Із двох – один: Хто виграє від об’єднання пологових будинків №1 і №2 в обласному центрі

Майже рік тривали баталії довкола об’єднання пологових будинків №1 і №2 у Кіровограді. Мітинги, публічні заяви про погрози… – і це лише невелика частина того, що довелося пережити усім, хто мав бодай найменший стосунок до винесеного на порядок денний питання. Депутатів переконували, водили на екскурсії і ті зрештою здалися – пологового будинку імені Святої Анни, який пропрацював за профілем понад 40 років, відтепер нема. Головний лікар останнього Володимир Капко рішенням сесії обурений. Очільниця пологового №1 Людмила Романів таке голосування депутатів вітає. Мер Андрій Райкович радіє, що відтепер бюджет не фінансуватиме «чиюсь приватну практику»… А от ті, хто вже став мамами або ще готуються, рішення оцінюють по­різному. «КП» зібрала чимало думок довкола все ще резонансного питання.

Мами?

Олені – 38. Майже десять років тому вона стала мамою в пологовому імені Святої Анни. Каже, радість материнства була настільки сильною, що незручності типу поганого ремонту, відсутність адекватних побутових умов і отриманий насамкінець новонародженою донечкою стафілокок – здавалися чимось незначним.

– Уже згодом, коли ми лежали в дитячій обласній лікарні, я з жахом думала, як узагалі в таких умовах зважилася там народжувати, – ділиться вона. – Але ж то був мій перший досвід. Я сама все життя прожила в селі, невибаглива так би мовити… Потім мені пояснили, наскільки небезпечний і підступний стафілокок.

Кіровоградка Анна місяць тому теж народжувала в пологовому імені Святої Анни. Констатує, там і нині немає євроремонту, але ставлення медперсоналу до породіль чудове.

– Так, пологові зали схожі на приміщення для тортур, – сміється співрозмовниця «КП». – Але коли жінка народжує, якщо чесно, їй не до дизайну. Я була у звичайній палаті, розрахованій на двох осіб. Усе старе, але акуратне. У палаті тепло. Ніколи не було перебоїв із водою, завжди була й гаряча. Харчування в лікарні так собі, але з іншого боку дуже сприяє післяпологовій дієті. А от ставлення медперсоналу прекрасне. Породіль називали «котиками», «зайчиками», «рибоньками»… Персонал приходив до нас навіть уночі, аби навчити правильно прикласти дитину до грудей.

31-річна породілля пригадує, пологовий обирала, спираючись на відгуки про лікарів і ціни.

– Усі мої знайомі, які народжували в пологовому на Новомиколаївці, розповідали, що їм батьківство обходилося в добру копійку. Мені ж у Святої Анни – удвічі, а то й утричі дешевше. Я дуже задоволена як самим лікарем, який приймав пологи (і це при тому, що народжувала я без усяких домовленостей), так і персоналом у цілому, – зізнається Анна.

Жінка переконана, другий пологовий необхідно зберегти як окремий медзаклад, а не об’єднувати з першим.

– Я проти об’єднання пологових. Це буде монополія. Вважаю, повинен бути вибір, де народжувати. Тим паче, там і жіноча консультація чудова. За весь період вагітності мені не призначили жодних зайвих препаратів, вітамінів, ліків чи аналізів, – ділиться вона.

Не підтримує об’єднання пологових і мама двох дітей 33-річна Оксана.

– У мене двоє дітей і обох народжувала, щоправда, у першому пологовому будинку. Я не в захваті від такого об’єднання. Мала досвід звертатися до пологового №2 і, зізнаюся, мене особисто не задовольняє якість надання тамтешніми лікарями медичних послуг. Тому мені не хотілося б, аби такий персонал працював у першому пологовому, – пояснює свою позицію співрозмовниця «КП».

Мама 11-річної доньки Олена Яремова також проти об’єднання. Свою точку зору мотивує тим, що в пологовому імені Святої Анни приймали специфічних породіль.

– Наскільки мені відомо, у другий пологовий будинок потрапляли не дуже благополучні породіллі, а тепер усі будуть в одному пологовому будинку, як це? Я народжувала в першому і залишилася дуже задоволеною, а в другому доводилося лікуватися, то я в шоці була від контингенту, – коментує 34-річна Олена.

Місто?

У першому кварталі наступного року буде створений перинатальний центр. І практично будівельна частина вже готова до цього питання. Ми уже зараз ведемо комплектацію обладнанням. Утвориться нова міська лікарня «Святої Анни». Її функції будуть змінені, реформовані. Там є три корпуси. В одному з них буде гемодіалізний центр, в іншому – жіноча консультація. І зараз ми розглядаємо пропозиції створення реабілітаційного центру. Тобто, як я уже говорив, жоден заклад не буде використовуватися не за призначенням. Там так і буде лікарня. Ремонт першого пологового продовжується. Крім того, на території лікарні відремонтуємо житловий будинок для медиків, – каже міський голова Андрій Райкович.

За словами мера, жоден працівник пологового №2 імені Святої Анни не залишиться безробітним.

– Працівники другого пологового будинку будуть працевлаштовані. Не просто працевлаштовані, а за спеціальністю і за посадою не нижче, ніж вони займали на попередньому місці роботи, – запевнив міський голова.

Працівники?

Головний лікар пологового будинку №2 імені Святої Анни Володимир Капко переконаний, ані майбутні породіллі, ані місто, ані персонал не виграють від об’єднання медзакладів. Рішення сесії він називає злочином і великою помилкою. На відміну від нього, очільниця пологового №1 Людмила Романів навпаки радіє вердикту депутатів. Медик переконана, створення нової структури дасть можливість забезпечити надання послуг на належному рівні. Щоправда, цей коментар «КП» отримала лише з благословення начальника профільного міськуправління.

– Нам на спілкування з вами повинна дати дозвіл начальник управління охорони здоров’я Кіровоградської міської ради Оксана Макарук. Ми або ви повинні попередити її, що хочете з нами спілкуватися. З нами завжди журналісти через управління спілкуються, – заявили «КП» в пологовому будинку №1.

– Та без проблем, спілкуйтеся, будь ласка... Я нікому не заперечую, всі у нас вільно спілкуються з пресою, за бажанням, – відповіла Макарук і «КП» нарешті отримала коментар.

Головний лікар пологового будинку №1 Людмила Романів запевняє, об’єднання лише на краще.

– Керівництво міста йшло до цього. Рано чи пізно це треба було зробити. Є постанова Кабміну про скорочення штатів, про приведення до нормативу ліжкового фонду. Відтак пологовим будинкам треба було скоротити гінекологічні ліжка. І в першому, і в другому. А якщо скорочується кількість ліжок і там, і там, відповідно порушується вся служба, її робота. Немає ургентної, тобто термінової допомоги. Наприклад, жінка поступає на пологи вночі. Педіатра в нічний час не буде, якщо буде скорочення, анестезіолога теж. Їх доведеться викликати з дому. Для того і було це все зроблено. Щоб об’єднати два пологових будинки, створити нову структуру. Тоді і люди залишаться на роботі, і служба залишиться. Навіть покращиться, – переконана медик.

Романів каже, навіть якби депутати не підтримали об’єднання, у першому все одно створили б перинатальний центр, а другий пологовий скоротили б.

– Нам теж не дуже легко прийняти інший колектив, але ми знаємо, що це треба зробити… Але ми просто чекали рішення. Прийняли – будь ласка, ми всі умови надаємо для роботи. Навіть якщо депутати не проголосували б, ми все одно створили б перинатальний центр. Тому що нам треба зберегти нашу службу. І нас би не скоротили, бо у нас би був перинатальний центр, а там уже інші вимоги. А №2 все рівно скоротили б, – зізнається співрозмовниця «КП».

Очільниця першого пологового запевняє, створить комфортні умови для усіх працівників із другого.

– Я впевнена, що всі, хто перейде, не буде ображений. Раніше говорила, давайте зустрінемося через півроку і скажете, чи погано вам тут працюється. Насправді лікарі ж не дуже й виступали проти. Переважно, медсестри, санітарки. По-перше, вони не знали правди, а лише те, що говорив їм Капко на зборах, хоча вони вже рік кажуть, що їм ніхто нічого не говорив. Ну як це не говорив?! Рік ходять на мітинги, підписи збирають... Вони не знають, чого ходять мітингувати?! Просто, коли ми були на обговоренні цієї теми у мера, Капко сказав – я буду воювати, от він і воює, – каже Людмила Романів. – Йому ж пропонували перейти у перший пологовий будинок заступником головного лікаря, але він відмовився. Я ще розумію, якби перший пологовий переходив до них, то він міг би претендувати на посаду головного лікаря. А тут уже, як у новоствореній структурі, головного лікаря призначатиме мер. Тобто і я, як головний лікар, під загрозою.

Сам Володимир Капко вважає, що історія з об’єднанням пологових за кілька місяців добряче відгукнеться владі.

– Те, що нам обіцяли створити гемодіалізний центр, травматологію, відділення хірургії для учасників АТО, – це все пил в очі, – коментує Капко. – Те, що на сесії депутати підтримали об’єднання пологових будинків – помилка, злочин. Адже нам сказали, що це питання не розглядатимуть, а потім ми дізнаємося, що вже є рішення про об’єднання. З часом ця дурість, на яку пішли депутати, себе покаже. Коли виникнуть різноманітні неприємності, тоді згадають і сесію, і мої слова, але буде вже пізно... Зруйнувати завжди легше, ніж збудувати. Існує постійна загроза виникнення інфекцій. А якщо раптом виникає така ситуа­ція – в першу чергу страждають новонароджені діти, навіть помирають, жінки хворіють. Для того, щоб потім це локалізувати, необхідно зупинити надходження нових пацієнтів. А куди їх госпіталізувати, якщо лише один пологовий будинок?!

На думку очільника пологового будинку імені Святої Анни, усе робиться поспіхом, багато замовчують, а також дезінформують як депутатів, так і громаду.

– Нормально це все розуміють лише спеціалісти. Правильно кажуть деякі депутати – ми ж не медики, не розбираємося у цьому. От як депутатам піднесуть це все начальник управління та її заступник, так вони і приймають – за чисту монету. А те, що ми говоримо, вони до уваги не беруть, – продовжує він.

Капко каже, за час об’єднавчої лихоманки його підлеглим довелося­ пережити і тиск, і залякування. Однак люди не здавалися.

– І перший, і ми повністю виконуємо функції пологових будинків. І у них, і у нас гарні показники з надання акушерсько-гінекологічної допомоги. І це добре. Але треба трошки і нам допомагати, виділяти кошти. Не тільки на один заклад, – веде далі розмову головлікар. – Пологовий №1 нині повністю змінює паркан нав­коло себе. Наче не існує нічого важливішого! Не вистачає грошей на зарплати, медикаменти, на харчування для пацієнтів, а тут міняють паркан... Це називається бенкет під час чуми! А нам не можуть знайти коштів ні на ремонт, ні на обладнання. Ми все робили своїми силами…