ГМО – змова проти голоду?

 

Цьогоріч виповнилося тридцять років із дня заснування науки про генно-модифіковані організми. Проте вчені й досі не дійшли однозначних висновків, шкідливе ГМО для здоров’я людини чи ні. Нещодавно у Києві в Інституті клітинної біології та генетичної інженерії НАН України проходила конференція з цього приводу. Була там і «КП». З’ясувалося, нині науковці агітують за ГМО і переконують: без трансгенних організмів майбутнє України та світу не можливе.

 

Генетична модифікація

Генетична модифікація – це технологія, що використовується для поліпшення рослин у більш точний спосіб, аніж той, що пропонує традиційна селекція. Це означає, що гени культур змінюються за рахунок нових, і таким чином набувають потрібних характеристик. Наприклад, стійкість до певних шкідників та гербіцидів, або ж до посухи.

За словами директора Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України Миколи Кучуки, ГМ-методи є більш швидшими і більш точними. Вони неабияк допомагають фермерам покращити врожайність.

 

Безпека/небезпека

Свого часу Європейська комісія опублікувала дві доповіді, які охоплюють чверть століття досліджень на предмет потенційно шкідливого впливу ГМО на здоров’я людини.

«Використання точнішої технології і ретельнішої регуляторної перевірки, ймовірно, робить ГМО навіть безпечнішими, ніж звичайні рослини і продукти харчування», – написали вчені.

Солідарні з такими висновками і науковці Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України. Вони також переконують, що генетично-модифіковані сільськогосподарські культури є безпечними для здоров’я людини і навколишнього середовища.

І хоча прихильники ГМО наводять переваги даних організмів, стопроцентну відповідальність за безпеку впливу на здоров’я людини, навряд чи хтось із них на себе візьме.

І насамперед тому, що пройшло надто мало часу, аби зробити остаточні висновки.

Деякі вчені вважають, що модифіковані продукти здатні викликати генетичні мутації в клітинах організму людини. Так само ніхто з них не візьметься гарантувати, що ГМО не викличе алергію, чи не збільшить ризик виникнення злоякісних пухлин…

 

Вирощувати більше, маючи менше

За словами науковців, сільське господарство нині дедалі частіше зіштовхується з серйозними проблемами. І найголовніші з них – це зростання населення земної кулі у геометричній прогресії, яке потрібно годувати, і нові складні кліматичні умови. Відтак потрібно приймати швидкі рішення. У сільському господарстві – це впровадження нових технологій.

До речі, на початку цього року 80 міністрів сільського господарства різних країн світу підписали офіційне повідомлення, в якому наголосили на необхідності «екологічно збалансованого сільського господарства і його інтенсифікації». Це означає, що вирощувати треба більше, маючи менше: менше землі, менше стартових ресурсів, менше води і менше енергії. Саме використання біотехнологій, вважають науковці, є одним зі способів понизити навантаження на ці ресурси.

 

 

 

ГМО у світі та Україні

Нині у світі майже два десятки мільйонів фермерів займаються вирощуванням ГМ-культур. Посіви таких рослин охоплюють величезні площі. Найчастіше біотехнології застосовують у вирощуванні сої, кукурудзи, бавовни і ріпаку (каноли), а також цукрового буряку, люцерни, папайї, гарбузів, помідорів, бананів, солодкого перцю, картоплі, рису і декоративних квітів.

У Європі лише п’ять країн – Іспанія, Чехія, Словаччина, Румунія, Португалія – вирощують ГМ-рослини. Найбільше – в Іспанії. Однак, разом із тим, ЄС зацікавлений у тому, щоб стримувати нарощування площ під генно-модифікований посадковий матеріал у себе і активно поширювати ГМ-виробництво у країнах, що розвиваються.

Аналітики кажуть, у даному контексті саме український ринок є вкрай цікавим.

Поки ж у нас за різними оцінками, генетично модифікованими є 15% кукурудзи і 30% сої. Але з розвитком агросектору ці показники зростатимуть. Уже сьогодні Українська зернова асоціація разом із п’ятьма іншими аграрними асоціаціями лобіює використання насіння генетично-модифікованих сільгоспкультур.

– Якби українські виробники використовували у своїй діяльності ГМО-технології хоча б на 50%, щорічний прибуток в цілому по Україні зріс би на 140-315 мільйонів доларів, а при сто-відсотковому використанні – на 500 мільйонів доларів. Вирощування ГМО-культур – це шанс для України. Без ГМО-продукції населення світу приречене на вимирання. До 2050 року очікується зростання населення з нинішніх семи мільярдів до дев’яти, і прогодувати всіх без ГМО-продукції не вдасться, – вважає президент Української зернової асоціації Володимир Клименко.

 

 

Без ГМО!

Кілька років тому Україна особливо пишалася тим, що змусила своїх виробників продукції робити позначки, у яких товарах містяться генно-модифіковані організми. Споживачі нібито полегшено зітхнули, бо отримали вибір: купувати продукти з трансгенами чи без. Але в підсумку ця вимога обернулася абсурдністю ситуації. Навіть на презервативах почали клеїти наліпки «Без ГМО». Зрештою, у жовтні 2012-го маркування скасували.

– Від самого початку було зрозуміло, що позначки – це фікція. Хто із виробників зізнається, що його товари небезпечні? Смішно! Тому я ніколи не шукала на пляшці молока, або ж на булці хліба чи іншому товарі наліпку «Без ГМО». Дивилася лише на «єшки», – говорить 39-річна кіровоградка Аліна.

На думку жінки, єдина можливість уберегти свою сім’ю від небезпечних «мутантів» – самим вирощувати картоплю, моркву, капусту…

– У нас є дача. Там ми садимо овочі і маємо кілька фруктових дерев. На весь рік урожаю не вистачить, але якийсь час ми їмо свою картоплю, свою цибулю, капусту, моркву, кріп, петрушку, навіть кукурудзу… Так, городина не така глянцева, як в супермаркеті, але безпечна, – ділиться своїм рецептом виживання жителька обласного центру.