Назва міста Єлисаветград прийшла з Європи
Єлисаветрад народився від фортеці. Про це свідчить виставка графічних реконструкцій фортець і фортифікаційних споруд «Фортеці Задніпров’я у ХVІІІ століття», яку презентували вКіровограді кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України Кіровоградського педагогічного університету іменні Винниченка Олександр Чорний та краєзнавець, геральдист Костянтин Шляховий. Чималу увагу вони присвятили саме фортеці Святої Єлисавети.
– Кіровоградщина – це край фортець. У 18 столітті значна територія регіону йменувалася у документації Гетьманщини як Задніпров’я. Це ті території, на яких з’явилися перші фортикаційні споруди. Це Цибулівська фортеця - теперішнє село Цибулів Знам’янського району, Крюківська фортеця, зараз це частина Кременчука, Архангелогородська фортеця, яка знаходилася на Синюсі, де зараз Новоархангельськ. Це досербський період. Далі по хронології – період Нової Сербії. До нього відноситься фортеця Святої Єлисавети, навколо якої виросло наше місто у 18-19 столітті, – розповідає Олександр Чорний.
Співавтор виставки Костянтин Шляховий додає, Кіровоградщина того часу будувалася на військових засадах.
– Ця виставка показує передісторію існування Кіровограда, області взагалі – починалося будівництво отаких земляних фортець, а в центрі цієї лінії була фортеця Святої Єлисавети. Цією виставкою показуємо, що збройні сили України плекалися набагато раніше. Військова жилка, кров козацька завжди в нас була. Так само і у 18 столітті дуже складна унікальна історія нашого краю – вона відрізняється від історії інших областей. Наш край формувався на військових засадах, – каже Шляховий.
Дослідники стверджують, фортеця святої Єлисавети будувалася в цілковитій дипломатичній таємності, оскільки за умовами Бєлградського мирного договору 1739 року, в цих широтах, де нині розташований Кіровоград, Росія не мала права будувати таких величезних укріплень. Це була найбільша фортеця на території Задніпров’я і гарнізон був розрахований на 2500-3000 осіб.
– Вибір міста і закладка фортеці відбулася в цілковитій таємності, але згадується такий факт, що далеко до закладання фортеці на околицях уже відбувалися ярмарки. Через це інформація про фортецю дійшла до Кримського ханства та Європейських купців, – розповідає Олександр Чорний.
– У 18 столітті фортеця увійшла в європейську традицію, як Сент Елісабет тобто фортеця святої Єлисавети. У деяких випадках європейські картографи додавали закінчення «-город», «-град» або «-бург», що означало укріплення, а поряд – поселення. На європейських картах 1760-х років вона позначена, як Елісабетгород, за аналогією до назв Миргород, Архангелгород, – каже Історик Чорний.
Дослідники запевняють, що в Європі назва Єлисаветгород або Єлисаветград з’явилася раніше, ніж у Росії.
– Назва Єлисаветгород або Єлисаветград в європейській картографічній традиції з’явилася раніше, ніж у російській. Тобто місто поряд із фортецею Святої Єлисавети європейські картографии назвали ще у 60-х роках 18 століття. Зараз це стало предметом доволі жорсткої дискусії. Ми маємо з історичних джерел дати відповідь, коли ж з’явилася в російській картографічний традиції назва Єлисаветград. Це скоріше за все 1784-85 рік. Але це не витвір російської картографії, а всього-навсього запозичення цієї назви з європейських карт, – стверджує Олександр Чорний.
