Готуємося до Різдва. Духовно

 

Різдвяний піст – один із чотирьох багатоденних постів. Він починається в четвер, 28 листопада, і триватиме сорок днів аж до Різдва. Про історію його виникнення і особливості «КП» розповів священик Спасо-Преображенського собору Андрій Шиманович.

 

– Починаючи з четвертого століття святий Амвросій Медіоланський, блаженний Августин Аврелій і святий Лев Великий свідчили про існування в їхній час традиції поститися перед Різдвом. У церкві вона закріплася  на Константинопольському соборі  в 1166 році.  Саме з цього моменту весь православний світ почав загальне і безумовне дотримання Різдвяного посту, – розповідає священик і пояснює, що зміст посту полягає в тому, аби кожен вірянин міг підготуватися не просто до певного періоду харчової стриманості, але й до глибокого, осмисленого внутрішнього переживання того факту, що дві тисячі років тому Господь Бог став одним із нас.

 

– «Бог явився у плоті», – писав колись апостол Павло. Вдумайтеся в ці слова. Сам Всевишній, прийнявши на Себе всі наші недосконалості та, занурившись у всі тяготи нашого життя, явив Себе світові в реальній історичній Особистості – в Ісусі з Назарета.  Хіба може яка-небудь подія з людської історії зрівнятися з цією безпрецедентною подією? Звичайно, ні. І саме в цьому і ні в чому іншому полягає справжня велич Різдва Христового. Саме в добросовісній внутрішній підготовці до цього свята й полягає сенс Різдвяного посту, – говорить Андрій Шиманович.

 

У порівнянні, наприклад, з Великим постом, Різдвяний не настільки суворий. У даний період церковний статут забороняє вживати м’ясо, молочні продукти, яйця, рибу, вино і єлей (рослинну олію) по понеділках, середах і п’ятницях.

 

В інші ж дні – вівторок, четвер, суботу і неділю – можна їсти страви з рослинною олією. Риба під час Різдвяного посту дозволяється в суботу та неділю, а також у великі свята, наприклад, у свято Введення в храм Пресвятої Богородиці (4 грудня).

 

– Ті, хто вважають себе православними віруючими, повинні з усією щирістю докласти всіх  зусиль для утримання від певної їжі в період Різдвяного посту. Однак ми повинні також розуміти, що міра цієї стриманості і рівень суворості посту цілком можуть варіюватися або убік невеликого послаблення, або, навпаки, в бік посиленої аскези. Це залежить від цілого ряду чинників: від ступеня воцерковлення людини та її досвіду в справі дотримання посту, від стану її здоров’я, фізичних навантажень на роботі, ритму життя і так далі, – пояснює священник.

 

Отець Андрій каже: необхідно також враховувати, що той статут, яким керується православний в сучасному церковному житті, укладався ченцями і для ченців, а тому певні послаблення не просто допустимі, а й необхідні.

 

– Те, наскільки сумлінно людина провела піст, перевіряється не стільки буквою статуту, скільки ретельним і щирим самодослідженням,  – підсумовує священик Спасо-Преображенського собору.