Андрій Ніколаєнко: Кіровоградщина готова пропонувати інвесторам конкретні проекти

, Оксана КОСАРЄВА, Олена НЕСЕН, «КП»

523Цьогорічний жовтень для області видався доволі насиченим. Візит Президента Віктора Януковича, відкриття найбільшої в Україні агровиставки, запуск поки єдиного річкового терміналу, інвестиційний форум, приїзд корейської делегації, робоча поїздка до Калузької області РФ – ще далеко не весь перелік подій, що позначаться серйозним чином, як кажуть експерти, на майбутньому розвитку регіону. Про акценти місяця і яких конкретно змін варто очікувати області найближчим часом – розмова з очільником Кіровоградщини Андрієм Ніколаєнком.

 

– Отже, Андрію Івановичу, насамперед хотілося б підсумувати «АгроЕкспо-2013». Які ваші враження від виставки і що вона дала області? 

– Такого масштабу аграрної виставки досі не було не те що на Кіровоградщині, а й в Україні. Схожі виставки у державі є: і на традиційному майданчику, на виставковому комплексі у Києві, і в селі Чубинське Бориспільського району… Але кіровоградська, до речі, удвічі більша, має дещо інше спрямування. Вона розрахована на те, щоб об’єднати усіх виробників продукції – сільгоспмашинобудування, іншої техніки, сільгоспхімії. Головна мета нашого «АгроЕкспо-2013» – з одного боку продемонструвати досягнення, а з іншого ще раз заявити про Кіровоградщину як центр сільгоспмашинобудування, як центр аграрних технологій, як центр потенційного інвестування в першу чергу в аграрну сферу. Крім того, показати, що ми можемо організовувати та проводити на високому рівні заходи такого масштабу. Так, нам є ще над чим працювати, в тому числі над розвитком інфраструктури, але я впевнений, що перший такий приклад нам удався. Нас дещо підвела погода, але навіть за таких умов «АгроЕкспо-2013» відвідало багато людей, потенційних партнерів, що дало змогу укласти чималу кількість контрактів і, що важливо, не на традиційні зразки техніки, а на експериментальні, які щойно пройшли випробування. В цілому, очікування виставки виправдали себе, а це означає, що є готовність учасників агроринку брати участь у ній і наступного року. Я переконаний, що нам вдалося зробити Кіровоград зручним майданчиком і для виробників техніки, і для тих, хто використовує її.

 

– У Світловодську відбувся запуск річкового терміналу. Експерти переконані, що його поява – це впевнений крок до відродження річкового потенціалу не те що регіону, а й країни. Яка користь області від його появи? 

– Те, що нам вдалося реалізувати цей проект, – величезний прорив. Україна має серйозний річковий потенціал, але він нині не використовується в повній мірі. Запуск Світловодського терміналу відкриває нові можливості. Держава нині експортує чималу кількість сільгосппродукції, а відтак потребує якісної логістики. І такою альтернативою може бути розвиток Дніпра. Таким чином ми підняли глобальне питання, актуальне не лише для Кіровоградської області, а й для Дніпропетровської, Черкаської, Полтавської, Київської, Сумсько, тобто тих регіонів, що мають вихід до цієї важливої водної артерії і для яких важливим є поглиблення русла ріки для розвитку судноплавства. Присутність Глави Держави на відкритті терміналу дає підстави очікувати вирішення цієї проблеми. З цього приводу вже є відповідне доручення.

Паралельно ми займаємось тим, щоб на базі Світловодського терміналу створити митний пост, аби там оформлювати необхідні документи. Водночас нині стоїть питання про розвиток його можливостей і на прийом вантажів. Інвестори до цього готові, як і готові до вирішення іншої проблеми. Створення терміналу вказало на той факт, що сьогодні у державі бракує потужностей річкового флоту. Для повноцінної роботи терміналу потрібні власні судна. А вони не будувалися, мабуть, останніх двадцять років. Тому нині компанії «Нібулон» і «Гермес-трейдинг» серйозно замислюються над створенням або власного виробництва барж, або їх масової закупівлі.

 

– Третя подія, яка відбулася цього місяця – міжнародний інвестиційний форум. Наскільки відомо, головною темою, яку підняли його учасники і на яку спілкувався з ними Президент Віктор Янукович – використання земельних ресурсів. Які акценти розставив інвестфорум-2013? 

– Цьогоріч ми дещо відійшли від тематики інвестицій. Безумовно області було що показати, в тому числі свій інвестиційний потенціал, але ми ще й продемонстрували, що Кіровоград може стати майданчиком, де вирішуватимуться загальнонаціональні питання. У нинішньому році мова йшла про земельні аспекти в аграрних інвестиціях – утворення ринку землі, як це відображатиметься на інвестиційних можливостях того чи іншого регіону, що думають з цього приводу  малі і великі фермери, інвестиційні банки…

Якщо говорити про інвестиції в цілому, то я вважаю, що ми не маємо сидіти і чекати інвесторів і капітал, а готувати пропозиції і їхати до них, пропонувати ті чи інші проекти. Особливо розраховувати і чекати на те, що їхатимуть до нас, не варто.

 

– Але ж до нас приїздила делегація з Кореї, посол Великобританії… 

– Це були фактично посланці, які можуть передавати інформацію. І що важливо, щоб ці емісари, яким ми закинули гачок, могли донести її до потенційних інвесторів. А коли наша інвестиційна рибка клюватиме, ми зобов’язані будемо якісно відпрацювати кожен крок і вже везти іноземному інвестору конкретні проекти чи пропозиції. Для Кіровоградщини це сільськогосподарський сектор. Без сумніву, є й інші напрямки, що можуть зацікавити, але аграрна тематика є, на мою думку, ключовою, – це і виробництво, і переробка, і виготовлення кінцевого продукту.

 

– Які країни взяли участь в інвестофорумі-2013? 

– Китай, Польща, Туреччина, представники англійських компаній, торгові місії США та інші.

 

– Кожна з подій, про яку ми поговорили, визначна ще й тим, що у них узяв участь Президент України. Віктор Янукович буває з робочою поїздкою в області чи не кожного року. Яке враження Глави держави від побаченого і почутого? 

– Президент залишився задоволений поїздкою. І це не лише моя суб’єктивна думка.

 

– Чи можна нині сподіватися на ще більшу підтримку області з боку держави? 

– Безумовно. Президент висловив підтримку по кожному з питань, з якими ми зверталися і по яких розраховували саме на його сприяння. Перш за все – це реалізація проекту зі створення індустріального парку, це і ряд транспортних питань, ряд питань розвитку інфраструктури… Утім про всі зараз я розповідати не стану. Зауважу лише, що коли ми їх реалізовуватимемо, тоді я і буду акцентувати увагу, що це вдалося зробити саме за підтримки Глави держави. Не хочеться прогнозувати, а хочеться звітувати.

 

– Нещодавно у вас була поїздка у складі української делегації на чолі з прем’єром Миколою Азаровим до російської Калуги, яка відома своєю діяльністю по залученню інвестицій. Зарплата жителів Калузької області виросла з трьохсот доларів до тисячі. Яким чином? 

– Нам досить важливий і цікавий досвід Калуги. У нас є певна схожість за розмірами, і за кількістю населення, є й певні відмінності. Кордон Калузької області сьогодні є фактично кордоном Москви. Тому, без сумніву, розміщувати там виробництва, які орієнтовані на великий споживчий ринок, це вигідно. Є ще й ряд законодавчих відмінностей, які існують в Росії, насамперед, через статус федеральної системи. Тобто є набагато більша автономність регіонів у прийнятті важливих для свого розвитку рішень. Ми подивилися, що можна зробити навіть за однакових умов. Свого часу Калуга прийняла правильні системні рішення, створила інфраструктуру, яка дозволила інвесторам почувати себе комфортно. Фактично, за шість років з’явилося дванадцять індустріальних парків. І це є ще одним свідченням того, що механізм створення індустріальних парків є ефективним. Росія довела, що це працює і на пострадянському просторі. Є певні успіхи і в Білорусії, але Калузька область визнана лідером на просторах СНД. Їм це вдалося за рахунок того, що свого часу керівництво регіону пішло на доволі ризиковий крок, але, як показали роки, це були правильно витрачені гроші. Ми вивчили цей досвід, і сьогодні я поставив задачі перед своєю командою сформувати перелік необхідних змін, щоб спробувати реалізувати у нас калузький сценарій.

Сьогодні у Калузькій області інвесторам надається те, про що у нас вони можуть тільки мріяти. Там регіон будує дорогу, водопровід, електричну мережу, каналізаційні споруди, при чому все це замовляє сам інвестор. Це дає йому можливість зекономити 20-30% вартості проекту.

До речі, ще за радянських часів, Кіровоградщина була закріплена за Калузькою областю – допомагала створювати інфраструктуру. Тому, я думаю, зараз настав час повертати це у зворотному напрямку. Якщо не у фінансовому плані, то у плані обміну досвідом.

 

– Ви виступали на Раді регіонів, яка нещодавно проходила в Борисполі, тема – поточний стан в агропромисловому комплексі. Які конкретні тези вашої доповіді? 

– Я підтримую думку про необхідність модернізації агропромислового комплексу і навів приклад нашої області. Розповів, що зроблено за останні три роки, у скільки разів збільшено потужність елеваторного парку, які інвестиційні проекти реалізовані у харчовій і переробній промисловості. Також, що потрібно зробити, аби розвивалось тваринництво, яке є ключовим для України в цілому і особливо для нас. Ще я торкнувся земельних питань, які піднімали учасники нашого інвестиційного форуму. Мені приємно, що і керівництво уряду, і профільні міністерства почули мої тези щодо необхідності дуже глибокого і серйозного підходу до вивчення тих можливостей, які мають відкритися перед країною у контексті підписання асоціації з ЄС. Ми вступали у ВТО дуже швидко, навіть поспіхом. І потрібно визнати, що багато позицій, які потрібно було більш ретельно відстоювати, особливо у агропромисловому комплексі, не були відпрацьовані належним чином. Тому я думаю, що зараз ми маємо все ретельно вивчити, щоб аграрний сектор і в цілому економіка України від цього виграла.

 

– Які конкретні переваги для агропромислового комплексу, якщо ми вступимо до ЄС? 

– Європа – це великі фінансові можливості. Потрібно дивитися на Польщу і вивчати її досвід. Це, мабуть, одна з усіх країн – нових членів ЄС, яка найбільш ефективно використала всі можливості вступу. Також нам важливо знайти правильних помічників у переговорному процесі і не покладатися на те, що наші посадовці самі зможуть домовитися. Профільне міністерство має проводити роз’яснювальну роботу з агропромисловим комплексом, щоб фермери розуміли, які отримують можливості, і що повинні робити, щоб завтра бути ефективними у нових умовах.

 

– Існує точка зору, що наші товари будуть неконкурентоспроможними на європейському ринку. Що скажете з цього приводу у контексті кіровоградської пропозиції? 

– Сьогодні у нас зовсім інша економіка, металургія, промисловість. Вкладаються кошти, які свого часу не вважали за потрібне вкладати. Те ж саме і в аграрному секторі. Сьогодні всі ті підприємства і молочні комплекси, які відкриваються на території Кіровоградської області, мають європейський рівень. Якщо ми хочемо бути ефективними і довести тим же нашим сусіднім країнам, що Україна – самодостатня держава, ми маємо виводити на високий рівень починаючи з малих фермерських господарств і закінчуючи великими виробництвами. Однозначно, на першому етапі може бути складно, але в перспективі – це великий шанс для України і, безумовно, для Кіровоградщини.

 

– 2013-й – це рік одних із найбільших врожаїв у нашому регіоні. Що кажуть спеціалісти? 

– Сьогодні ми зібрали три мільйони тонн зерна. Тобто ми вже маємо дуже серйозний показник. Буквально декілька регіонів, перевищують його. Тому ми можемо бути задоволені результатом. Показово, що навіть за несприятливих погодних умов кінця серпня й початку вересня правильне використання технологій вирощування та збирання дало можливість цей урожай зберегти і швидко прибрати. Це соняшник, кукурудза, цукровий буряк. Сьогодні наш агропромисловий комплекс таким чином наростив м’язи, що навіть коли погода стає на заваді, акумулюється ресурс і за короткий проміжок часу проводиться зернозбиральна кампанія.

 

– Рівно тиждень тому у вас народилася донька. Як назвали? Як почуває себе дружина? І як це – стати вдруге батьком? 

– Доньку назвали Ярославою. Це гарне слов’янське ім’я. Ми його обрали вже давно. Зрозуміло, що на народження доньки дуже чекали. Сьогодні додалося багато турбот, але це надзвичайно приємні клопоти. Дружина почувається добре. Діти – це щастя!

e-max.it: your social media marketing partner