В обласному центрі у квартирі пенсіонерки живе кількадесят собак

В обласному центрі на останньому поверсі п'ятиповерхівки живе одинока 72­річна пенсіонерка Антоніна Зеленецька, яка роками тримає у своїй квартирі собак. За її словами, раніше в неї було 42(!) чотирилапих друга, а тепер лише 12. Та сусіди стверджують, що насправді їх і зараз більше двох десятків. Люди скаржаться, через таке сусідство у їхньому будинку стоїть жахливий сморід, чути цілодобове гавкання собак, а стелі у квартирах, що знаходяться під Антоніниною, – в коричневих патьоках…

Майже десять років кіровоградці, які проживають за адресою Кременчуцька,3 безрезультатно сваряться з сусідкою, вимагаючи аби та звільнила свою квартиру від собак. Люди писали численні скарги до житлової контори, спецінспекції та санстанції, зверталися до правоохоронців, але там лише розводять руками – законних підстав заборонити жінці тримати вдома таку кількість собак у них немає.

– Ми зверталися і до спецінспекції, і до поліції, але квартира приватизована і вона нікого туди не впускає. Говорить, що покаже своє житло тільки після того, як буде відповідна постанова суду, – розповідає начальник ЖЕО №1 Світлана Ковальова.

Влітку сморід людям із цього будинку дошкуляє найбільше. Під’їзд постійно відкритий, та навіть це не допомагає. Вночі особливо дратує гавкіт – людям через це доводиться спати з закритими вікнами. Втім і це ще не все – періодично власниця домашнього притулку для собак топить сусідів фекаліями, адже каналізація у квартирі жінки, кажуть сусіди, не працює.

– Квартира у мене вже стара, їй 42 роки… А у кутку стояло відро повне... – не уточнюючи з чим розказує жінка про те, як затопила сусідку поверхом нижче. – Так­от, у кутку кімнати відламався шматок і відро перекинулося… Ось так все це й вийшло… ­З ЖЕКу були у мене люди і сказали, що я маю купити сусідці рулон шпалер. Я й дала їй 230 гривень. Та вона натомість захотіла зробити там капітальний ремонт коридору. Це її проблеми!

Їдучий запах не тільки в квартирі любительки собак та під'їзді. Жителі будинку, скаржаться, сморід проникає через вентиляційну систему й до їхнього житла. При цьому не вдається й добре провітрити квартири, адже балкон на п'ятому поверсі, за їхніми словами, давно служить собакам за туалет.

Сама пенсіонерка усе спростовує і запевняє, що собаки мають спеціальне місце, куди ходять в туалет. Більше того, каже, кількох вона щодня вигулює. Та й утримує жінка всього 12 чотирилапих і кожній гріх скаржитися на її опіку.

– Мені вистачає пенсії! Я варю їм кашу, купую кров'янку та курячі шийки. А ще вітаміни та препарати від блох… Що ж хіба тільки про своє черево думати? – заявляє Антоніна і пояснює, збирати приблуд почала, бо не могла дивитися, як люди знущаються над тваринами, труять їх, а ті у страшних муках помирають.

– У нас в Кіровограді хіба є притулок? – риторично запитує Антоніна. – А, скажіть, чому собак убивають, чому їх отруюють? Я винесла одного разу декількох собак. То їх одразу отруї­ли і я бачила, як вони корчилися від мук…

Пенсіонерка обіцяє, що за тиждень, аби сусіди не продовжували на неї скаржитися, випустить тварин на вулицю. Проте не всіх – чотирьох улюбленців, які живуть з нею ледь не з десяток років, жінка все ж залишить.

– Через тиждень випущу їх на вулицю і вони знову стануть бездом­ними. І хай їх отруюють, хай що хочуть, те й роблять з ними, – продовжує в серцях вона. – Тому, що найогидніші створіння в світі – це люди, які убивають один одного, дітей своїх залишають, викидають немовлят у сміття та в туалети...

Антоніна говорить, її фраза про отруєння собак – не порожнє місце, мовляв, одного разу сусіди вже вбили всіх її домочадців.

– Коли у 2008 році я потрапила в лікарню (на той момент у мене було 42 собаки), прийшли «милі» сусіди і вистріляли всіх собак, продірявивши навіть подушки. Все в крові та пір'ї було, – згадує пенсіонерка.

Втім сусіди мають інші версії того, що сталося вісім років тому. Одні кажуть, що собак живими вивезли кудись у мішках, інші – що найняли фірму, яка влаштувала в квартирі Антоніни кров’яне місиво, розстрілявши тварин.

Свою жорстокість сусіди жінки мотивують тим, що дбаючи про собак, Антоніна не жаліє людей. Адже від антисанітарії, яку вона розвела у власній квартирі, страждають усі.

Втомлені від постійних суперечок і категоричного небажання Антоніни чути їх, сусіди вирішили позиватися до суду. У заяві вимагатимуть примусово звільнити квартиру жінки від собак.

Юристи зауважують, суд може задовольнити заяву мешканців Кременчуцької,3. Якщо ж Антоніна не виконає рішення, її, згідно з Житловим кодексом України, мають право виселити. Однак є одне «але» – з обов’язковим наданням іншого житла!

У свою чергу представники організації захисту тварин «БІМ» і раді були б допомогти жінці, однак самі ледь тримаються на плаву.

– У нас вже немає місця, аби забрати собак на утримання… З досвіду знаю, якщо старенька каже, що в неї 12 тварин, то їх мінімум вдвічі більше. Все, чим наша організація зможе допомогти, так це простерилізувати «дівчаток». Хоча… Якщо в неї є собаки, які ніколи не бачили вулиці – вони приречені. Такі тварини не пристосовані для бездомного життя, вони звикли, що господиня їм приносить їжу і не здогадуються про ризик потрапити під машину. Навіть якщо ця жінка випустить собак, вони нікуди не підуть. Просто будуть постійно чекати її біля під'їзду… – пояснює представник «БІМу» Тетяна Кучерява.