Мені порекомендувала гру моя вчителька. Я прийшла додому після уроків й одразу ж зареєструвалася, написала, що хочу грати, і мені почали надсилати завдання. Виконання їх – на моїй совісті. Якщо не виконаю – шантажувати, як у «китах», не будуть. Зараз я вже на 15 рівні, але в мене тиждень на відпочинок, бо день народження був на днях. А потім продовжу виконувати завдання, – запевняє «КП» 11-річна Аня.
Ще одна учасниця «Білих ведмедів» з Кіровограда – Оксана – сама вирішила долучитися до спільноти. Дівчині – 15 і вона нині виконує шосте завдання.
– Почула, як у школі розмовляли про гру «Білий ведмідь». Прийшла додому, знайшла їхню групу, – розповідає вона «КП». – Мені прислали вже шосте завдання. Раніше треба було винести сміття, помити посуд, приготувати вечерю... Готувати найбільше сподобалося. Виконуючи такі завдання, вже у звичку входить робити домашні справи. Так і батькам легше, і мені приємно, коли мене хвалять.
На відміну від інформації про «Синіх китів», яка з’явилася раптово і то через страшні наслідки, про «Білих ведмедів» батьки дізналися швидше. Більше того, радіють, що є альтернатива групам смерті, яка до всього робить їхніх дітей кращими.
– Знаю і про ці групи смерті, і про «Білого ведмедя». Якщо чесно, то дуже хвилювалася, щоб мої діти не стали учасниками «Синіх китів». Я з ними поговорила, вони запевнили, що не грають. А потім дивлюся, почали наввипередки то сміття виносити, то прибирати. Раніше нагадувати треба було, а тут самі беруться, – розповідає «КП» мама двох 14-річних близнюків Максима та Олега – Надія. – Мене це трохи насторожило. Особливо, коли почула про гру, спільноту... Але потім сини все пояснили, показали групу. То тепер, навпаки, вдячна цим «ведмедям»!
фото: із соцмережі