Як Кіровоградщина впоралася із зовнішнім незалежним оцінюванням?

Український центр оцінювання якості освіти підбив підсумки цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання, яке вперше було обов’язковим для усіх випускників шкіл із трьох предметів – української мови і літератури, історії та математики.

На тлі інших регіонів Кіровоградщина особливо не виділилася – швидше, пасе задніх. На всю область ми отримали лише одного­єдиного двохсотбальника – Анатолія Шестакова, випускника Богданівської школи №1 імені Ткаченка, що в Знам’янському районі. Він найкраще склав ЗНО з української мови та літератури.

Власне, на цьому досягнення і закінчуються.

«КП» проаналізувала результати тестів, які складали наші випускники, і висновки подекуди змушують братися за голову. В області чимало навчальних закладів, учні яких не впоралися з тестами з основних предметів.

Чому склалася така ситуація, зважаючи на оприлюднені результати, сказати важко. Але освітяни переконані: питання часто впирається у гроші – у фінансування шкіл, їхню модернізацію, у створення комфортних умов як для учнів, так і для вчителів, у гідну оплату праці…

Важка укрмова

На перший погляд, той факт, що з 6303 учасників 9,28% не склали ЗНО з української мови та літератури, не такий уже й критичний. Однак, якщо копнути глибше, випливають вражаючі показники.

«КП» дослідила, що по області випуск­ники орієнтовно 10%(!) шкіл не змогли подолати необхідний бар’єр.

Наприклад, лише троє з шести учнів Олександрівської школи Добровеличківського району, які складали тестування з української мови та літератури, набрали 100 і більше балів. Тобто лише половина. Аналогічна ситуація з випускниками Верхньоінгульської та Костомарівської шкіл Бобринецького району, Свірнівської – Голованівського, Кам’янокриницької – Благовіщенського, Луганської – Петрівського та іншими.

Районом-рекордсменом, де відразу учні двох шкіл не склали тести з солов’їної, є Новоархангельський. У тамтешніх Копенкуватській і Нерубайській школах жоден із випускників не подолав прохідний бар’єр.

Єдине місто, яке може пишатися своїми знавцями української мови та літератури, а разом із тим учителями, – Бобринець. Там немає жодного випускника, який би завалив тестування.

Загалом найкраще свої знання з предметів продемонстрували ліцеїсти і гімназисти. Серед випускників цих закладів найменше тих, хто провалив тестування, і найбільше тих, хто склав його успішно. Найнижчий показник знань – в учнів інтернатів. Із трьох десятків учасників ЗНО з української мови та літератури не впоралися з завданням трохи більше 23%.

 

– Я вступив на спеціальність «Арабська та французька мова» в Київський національний університет імені Шевченка. Можна сказати, вскочив в останній вагон бюджетних місць – був на восьмому з восьми. Якби я вступав на українську мову, звичайно, був би вище в рейтингу. Але пріоритет поставив саме на мовну спеціальність. Побачимо, що з цього вийде, бо дві нові мови – це для мене особистий експеримент, – поділився­ своїми успіхами єдиний двохсотбальник області, випускник Богданівської школи №1 імені Ткаченка Анатолій Шестаков.

Історія України

Попри те, що на ЗНО з історії України прийшло на 25% випускників менше, ніж на українську мову та літературу, в абсолютних цифрах показник тих, хто провалив тестування, однаковий – із 4679 учасників не подолали прохідний бар’єр 12,63%.

Найгірший рівень знань продемонстрували випускники шкіл-інтернатів, а найкращий – ліцеїсти. Серед перших тестування не склали майже 21% випускників. І лише двоє учнів ліцеїв не набрали прохідного балу.

Майже ідеальні знання історії показали знам’янські школярі – там не впоралися зі ЗНО всього 1,32% учасників.

А от найбільші проблеми з предметом в учнів Веселівського та Високобайрацького навчально-виховних комплексів і школи в Оситняжці Кіровоградського району, в Костомарівській школі Бобринецького району, Петрівській – Компаніївського, Інгуло-Кам’янській – Новгородкіського, Копенкуватській – Новоархангельского та Комінтернівській Олександрійського району.

 

– Не можна сказати, що цьогоріч гірші діти, а торік були кращі. Якщо в минулому році деякі діти хотіли вступати у вищі навчальні заклади, то вони набрали відповідну кількість балів. У цьому році діти планували вступати лише у технікуми, тому і орієнтувалися на прохідні для вступу бали. Загалом на тестуванні усі підтвердили свої знання. У нас немає ні занижених балів, ні завищених, – прокоментувала заступник директора з навчально­виховної роботи Високобайрацького НВК Олена Пархета.

Математика

На відміну від гуманітарних предметів, із точними науками у випускників-2016 проблем більше. По-перше, бажаючих оцінити свої знання з математики було удвічі менше – 2943 – ніж з української мови, а по-друге, відсоток тих, хто не склав ЗНО вищий – 18,25.

Зокрема, серед учнів загальноосвітніх шкіл «завалили» математику 22%. І лише 2%, як і з історії України, показали високі результати. Найкраще з завданнями впоралися ліцеїсти та учні спеціалізованих шкіл.

У Благовіщенському районі всі 22 учні, які брали участь у тестуванні, здали його, хоч і не набрали найвищих результатів.

100% учнів із однієї школи у Знам’янці, Гайворонському, Новгородківському, Новоархангельському, Олександрівському районах та з трьох у Кіровоградському й Олександрійському районах не подолали мінімальний бар’єр.

У Благовіщенському, Бобринці, Гайвороні, Новомиргороді, Новоукраїнці жоден учень не показав найвищих результатів.

Іноземна мова

Найбільше учасників ЗНО з іноземної мови зареєструвалося на англійську. Протестувати свої знан­ня подали заявки 1674 випускники. Французьку та іспанську складали по двоє бажаючих, німецьку мову – 41, а російську – 10.

Найгірші результати з англійської продемонстрували саме випускники шкіл. Причому, не лише в межах області, а й по Україні – майже 30% учасників ЗНО не подолали навіть мінімальний поріг. І це в той час як середні дані інших регіонів становлять на 5-15% менше.

Разом із тим лише 3% учнів загальноосвітніх шкіл Кіровоградщини отримали 180-200 балів. 

 

– Складати іспанську захотіли діти, які вивчали мову індивідуально, брали участь у конкурсах і олімпіа­дах. Це – Марія Смірнова та Роман Унгул. Вони навчалися в класі з поглибленим вивченням мов. Для них це третя іноземна. Загалом діти, які складали мови, показали хороші результати. А якщо говорити в цілому про ЗНО, то учні підтвердили свої знання, а подекуди навіть покращили, – пояснює заступник директора з навчально­виховного процесу НВК «Олександрійський колегіум­спеціалізована школа» Тетяна Кудря.

 

Чому діти не хочуть вчитися?

 

– Є кілька причин того, що діти не хочуть вчитися, – коментує «КП» практичний психолог Центру психологів-практиків у Кіровограді Олена Каліман. – По-перше, це відсутність сфери застосування знань, інакше кажучи шкільні дисципліни досить відірвані від повсякденного життя: наприклад, застосування логарифмів у повсякденному житті неможливе, а от створення блогів та презентацій більш актуально.

 

По-друге, особливо у підлітків школа є місцем міжособистісного спілкування, самопрезентації і цей соціальний мотив домінує над пізнавальним у навчанні.

 

По-третє, не слід применшувати роль вчителя, від особи вчителя також залежить бажання вчитися у дитини, вміння розуміти предмет та привити любов до нього.

 

По-четверте спонукати дітей вчитися заради кращого майбутнього має не тільки школа, але й батьки, яким слід донести до усвідомлення дитині, що грунтовні знання відкриють шлях до гарної здачі ЗНО, а це в свою чергу шанс вступу до ВУЗу і опанування омріяної професії. Або ж мотивом може бути гарне опанування знань як можливість стати успішним, цікавим, ерудованим та інше.

 

По-п'яте (а для когось, по-перше), – це лінь, безвідповідальність як якості особистості, які сформовані, як правило, під впливом виховання. Зі свого досвіду інструктора на ЗНО скажу, що більша частина абітурієнтів досить самостійні, продуктивність їхньої праці висока, хоча і зустрічаються ті, хто приходить по принципу «а раптом пощастить» і іноді таки щастить.