Сурогатне материнство: Живий інкубатор чи жінка, яка дає радість нового життя іншим сім’ям?

Так склалося, що у нашій державі, яка понад усе прагне бути європейською за рівнем життя, сьогодні до сурогатного материнства  ставляться як до злочину.  Утім, сім’ї, які не можуть відчути радість батьківства через безпліддя, мають іншу думку. Тоді жінка, яка зголошується народити дитину для чужих людей, перетворюється на справжню героїню. Щоправда, лише для однієї сім’ї.

Своїх героїнь в Україні шукають не лише наші подружні пари, а й закордонні. Оскільки сурогатне материнство заборонено у тій же Німеччині, Норвегії, Франції, Швеції та Австрії, тамтешні безплідні сім’ї їдуть сюди у пошуках радості батьківства.

Знайти потенційну сурогатну маму в Україні неважко – допоможуть сайти, форуми... Утім, аби убезпечити себе від усіляких ризиків, подружжя і сурогатна мама обов’язково мають укласти угоду.

– Наприклад, сурогатна мама повинна звернути увагу на пункти, що прописані в договорі, адже там обумовлюються її права та обов’язки, форс­мажорні ситуації та інші питання, – пояснює кіровоградка Ольга, яка працювала он­лайн­консультантом на одному з сайтів, де допомагали знайти сурогатну маму. – Крім цього, у договорі уточнюються багато інших важливих речей, зокрема, де сурогатна мама житиме під час вагітності. Багато сімей наполягають на тому, щоб жінка проживала з ними поряд, щоб вони бачили, який спосіб життя вона веде, чим харчується тощо.

Як пояснює Ольга, в середньому така процедура в Україні коштує від 20 до 30 тисяч гривень, за кордоном – у рази дорожче.

Жінка говорить, що їй також доводилося співпрацювати з іноземцями. Українські сурогатні матері їх цікавлять, бо ціни на дану послугу у нас вважаються помірними. Розповідає, що її іноземці забирали на певний період часу до себе, там вона виношувала дитя, народжувала, а потім поверталася додому.

– Офіційно сурогатне материнство пропонують жінкам, які мають двох дітей, молоді, фізично і психічно здорові, не мають шкідливих звичок. Сурогатне материнство – це рятівний вихід для безплідних пар, які вже спробували всі можливі варіанти зачаття. У сурогатних мам народжуються цілком здорові діти, адже ці жінки відповідально ставляться до своєї вагітності, проходять заздалегідь всі обстеження. Психологічні моменти можна обговорювати багато, адже одні до цього ставляться позитивно, інші – негативно. Сурогатні мами віддають дитину в повноцінну сім’ю, де дитя буде виховуватися в батьківській любові, тож особисто я в цьому нічого поганого не бачу, – коментує лікар­акушер Кіровоградської центральної районної лікарні Наталя Пшенічнікова, яка говорить, що в її практиці зустрічалися випадки, коли жінки не приховували, що виношують дитя для інших сімейних пар. Головною причиною такого рішення називали фінансові проблеми.

Доволі часто можна почути думку, що сурогатне материнство вкрай вигідне зайнятим жінкам, які присвячують себе кар’єрі, а часу на виношування дитини та її виховання в них замало. Вигідність такого варіанту ще приписують жінкам, які стежать за своєю фігурою, а у випадку вагітності хвилюються, що можуть набрати зайві кілограми. Але в Україні для таких жінок шансів замовити дитя сурогатній мамі – нуль. Якщо заглянути у законодавчу базу, там можна знайти певні вимоги не лише до сурогатних матерів, а й до тих сімейних пар, які хочуть, щоб їм народила дитя інша жінка. Одного бажання для цього замало – повинні бути певні медичні висновки. Наприклад, відсутність матки (вроджена чи набута патологія) або деформація її порожнин, тяжкі системні захворювання, що не дозволяють жінці вагітніти (захворювання серця, печінки, нирок тощо). Лише за наявності такого «букету» хвороб можна дозволити виношувати дитину іншій жінці.

У Кіровоградському обласному центрі планування сім’ї та репродукції людини пояснюють, що протягом останнього часу на території регіону не було зареєстровано жодного офіційного випадку сурогатного материнства. Проте факти свідчать про інше.

«КП» вдалося знайти жінку, яка неодноразово народжувала дітей чужим батькам. Утім, розповідати про це вона навідріз відмовилася.

– Хто вам сказав, що я сурогатна мама? Чому ви звернулися саме до мене? Серед моїх знайомих більша половина дівчат цим займається, а ви обрали мене! – єдине, що сказала молода жінка.

Від сусідів стало відомо, що для цієї жінки сурогатне материнство – єдиний спосіб заробітку. Вона вже допомагала бездітним сімейним парам. Однак, скільком – люди точно не знають. Говорять лише, що ця жінка, будучи вагітною, на певний період зникала. За їхніми словами, їй менше тридцяти, має одну власну дитину і зараз знову вагітна.

Зважаючи на всі переваги сурогатного материнства, деякі експерти вважають, що це скоріше спосіб заробітку, аніж шляхетна місія. Ось яку історію розповіла працівниця соціальної служби одного з районів області Мирослава.

– Валентина народилася у неблагополучній родині. Її батьки алкоголіки. Вона росла в злиднях. В домі не завжди було що поїсти, адже її мама все витрачала на горілку. Коли дівчина закінчила школу, то виїхала зі свого провінційного міста. Вийшла заміж і народила дітей. Але для повноцінного життя їй не вистачало грошей. Через інтернет вона знайшла сайт, де обіцяли непоганий заробіток для сурогатної мами. Вона ризикнула. Народжувати поїхала до столиці, дітей залишила на чоловіка. А потім повернулася з чималенькою сумою додому. Купила житло. Але чоловік її покинув..., – розповіла Мирослава, зазначаючи, що в багатьох випадках такі історії схожі, адже на перше місце ставляться фінанси.

Рішення про те, щоб замовити дитя сурогатній мамі, боляче сприймається подружжям. Адже не зважаючи на те, що сім’я ніколи не зможе мати дітей, їй украй важко переступити психологічний бар’єр і взяти для виношування дитини іншу жінку.

– Я розумію, що ніколи не матиму дітей. Десять років я лікувалася безуспішно. Мій чоловік теж з цим змирився. Медики зробили висновок, що ми з чоловіком просто не підходимо один одному для зачаття дитини, тож якщо знайдемо собі інших половинок, то є можливість побудувати повноцінну сім’ю. Ця новина тоді нас обох шокувала, але розлучатися ми не хотіли. До послуг сурогатної мами  вирішили не вдаватися, бо я навіть не знаю, щоб я відчувала, якби чужа жінка виношувала мою дитину. Мені було б важко за цим спостерігати. Тому ми з чоловіком вирішили усиновити дітей і взяли з дитбудинку двох дівчаток. З того часу минуло п’ять років. Ми щасливі, для нас вони – рідні діти, яких ми любимо. А от на послуги сурогатної мами я дивлюсь по­іншому, я взагалі не розумію таких жінок, – ділиться своїм баченням жителька обласного центру Тетяна.

Не секрет, що чимало жінок, які вирішують виносити чужу дитину, у майбутньому мають  психологічні проблеми. В один прекрасний момент вони розуміють, що не готові відірвати немовля від свого серця. Прокидається материнський інстинкт і вони вирішують залишити дитину собі. Якщо процедура сурогатного материнства оформлена законно, тоді до роботи беруться психологи і юристи.

Якщо сурогатна мама в майбутньому надумає повернути собі дитя, вітчизняне законодавство цього не дозволить. Абсолютно протилежна ситуація в Росії – там закон на боці сурогатної матері.

Київський психолог Алла Торовик, коментуючи «КП» тему сурогатного материнства, пояснює, що ситуацію можна розглядати двояко.

– Ще з давніх­давен існувала така практика, коли королева не могла завагітніти, то дитя народжувала інша жінка, – пояснює Алла Торовик, додаючи, що так само було поширеним й усиновлення дітей.

Якщо говорити на дану тему з точки зору сурогатної мами, психолог зауважує, що жінка, яка йде на такий вчинок, перш за все, повинна подолати психологічні проблеми. Дуже важливо, щоб у неї вже були рідні діти.

– У даному випадку важливо пам’ятати, що психологічну травму можуть отримати чоловік сурогатної мами і її дитина. Не кожен чоловік сприймає такий заробіток дружини, тому часто іде з сім’ї. Та й дитина, яка чекає на братика чи сестричку, потім  не розумє,  де ж вони врешті діваються, – говорить Алла Торовик.