Лікарні області чекають лікарів

За даними департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, протягом 2014­-2016 років із закладів охорони здоров’я області звільнилося майже 570 медиків, а на роботу прийшло лише 337 випускників вищих медичних закладів. Чиновники визнають, проблема комплектування лікарень кадрами в області залишається однією з найактуальніших. За останні роки процентне відношення забезпечення кадрами лікарень збільшилося лише на 0,09%. Чому випускники медичних вишів не хочуть працювати в лікарнях, а кваліфіковані лікарі звідти йдуть, з’ясовувала «КП».

Дійсно, ця проблема в медичній галузі сьогодні залишається однією з найактуа­льніших. Проте завдяки обласній програмі підготовки медичних працівників та поліпшення їх соціального захисту на 2012-­2016 роки ми маємо позитивні зрушення. Якщо у попередні роки в медичні заклади області працевлаштовувалися 60-­80 осіб, то за останні три роки – 313, – розповідає начальник відділу кадрової та режимно­-секретної роботи департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Сергій Смірнов і додає, завдяки цій програмі значно більше лікарів забезпечили житлом.

– У період з 2013 по 2015 рік тридцять лікарів отримали житло. На перший погляд здається не дуже багато, але ж і в попередні роки давали одну, дві, три квартири, – каже начальник відділу кадрової роботи.

– Нестача кадрів відчувається, бо в області не було медичного вишу, – зауважує посадовець. – В Україні всього 14 медичних вишів. Щороку з Кіровоградщини туди вступає приблизно 50­-60 осіб. З інших областей працювати до нас не дуже хочуть їхати, бо незнайома місцевість, немає житла. Тепер у Кіровограді відкрили Донецький національний медичний університет, завдяки обласній програмі надають житло молодим лікарям і виплачують цільові стипендії. Тож, сподіваємося, кадрова ситуація зміниться на краще.

Найкраще забезпечені житлом для лікарів Добровеличківський, Гайворонський та Світловодський райони.

– Де лікарям надають житло, там відповідно найкраща комплектація кадрів. Уперше за останні роки процентне відношення забезпечення кадрами лікарень збільшилося на 0,09%. На перший погляд це здається не багато, але насправді для нашої області це значний показник, – каже співрозмовник «КП».

Зокрема у цьому році на Кіровоградщину скеровано 118 молодих спеціалістів, із них залишилися 91.

– Це дуже високий показник. У попередні роки залишалося близько 30% молодих спеціалістів, тому у нас досі працює багато пенсіонерів. Деяким уже по 70­-75 років, але вони не займають місця молодих. Пенсійний вік не є підставою для звільнення, до того ж у нас недостатня укомплектованість лікарень кадрами, – каже Смірнов.

Найгірша ситуація із забезпеченням кадрів в Устинівському, Маловисківському, Новомиргородському, Вільшанському та Бобринецькому районах.

– У Маловисківському районі лікарня укомплектована на 58%, у Новомиргородському – 64%. Бобринецька центральна районна лікарня забезпечена на 59%. Але найгірша ситуація в Устинівському районі. Тамтешня лікарня забезпечена професійними кадрами лише на 58% відсотків, а це – 20 медпрацівників, – розповідає Сергій Смірнов.

За словами посадовця, найбільш затребувані наразі лікарі лабораторної діагностики, фтизіатри, лікарі загальної практики сімейної медицини, рентгенологи.

– У Знам’янському та Бобринецькому районах треба по три лікарі загальної медицини. Їм усім там нададуть житло. У Бобринецькому районі – квартири, а у Знам’янському – будинки. Новоархангельська ЦРЛ потребує чотирьох лікарів загальної практики. Там можуть надати одну квартиру та кімнати для проживання лікарів. Олександрійський район чекає на чотирьох лікарів загальної практики, кожному готові надати житло. Зазвичай, житло для медиків – це кімнати, рідше квартири чи будинки. Лише в поодиноких випадках лікарям житло не надають, – зауважує Смірнов.

Посадовець каже, з Маловисківського району департамент охорони здоров’я отримав заявки на 17 різнопрофільних лікарів.

– Там потрібні анестезіолог, психіатр, терапевт, невропатолог, рентгенолог. Їм обіцяють надати житло, – запевнив співрозмовник «КП» і додав, днями у цьому районі молодим фахівцям, яких за розподілом кілька місяців тому направили в ЦРЛ, уже вручили ключі від квартир у гуртожитку Новокостянтинівської шахти ДП «Схід ГЗК». Звичайні кімнати там переобладнали на квартири із новою сантехнікою, душовими кабінками та просторими кухнями, оснащеними сучасною технікою.

– До нас прийшли молоді лікарі за розподілом. Я клопотав перед райдержадміністрацією, районною радою, вони відгукнулися, пішов назустріч директор шахти і ми надали житло нашим лікарям, – розповідає головний лікар Маловисківської районної лікарні Костянтин Чупрій.

Квартири отримали лікар-­анестезіолог Андрій Мовчанюк, лікар-­педіатр Алла Мазур, ургентний лікар-­акушер­-гінеколог Тетяна Услиста та лікарі загальної практики сімейної медицини Віта Новохатченко, Олеся Єзгор і Анастасія Людвіг.

– Я з Рівненської області, навчалася у Львівському національному медичному університеті, сюди потрапила за державним розподілом. Працюю два з половиною місяці, живу в кімнаті гуртожитку разом з іншими колегами, – розповідає «КП» лікар загальної практики сімейної медицини Маловисківської райлікарні Олеся Єзгор.

Жінка каже, їм дали кімнати в тому ж гуртожитку, де вони живуть, тільки поверхом вище.

– Це не квартири, а кімнати гуртожитку. Я житиму в одній кімнаті разом із колегою. Взагалі цей гуртожиток від шахти, тут здебільшого живуть шахтарі. Нові кімнати відремонтовані, на кухні – нові бойлер, плити і мийки, – продовжує Олеся. – Але помешкання не обладнані меблями. Не відомо чи нам їх дадуть, а власним коштом купувати все у гуртожиток для мене дуже дорого. Душові кабіни, туалет, умивальник звичайно є, але ні столів, ліжок, шаф на даний момент немає. В інші кімнати поселили по одному лікарю, але всі зручності для нас спільні, – розповіла Олеся.

Про перспективу кращого забезпечення житлом у владних кабінетах не говорять. На сьогоднішній день нове житло в області майже не будується, тож доводиться радіти з того, що у деяких районах вишукують можливість надати лікарям хоча б якесь помешкання. Але чи приваблюють такі умови молодих медиків, які, до того ж, не можуть розраховувати на високі зарплати? Відповідь на це питання очевидно має дати держава.