Альтернатива інтернату – патронатне виховання
В Україні активно запроваджують реформу патронатного виховання. Яким чином це відбуватиметься в області, «КП» розказала тренер патронатних вихователів – заступник директора обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді Олена Коваленко.
– В Україні патронатство запроваджує благодійна організація «Партнерство кожній дитині». Вона вивчала досвід інших країн, розробляла матеріали і зараз активно займається питаннями опіки. Нині патронат законодавчо закріплений, – розповідає Олена Коваленко і додає, якщо в сім’ї виникає якась складна ситуація і батьки не можуть певний час доглядати за дитиною, у такому випадку допоможе патронат.
– Можливо батьки померли. Або мама сама виховує дитину, захворіла і мусить перебувати у лікарні. Коли батьки не виконують своїх обов’язків, вживають алкоголь, наркотики чи, можливо, жорстоко поводяться з дитиною, тоді її треба вилучити з сім’ї, щоб зрозуміти – можуть ці батьки в подальшому виконувати свої обов’язки чи ні. Раніше у таких випадках дітей відправляли в інтернат. Зараз є інший варіант – патронат, – зазначає Коваленко і наголошує, – це тимчасовий догляд за дитиною.
– Хоча дитину й вилучають, вона продовжує перебувати у своєму соціальному оточенні – ходить у той самий садочок, школу, продовжує спілкуватися з родичами, батьками. Малеча не отримує важких психологічних травм. Максимальний термін перебування в патронатній родині – три місяці. У важкому випадку термін подовжується до півроку. Але за цей час ситуація дитини та її родини повинна вирішитися, – пояснює співрозмовниця «КП».
Фахівець зауважує, що патронатними вихователями можна стати лише після спеціального навчання.
– Це сім’я, яка проходить дуже ретельний відбір. Кандидатам у вихователі необхідно зібрати відповідні документи. Також є обмеження по віку – від 35 років до пенсійного віку. Позитивний досвід виховання власних дітей, вища освіта, – консультує тренер патронатних вихователів.
– В Україні патронатство запроваджує благодійна організація «Партнерство кожній дитині». Вона вивчала досвід інших країн, розробляла матеріали і зараз активно займається питаннями опіки. Нині патронат законодавчо закріплений, – розповідає Олена Коваленко і додає, якщо в сім’ї виникає якась складна ситуація і батьки не можуть певний час доглядати за дитиною, у такому випадку допоможе патронат.
– Можливо батьки померли. Або мама сама виховує дитину, захворіла і мусить перебувати у лікарні. Коли батьки не виконують своїх обов’язків, вживають алкоголь, наркотики чи, можливо, жорстоко поводяться з дитиною, тоді її треба вилучити з сім’ї, щоб зрозуміти – можуть ці батьки в подальшому виконувати свої обов’язки чи ні. Раніше у таких випадках дітей відправляли в інтернат. Зараз є інший варіант – патронат, – зазначає Коваленко і наголошує, – це тимчасовий догляд за дитиною.
– Хоча дитину й вилучають, вона продовжує перебувати у своєму соціальному оточенні – ходить у той самий садочок, школу, продовжує спілкуватися з родичами, батьками. Малеча не отримує важких психологічних травм. Максимальний термін перебування в патронатній родині – три місяці. У важкому випадку термін подовжується до півроку. Але за цей час ситуація дитини та її родини повинна вирішитися, – пояснює співрозмовниця «КП».
Фахівець зауважує, що патронатними вихователями можна стати лише після спеціального навчання.
– Це сім’я, яка проходить дуже ретельний відбір. Кандидатам у вихователі необхідно зібрати відповідні документи. Також є обмеження по віку – від 35 років до пенсійного віку. Позитивний досвід виховання власних дітей, вища освіта, – консультує тренер патронатних вихователів.