Скло з пожежних переходів між будинками падало перехожим на голови. Спасибі, що убезпечили людей від цієї загрози!
Минулої суботи на всіх поверхах, які з’єднують пожежними переходами будинки на проспекті Перемоги, 2 та вулиці Жовтневої Революції, 28 у Кіровограді, з’явилися металеві рамки з сіткою. Цього місцеві мешканці чекали більше року. Чекали і травмувалися від уламків скляної конструкції, які сипалися прямо на голови. – У нас на Ковалівці за проектом між будинками є скляні пожежні переходи від другого до дев’ятого поверху. Через аварійність цих конструкцій, які час від часу падають на землю, травмуються люди. Нашим будинкам вже по 25 років, вони досі дають усадку. Звісно, це скло, яким засклені переходи, починає тріскатися і падати людям на голови. У місцевих жителів уже були три серйозні травми. Одному чоловіку так розсікло голову, що довелося зашивати. Жінці травмувало руки, іншій – ноги. Це лише те, про що ми знаємо, – розповідає тамтешня жителька Світлана Пасашкова.
Каже, особливо небезпечними ці конструкції стають саме в осінньо-зимовий період. Через вітри і завірюхи з’являється протяг, скло на переходах починає дрижати, зсуватися з місця і падати на землю. Прибрати ж взагалі конструкції не можна – їхньої наявності вимагає пожежна безпека.
Вирішити цю проблему місцеві жителі намагалися рік. Розповідають, не допомогли ані в мерії, ані в ЖЕКу. Спеціалісти спецінспекції Кіровоградського міськвиконкому пояснили людям, що ремонт неможливий через надто великі фінансові затрати. Комунальники ж просто поставили у чергу на ремонт. Спочатку на один рік, потім на наступний. Та в результаті – нічого.
– На щастя, ми познайомилися з заступником губернатора Олександром Чернявським, коли він відкривав у нашому дворі дитячий майданчик. Він вислухав нас, зрозумів проблему і сказав, що намагатиметься допомогти. Свою обіцянку виконав. Олександр Олександрович запропонував чудове вирішення проблеми – зафіксувати скло на проходах металевими решітками. Їх встановили на всіх поверхах. Тож тепер, навіть якщо скло і буде тріскатися, то вже не падатиме нам на голови, – радіє Світлана Пасашкова.– Ми дуже вдячні Олександру Чернявському і всім, хто нам допоміг. Він – молодець, опікувався нами і довів розпочате до кінця. Велика вдячність і МНС-никам, які допомогли з технікою. Хочу відзначити крановика, зварника, помічників... Вони за два дні все зробили. І що важливо – дуже якісно. Тож щире їм спасибі! – додає жінка.
