В обласному центрі оголосять конкурс на пам’ятний знак Героям Майдану
Тривалі суперечки з приводу майбутнього вигляду, майбутнього місця і майбутнього об’єкта вшанувань нарешті перейшли в конструктивну фазу – і активісти, і архітектори дійшли згоди, що на центральній площі Кіровограда на місці колишнього пам’ятника Кірову не з’явиться нічого, а от поряд – буде пам’ятний знак Героям Майдану.
– Переважна більшість людей, які брали участь в обговоренні, схиляється до думки, що не потрібно створювати пам’ятник жертвам Майдану. Навпаки – необхідно зробити життєстверджуючий образ, – коментує очільниця обласної організації Спілки архітекторів України Людмила Харламова. – Для проведення конкурсу необхідно визначитися й з поняттями – що саме ми хочемо бачити: пам’ятник, пам’ятний знак чи меморіальний комплекс… Скажімо, для створення меморіалу потрібна більша площа. Члени спілки архітекторів вважають, що в такому разі логічним було б перенести його на Фортечні вали чи в Гай десантників. Через це виникало багато непорозумінь, у тому числі й з боку активістів. Деякі з них помилково вважали, що пам’ятник хочуть прибрати з центра міста й перейменувати площу. Насправді це не так. Просто спочатку потрібно було чітко сформувати власні побажання, на основі яких потім вносити пропозиції.
Архітектор каже, нині гострі кути вдалося більшменш згладити.
– Разом із активістами ми зійшлися на думці, що варто створити не пам’ятник, а пам’ятний знак. Він знаходитиметься не в центрі площі а, скоріш за все, з лівого кута облдержадміністрації, по вулиці Чміленка. Активісти підтримали це рішення. Мій колега Юрій Пенязь, який провів серйозну роботу з вивчення досвіду, наприклад, того ж Києва, наголосив на необхідності перш за все, поцікавитися громадською думкою. Треба запитати в жителів нашого міста, що б вони хотіли бачити. Далі слід розробити програму й подивитися, що реально виконати, а що ні. Потім оголосити конкурс, визначитися з його умовами. Причому, не лише зі створення такого знаку, а й з комплексної реконструкції площі. Пам’ятний знак Героям Майдану дасть поштовх для майбутньої ідеї видозміни центральної площі, – розповідає Харламова.
Співрозмовниця «КП» зауважує, оновлюючи площу Героїв Майдану хотілося б додати зелені.
– Я вважаю, що можна було б додати зелених насаджень, аби влітку не мати в центрі випалену сонцем пустелю. Втім, необхідно так обіграти периметр, щоб залишити на площі достатньо території для проведення масових заходів. А це, повторюсь, завдання комплексної реконструкції площі, – підкреслює вона.
Разом із тим Людмила Харламова констатує, ідея встановити посеред площі фонтан, як це було за часів Єлисаветграда, не зовсім раціональна.
– Історично територія площі називалася міським бульваром. Це був відмежований зі сторони вулиці Великої Перспективної сквер із фонтаном у центрі. Але сьогодні таке розміщення навряд чи буде доцільним, адже тоді доволі проблематичним буде організовувати на площі ті ж концерти чи встановлювати ялинку.., – наголошує очільниця спілки архітекторів Кіровоградщини. – На сьогодні мова велася лише про розміщення пам’ятного знаку. Далі треба буде визначатися з тим, що нам потрібно – дізнаватися громадську думку, оголошувати конкурс і починати комплексну реконструкцію головної площі.
– Переважна більшість людей, які брали участь в обговоренні, схиляється до думки, що не потрібно створювати пам’ятник жертвам Майдану. Навпаки – необхідно зробити життєстверджуючий образ, – коментує очільниця обласної організації Спілки архітекторів України Людмила Харламова. – Для проведення конкурсу необхідно визначитися й з поняттями – що саме ми хочемо бачити: пам’ятник, пам’ятний знак чи меморіальний комплекс… Скажімо, для створення меморіалу потрібна більша площа. Члени спілки архітекторів вважають, що в такому разі логічним було б перенести його на Фортечні вали чи в Гай десантників. Через це виникало багато непорозумінь, у тому числі й з боку активістів. Деякі з них помилково вважали, що пам’ятник хочуть прибрати з центра міста й перейменувати площу. Насправді це не так. Просто спочатку потрібно було чітко сформувати власні побажання, на основі яких потім вносити пропозиції.
Архітектор каже, нині гострі кути вдалося більшменш згладити.
– Разом із активістами ми зійшлися на думці, що варто створити не пам’ятник, а пам’ятний знак. Він знаходитиметься не в центрі площі а, скоріш за все, з лівого кута облдержадміністрації, по вулиці Чміленка. Активісти підтримали це рішення. Мій колега Юрій Пенязь, який провів серйозну роботу з вивчення досвіду, наприклад, того ж Києва, наголосив на необхідності перш за все, поцікавитися громадською думкою. Треба запитати в жителів нашого міста, що б вони хотіли бачити. Далі слід розробити програму й подивитися, що реально виконати, а що ні. Потім оголосити конкурс, визначитися з його умовами. Причому, не лише зі створення такого знаку, а й з комплексної реконструкції площі. Пам’ятний знак Героям Майдану дасть поштовх для майбутньої ідеї видозміни центральної площі, – розповідає Харламова.
Співрозмовниця «КП» зауважує, оновлюючи площу Героїв Майдану хотілося б додати зелені.
– Я вважаю, що можна було б додати зелених насаджень, аби влітку не мати в центрі випалену сонцем пустелю. Втім, необхідно так обіграти периметр, щоб залишити на площі достатньо території для проведення масових заходів. А це, повторюсь, завдання комплексної реконструкції площі, – підкреслює вона.
Разом із тим Людмила Харламова констатує, ідея встановити посеред площі фонтан, як це було за часів Єлисаветграда, не зовсім раціональна.
– Історично територія площі називалася міським бульваром. Це був відмежований зі сторони вулиці Великої Перспективної сквер із фонтаном у центрі. Але сьогодні таке розміщення навряд чи буде доцільним, адже тоді доволі проблематичним буде організовувати на площі ті ж концерти чи встановлювати ялинку.., – наголошує очільниця спілки архітекторів Кіровоградщини. – На сьогодні мова велася лише про розміщення пам’ятного знаку. Далі треба буде визначатися з тим, що нам потрібно – дізнаватися громадську думку, оголошувати конкурс і починати комплексну реконструкцію головної площі.