В Олександрії боєць АТО загинув під потягом

, Олена Сідорова

5049В Олександрії вантажний потяг збив на смерть 32­-річного учасника АТО, командира взводу 34 окремого мотопіхотного батальйону 57 окремої мотопіхотної бригади, старшину Євгена Бусигіна. Товариші по службі не вірять у те, що він сам кинувся під потяг. У поліції натомість поки не можуть сказати, був це нещасний випадок чи таки самогубство.

За словами начальника станції «Олександрія» Сергія Карауша, біда сталася на початку одинадцятої вечора в суботу. Чоловік сидів на рейці за п’ятдесят метрів від перону. Вантажний потяг рухався з боку Користівки в напрямку П’ятихаток.

– Там пряма ділянка шляху, видно здалеку. Машиніст його бачив, сигналив, світив, гальмував, але людина не реагувала, на жаль… Поїзд почав гальмувати за 300-­400 мет­рів до наїзду і проїхав ще 200 метрів після наїзду... – розповів як усе трапилося залізничник.

Тим часом правоохоронці поки не висувають версій, чому так трапилося. Речник Нацполіції в області Віталіна Бевзенко уточнює, інформацію за фактом трагедії внесли до реєстру досудових розслідувань.

– Поки що з версіями не поспішаємо. З’ясовуємо всі обставини. Результати судово­медичної експертизи ще не готові, – зазначила вона в коментарі «КП».

Відомо, що боєць потрапив на передову на початку військових дій. Після року служби повернувся додому, а потім підписав контракт і знову пішов воювати на схід. За час АТО з рядового дослужився до командира взводу.

Товариші по службі навідріз відмовляються навіть припускати, що Євген мав схильність до суїциду.

– Він був адекватним, сильним, його завжди позитивно характеризували, ніяких відхилень не помічали, – запевняє колишній заступник командира батальйону по особовому складу Марат Сулейманов. – Про ненормальний стан психічного здоров’я не може йти й мови, бо кожен боєць спілкувався з психологом, регулярно проходив медичну комісію й психологічне тестування. Коли формувався батальйон, ми не взяли до його складу 28 чоловіків саме через те, що виник сумнів у їхньому психічному здоров’ї. Женя не був схильним до суїциду, це точно, але що кому може в голову прийти після війни – спрогнозувати не можливо. Тим паче, він був командиром взводу, сам мав підтримувати бійців. Зараз бійці нашого батальйону направилися­ в Олександрію, щоб розібратися в ситуації і з’ясувати, чому так сталося. Вони цю справу просто так не залишать.

– Ми служили з ним в одному підрозділі, – ділиться боєць 34 батальйону Валерій. – Він був досить порядним і морально стійким. Дуже рвався додому, давно не бачив родину, сумував. Ніхто з наших бійців не вірить у те, що він міг сам кинутися під потяг. Ми шоковані. Це не та людина, яка могла в­­чинити самогубство. В АТО він стояв за усіх горою, завжди йшов вперед, тримав колектив. Якщо це дійсно самогубство, то навіть не знаю, що могло до цього довести. Якби він хотів померти, то скоріше зробив би це в бою.

На прощання з Євгеном зібралося більше сотні жителів Олександрії. В останню путь його провели як Героя – живим коридором та купою квітів. У бійця залишилася дружина та дев’ятирічна донька.

 

фото: myalexandriya.blogspot.com

e-max.it: your social media marketing partner