Дорога прикраса для арештанта. Електронні браслети вже одягли на кількасот осіб в Україні

За рік дії нового Кримінального процесуального кодексу співробітники української міліції мають змогу цілодобово спостерігати за підозрюваними або обвинуваченими на відстані – через електронні браслети. У кіровоградських правоохоронців така можливість з’явилася відносно недавно – кілька місяців тому. Тепер і вони за допомогою спеціального табло стежать за місцезнаходженням жителів області, які перебувають під домашнім арештом. Зараз кіровоградські силовики слідкують за носіями п'ятьох браслетів. Усього ж у регіон передали десять засобів контролю. По Україні таку «прикрасу» одягли вже на кілька сотень заарештованих.

Електронний браслет підозрюваному, а це в основному той, хто скоїв тяжкий злочин чи стосовно до якого є підозра, що за інших умов він може втекти, правоохоронці закріплюють здебільшого на зап’ясті чи нозі. Водночас йому дають на підпис документ, який засвідчує, що той ознайомився із правилами експлуатації пристрою. Правоохоронці кажуть, що носієві такої «прикраси» суд визначає радіус переміщення, а тому, щойно арештант виходить за межі дозволеної зони, у райвідділку спрацьовує сигнал.

У міліції зауважують, що із запровадженням браслетів стежити за тими, кому обрали таку міру запобіжного заходу як домашній арешт, стало простіше. Без них правоохоронцям доводилося б особисто навідуватися до арештантів – а це потребувало б більше часу. Більше того, у відомстві кажуть і про економію – на особу, яка перебуває під домашнім арештом,  не потрібно витрачати бюджетні кошти на харчування та інше, тоді як це потрібно, якби він знаходився в ізоляторі тимчасового тримання чи СІЗО.

До речі, повернення домашніх арештів в Україні зумовлено появою нового кримінально­процесуального кодексу, який є реалізацією ратифікації різних конвенцій з Європою. Автори документа ввели цей інститут з метою розвантажити переповнені ІТТ і СІЗО, гарантуючи надійність домашнього арешту системою електронних засобів контролю, складовим елементом яких, власне, і є електронний браслет.

Дозвіл на застосування електронних засобів контролю дає суд на основі клопотання слідчого міліції. Відмова від носіння браслету чи умисне зняття, пошкодження або ж інше втручання в роботу пристрою розцінюється як невиконання обов’язків, покладених судом на підозрюваного чи обвинуваченого. У цьому разі до останнього можуть застосувати більш жорсткий запобіжний захід – ув’язнення і грошове стягнення.

До слова, «КП» відомі факти, коли арештанти спеціально знущалися з правоохоронців – носій браслету виходив із визначеного радіусу дії і таким чином змушував міліцію відповідно реагувати. Нині в суді розглядається один такий випадок.

І хоча в МВС наголошують на надійності пристрою, зауважуючи при цьому, що батарейки на якій він працює, вистачає на п’ять років із підзарядкою, все ж це не завадило втекти з­під домашнього арешту опальному ректору податкового вишу Петру Мельнику…

Поки це єдиний відомий випадок втечі. Інформацію про інші в МВС не підтверджують.

– 18 осіб порушили взяті зобов’язання, але ці люди нікуди не втекли, вони порушували норми поведінки, використання браслета, через що слідчі прийняли рішення про заміну їм міри запобіжного заходу, – повідомив начальник Головного слідчого управління МВС України Микола Чинчин.

Найбільш надійними в світі електронними браслетами вважаються прилади ізраїльського виробництва. Вітчизняне МВС закупило 527 саме таких електронних засобів контролю.

– Придбані пристрої – високої якості й експлуатуються в Ізраїлі, США та ще більш як у десяти країнах Європи. Браслети закуповували офіційно на відповідних відкритих конкурсних торгах, – пояснює начальник управління зв'язків з громадськістю МВС Сергій Бурлаков.

Щоправда, закуплена кількість браслетів не покриває потребу. Офіційно, кажуть у міністерстві, треба 856 браслетів. Але на таку кількість пристроїв у міністерства не вистачило коштів. Зрештою, виправдовуються у відомстві, що купувалися не тільки браслети – це 527 одиниць мобільних контрольних пристроїв спостереження за рухомими об'єктами з радіомодулями системи стільникового зв'язку GSM­900/1800, GPS­приймачами, 100 стаціонарних пультів моніторингу, відповідне програмне забезпечення, комплекти обладнання та інструменти для одягання, зняття та активації електронних браслетів.

«КП» вдалося поспілкуватися з багатьма правоохоронцями і не лише Кіровоградської області. Ті кажуть, що навіть заявлена потреба не відповідає реаліям, а тому зізнаються: браслетів катастрофічно не вистачає.

Тим часом, МВС констатує потребу ще понад 200 мільйонів гривень для придбання електронних засобів. Вартість одного комплекту (браслет і пристрої стеження) – становить 17 200 гривень.