Жорстоко зарізавши однокласника, він 12 років переховувався у Португалії. Коли ж убивцю затримали – дали два роки

Мати Ігоря Князєва, який трагічно загинув від ножа свого товариша тринадцять років тому у Кіровограді, вимагає найсуворішого покарання для вбивці сина. Тому  інкримінували всього­на­всього перевищення самооборони і дали два роки ув’язнення. Один із них убивця вже відсидів, тож через рік – опиниться на волі.

Самооборона у 25 ножових поранень, вісім із яких – несумісні з життям. Саме стільки за лічені секунди наніс Віталій своєму другові дитинства Ігорю у червні 2000-го. Спочатку він покликав його з дискотеки на розмову, а потім раптово почав встромляти в хлопця ніж. Завадити різанині не встигли навіть товариші Ігоря, які стояли неподалік. Вони кинулися рятувати пораненого хлопця, а тим часом злочинець утік. На довгих дванадцять років.

– Ми прийшли на дискотеку в клуб «Бест». Віталій теж там знаходився. Але у нас було своє коло знайомих, тож ми відпочивали окремо. Він прийшов і просто зачепив Ігоря. А потім вивів його на розмову на вулицю. Для того, щоб запобігти бійці, оскільки раніше між ними вже траплялися непорозуміння, ми з товаришем також вирішили вийти. Стали біля входу дискотеки, а хлопці відійшли трохи далі. Вони розмовляли, а потім ми побачили неладне. Буквально за кілька секунд Віталій наніс Ігореві удари ножем, – згадує події того вечора друг загиблого Роман.

– Коли я побачила сина у реанімації, знепритомніла. Моя дитина була розрізана від паху до серця. Лікарі сказали, що Ігор втратив дуже багато крові, а на операційному столі сталася зупинка серця. Майже два тижні син пролежав у комі, а 23 червня 2000 року його не стало. Ігорю виповнився тільки 21 рік. Уже минуло тринадцять років, а моє серце досі розривається від болю. І з часом ані трохи не стає легше, – ділиться мати загиблого хлопця Наталя Князєва.

Жінка показує замальовки Ігоря на аркушах зошита, виконані незадовго до смерті, перечитує листи його дівчини та записи й філософські вірші свого загиблого сина. А ще – гортає фотографії, на яких друзі дитинства – Ігор і Віталій – стоять поряд…

Вони товаришували з третього класу, після закінчення школи разом ходили на бокс. Хлопці часто гостювали одне в одного, залишалися на ніч, їли за одним столом і ділилися речами. Що стало причиною кривавої розправи, невідомо. Друзі Ігоря розповідають, що жахливій події передували якісь непорозуміння. Однак, що саме стало між ними, не говорять – мовляв, то їхня справа.

Навесні минулого року Віталія розшукав Інтерпол. Місцезнаходження злочинця мимоволі допомогла викрити його ж мати, коли приїхала до сина у Португалію. Саме там убивця переховувався дванадцять років під чужим прізвищем і з фальшивими документами.

Його екстрадували в Україну восени 2012-го. На засіданні суду Віталій стверджував, що не вбивав, а захищався. І запевняв: «Я не хотів цього робити». Прокурор вимагав п’ятнадцяти років ув’язнення. Проте злочинцю інкримінували перевищення самооборони і присудили два роки тюрми. Один уже минув. Тож за рік – свобода.

– Ми не очікували, що рішення суду буде таким. За вкрадену річ засуджують на довше. А це – назавжди вкрадене життя. Як можна було інкримінувати самооборону? Я не розумію, як треба захищатися, щоб нанести таку кількість поранень з такою жорстокістю?! – запитує мама Ігоря і додає: тільки в серце сина Віталій встромив ніж двічі.

– Якщо це був самозахист, чому він не надав першу допомогу своєму другу разом із нами, а змінив прізвище, втік з країни і дванадцять років переховувався за кордоном? Було зрозуміло, що Віталій готувався до нападу: він сам викликав Ігоря і запропонував вийти на розмову. Убивство було сплановане. Тут і мови не може бути про самозахист. Зараз він може розповідати, що завгодно – Ігоря вже немає, він не відповість. Але має бути справедливість, – вважає друг загиблого Роман.

Прокуратура міста теж не згодна з таким рішенням Ленінського суду. Прокурор Кіровограда Дмитро Титор повідомив «КП», що апеляцію уже подано і позиція прокуратури буде жорстко відстоюватися на суді. Утім, коли відбудеться засідання – наразі невідомо.

– Вироком Ленінського суду жителя Кіровограда засуджено за вчинення вбивства при перевищенні меж необхідної оборони. Його дії перекваліфікували в ході судового розгляду і призначили покарання у вигляді двох років позбавлення волі. Прокуратура міста не погоджується з цим рішенням суду. На даний час вже подано апеляцію. Ми будемо вимагати більш суворого покарання для цієї особи. За умисне вбивство передбачається покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 7 до 15 років. Наша позиція буде виходити саме з цієї санкції, – запевнив Дмитро Титор.