Медична реформа на Кіровоградщині: жодну лікарню не закриють
Кіровоградщина може стати одним із регіонів-лідерів реформи охорони здоров’я, який раніше за інших створить госпітальні округи – за це в уряді обіцяють дати додаткових грошей на розвиток галузі. У понеділок очільники медзакладів із усієї області публічно озвучили те, як вони бачать цей процес, заклавши основу перспективного плану реформи на територіях.
Нарада, у якій, крім медиків, взяли участь голова облдержадміністрації, народний депутат, галузеві чиновники і представники районної влади, підсумувала черговий етап роботи, яка велася кілька місяців. За час, що минув після прийняття Кабміном постанови про проведення в країні реформування, і лікарське середовище, і самоврядування встигли вникнути і розібратися, що до чого.
Акценти
Головне, що потрібно було зрозуміти, – аби на місцях прийняли зміни, під час реформи не закриватимуть заклади і нікого не скорочуватимуть. На цьому, в першу чергу, акцентував увагу голова обласної державної адміністрації Сергій Кузьменко.
– Жоден медичний заклад в області не повинен закритися. Лікарі, а у нас кожен на вагу золота, бо їх не вистачає, повинні реалізуватися і мати максимально якісні умови для надання медичної послуги. Це важлива умова, – наголосив очільник області.
Про те, що перспективний план об’єднання медичних закладів в округи повинен формуватися «знизу», говорив представник парламентського комітету з питань охорони здоров’я Костянтин Яриніч. На його думку, нав’язування з Києва, втручання виконавчої влади – неприпустимі.
– Якщо не буде порозуміння на територіях, ми не маємо права виносити це на розгляд Кабміну. Кіровоградщина – один із перших регіонів, який сьогодні обговорює це питання в правильному руслі, – підкреслив нардеп.
Втім, у місцевої медицини є і цілком конкретний матеріальний стимул не затягувати з роздумами. Міністерство охорони здоров’я надасть преференції округам, які сформуються першими. Зокрема мова йде про фінансування і забезпечення обладнанням.
– Кіровоградщина буде в авангарді тих областей, які зроблять домашню роботу і отримають від уряду додаткові асигнування на те, щоб розвивати нашу медичну галузь, технічно оснастити лікаря, щоб він був і з зарплатою, і з сучасними можливостями... Ми впевнено віддаляємося від радянської моделі. Є освітні округи, будуть медичні округи, той шлях, який стосується адміністративної реформи, Україна теж пройде спокійно, домовившись із територіями і отримавши правильний результат, – підсумував загальні очікування Сергій Кузьменко.
Як це може бути
Суть госпітальних округів полягає в тому, щоб людина могла отримати медичну допомогу максимальної якості в тому місці, куди її доправлять за годину! При цьому базові функції районні та міські лікарні продовжуватимуть виконувати, як і раніше, але ще отримають можливість розвивати у себе той вид спеціалізованої допомоги, який потрібніший у їхньому госпітальному окрузі.
– Це інструмент для розвитку системи охорони здоров’я й інфраструктури, для того, щоб медична допомога була якомога ближчою до населення і якіснішою, – пояснює керівник обласного департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко.
Відтак те, як ця ситуація змінюється зараз, уже вписується в філософію реформи. «КП» розповідала про відкриття в Малій Висці першого на Кіровоградщині відділення гемодіалізу за межами обласного центру. У найближчих планах – створення ще одного в Олександрії.
Розділеною на три госпітальних округи: західний, центральний і східний, область бачать і самі медики. У західний округ готові увійти Голованівський, Гайворонський, Благовіщенський, Новоархангельський, Добровеличківський і Маловисківський райони. До східного, швидше за все, відійдуть медзаклади Світловодського, Онуфріївського, Олександрійського та Петрівського районів. Решта територій, відповідно, об’єднаються у центральний.
Тепер слово за урядовцями. Саме в Кабміні прийматимуть остаточне рішення про затвердження округів. Після цього кожна територіальна громада рішенням сесії районної ради прийме для себе план розвитку медичної галузі на п’ять років і вже під ці плани виділятимуться конкретні гроші.
Є питання?
Звичайно, сьогодні обговорюються як позитиви, так і негативи реформи на конкретному обласному матеріалі. Наприклад, у потенційному західному окрузі всі три потужні лікарні інтенсивного лікування – у Гайвороні, Добровеличківці і Малій Висці, будуть рівновіддаленими від центральної частини нового об’єднання. Але найбільшою перешкодою для дотримання вимог у питанні часу доставки пацієнта можуть стати не відстані, а якість доріг. З іншого боку, в Кабміні, ремонт під’їзних шляхів називають одним із пріоритетів після створення госпітальних округів.
До того ж, ситуація з доступністю медичної допомоги в західних районах сьогодні така ж – реформа не наблизить і не віддалить точку А на мапі від точки Б. Саме тому в ній відсутня прив’язка до існуючих адміністративних кордонів.
– Можливий варіант, коли найбільш західні Гайворон, Голованівськ і Благовіщенське створять для себе госпітальний округ першого рівня, а послугами другого рівня користуватимуться в Умані, де вони це роблять і зараз, – говорить головний медик області. – Ми ще не знаємо, можливо, частина пацієнтів цих районів на первинному рівні обере лікарів із інших областей. Наприклад, у мене є таке відчуття, що частина пацієнтів Вільшанського району звертатиметься як до первинної ланки до первомайських лікарів. А Національна служба здоров’я взагалі розподілятиме кошти без прив’язки до адміністративно-територіального поділу – де людина отримала допомогу, туди гроші і пішли. Ця система вибудовується природним шляхом.
Можна сперечатися про можливі переваги й недоліки тих змін, які нині пропонує держава, в тому числі в охороні здоров’я. Можна підхоплювати суперечливі заяви і оцінки окремих осіб, до речі, часто політично заангажованих, і розводити «зраду». Але з тим, що зміни в системі державної медицини давно назріли і життєво необхідні, точно не сперечатиметься ніхто. Зрештою, широта обговорення питання, те, як влада «дме на холодну воду», по кілька разів перепитуючи тих, кого безпосередньо реформують, як їм і їхнім пацієнтам буде краще, надає стриманого оптимізму.
фото: Ігор Демчук
Нарада, у якій, крім медиків, взяли участь голова облдержадміністрації, народний депутат, галузеві чиновники і представники районної влади, підсумувала черговий етап роботи, яка велася кілька місяців. За час, що минув після прийняття Кабміном постанови про проведення в країні реформування, і лікарське середовище, і самоврядування встигли вникнути і розібратися, що до чого.
Акценти
Головне, що потрібно було зрозуміти, – аби на місцях прийняли зміни, під час реформи не закриватимуть заклади і нікого не скорочуватимуть. На цьому, в першу чергу, акцентував увагу голова обласної державної адміністрації Сергій Кузьменко.
– Жоден медичний заклад в області не повинен закритися. Лікарі, а у нас кожен на вагу золота, бо їх не вистачає, повинні реалізуватися і мати максимально якісні умови для надання медичної послуги. Це важлива умова, – наголосив очільник області.
Про те, що перспективний план об’єднання медичних закладів в округи повинен формуватися «знизу», говорив представник парламентського комітету з питань охорони здоров’я Костянтин Яриніч. На його думку, нав’язування з Києва, втручання виконавчої влади – неприпустимі.
– Якщо не буде порозуміння на територіях, ми не маємо права виносити це на розгляд Кабміну. Кіровоградщина – один із перших регіонів, який сьогодні обговорює це питання в правильному руслі, – підкреслив нардеп.
Втім, у місцевої медицини є і цілком конкретний матеріальний стимул не затягувати з роздумами. Міністерство охорони здоров’я надасть преференції округам, які сформуються першими. Зокрема мова йде про фінансування і забезпечення обладнанням.
– Кіровоградщина буде в авангарді тих областей, які зроблять домашню роботу і отримають від уряду додаткові асигнування на те, щоб розвивати нашу медичну галузь, технічно оснастити лікаря, щоб він був і з зарплатою, і з сучасними можливостями... Ми впевнено віддаляємося від радянської моделі. Є освітні округи, будуть медичні округи, той шлях, який стосується адміністративної реформи, Україна теж пройде спокійно, домовившись із територіями і отримавши правильний результат, – підсумував загальні очікування Сергій Кузьменко.
Як це може бути
Суть госпітальних округів полягає в тому, щоб людина могла отримати медичну допомогу максимальної якості в тому місці, куди її доправлять за годину! При цьому базові функції районні та міські лікарні продовжуватимуть виконувати, як і раніше, але ще отримають можливість розвивати у себе той вид спеціалізованої допомоги, який потрібніший у їхньому госпітальному окрузі.
– Це інструмент для розвитку системи охорони здоров’я й інфраструктури, для того, щоб медична допомога була якомога ближчою до населення і якіснішою, – пояснює керівник обласного департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко.
Відтак те, як ця ситуація змінюється зараз, уже вписується в філософію реформи. «КП» розповідала про відкриття в Малій Висці першого на Кіровоградщині відділення гемодіалізу за межами обласного центру. У найближчих планах – створення ще одного в Олександрії.
Розділеною на три госпітальних округи: західний, центральний і східний, область бачать і самі медики. У західний округ готові увійти Голованівський, Гайворонський, Благовіщенський, Новоархангельський, Добровеличківський і Маловисківський райони. До східного, швидше за все, відійдуть медзаклади Світловодського, Онуфріївського, Олександрійського та Петрівського районів. Решта територій, відповідно, об’єднаються у центральний.
Тепер слово за урядовцями. Саме в Кабміні прийматимуть остаточне рішення про затвердження округів. Після цього кожна територіальна громада рішенням сесії районної ради прийме для себе план розвитку медичної галузі на п’ять років і вже під ці плани виділятимуться конкретні гроші.
Є питання?
Звичайно, сьогодні обговорюються як позитиви, так і негативи реформи на конкретному обласному матеріалі. Наприклад, у потенційному західному окрузі всі три потужні лікарні інтенсивного лікування – у Гайвороні, Добровеличківці і Малій Висці, будуть рівновіддаленими від центральної частини нового об’єднання. Але найбільшою перешкодою для дотримання вимог у питанні часу доставки пацієнта можуть стати не відстані, а якість доріг. З іншого боку, в Кабміні, ремонт під’їзних шляхів називають одним із пріоритетів після створення госпітальних округів.
До того ж, ситуація з доступністю медичної допомоги в західних районах сьогодні така ж – реформа не наблизить і не віддалить точку А на мапі від точки Б. Саме тому в ній відсутня прив’язка до існуючих адміністративних кордонів.
– Можливий варіант, коли найбільш західні Гайворон, Голованівськ і Благовіщенське створять для себе госпітальний округ першого рівня, а послугами другого рівня користуватимуться в Умані, де вони це роблять і зараз, – говорить головний медик області. – Ми ще не знаємо, можливо, частина пацієнтів цих районів на первинному рівні обере лікарів із інших областей. Наприклад, у мене є таке відчуття, що частина пацієнтів Вільшанського району звертатиметься як до первинної ланки до первомайських лікарів. А Національна служба здоров’я взагалі розподілятиме кошти без прив’язки до адміністративно-територіального поділу – де людина отримала допомогу, туди гроші і пішли. Ця система вибудовується природним шляхом.
Можна сперечатися про можливі переваги й недоліки тих змін, які нині пропонує держава, в тому числі в охороні здоров’я. Можна підхоплювати суперечливі заяви і оцінки окремих осіб, до речі, часто політично заангажованих, і розводити «зраду». Але з тим, що зміни в системі державної медицини давно назріли і життєво необхідні, точно не сперечатиметься ніхто. Зрештою, широта обговорення питання, те, як влада «дме на холодну воду», по кілька разів перепитуючи тих, кого безпосередньо реформують, як їм і їхнім пацієнтам буде краще, надає стриманого оптимізму.
фото: Ігор Демчук