Страшна вакцинація: кому і навіщо потрібні щеплення від хвороб

Приводом до цієї публікації стала скарга молодої жінки з Олександрійського району. Вона розповіла, що завідуюча дитячим садком відмовляється приймати її дитину через відсутність щеплень. Молода мама не хоче їх робити своїй доньці. І таких батьків, як наша співрозмовниця, у державі чимало. Тож «КП» вирішила дослідити загалом тему щеплень. Що дає вакцинація, чи дійсно вона рятує від епідемій і на чиєму боці закон – читайте у статті.

 

Грюкнули дверима. 

Ніна Шевела – жителька села Звенигородка, скаржиться на завідуючу Олександрійського ДНЗ №42. Та, за словами мами, не хоче приймати дитину в дитсадок, бо в неї немає щеплень!

– Я хотіла записати свою доньку в дитячий садочок, але завідуюча мені відмовила, сказавши, поки я не зроблю дитині щеплення, виховуватися вона там не буде. Але ж моя донька Діана абсолютно здорова! У листопаді їй виповниться два рочки, тож, я думаю, якраз саме той час, коли дитина повинна піти в дитсадок, спілкуватися і гратися з іншими дітьми… Їй, як і іншим діткам, потрібне додаткове виховання. Але нас цього права  позбавили. Я не розумію, чому в завідуючої дитсадка така принципова позиція, адже в моєї дитини не має лише одного щеплення КПК (проти кору, паротиту, краснухи). Я вважаю, що батьки самі повинні вирішувати: робити дитині щеплення чи ні, – з обуренням говорить Ніна Шевела.

«КП» вдалося поспілкуватися із завідуючою дитсадка. Лариса Каструбань у телефонній розмові вкотре наголосила, що діти, які відвідують дитячий садок чи школу, обов’язково повинні мати щеплення.

– У мене є останній спільний наказ від Міністерства охорони здоров’я та департаменту освіти і науки, молоді та спорту ОДА про те, щоб ми не приймали дитину в дитсадок без щеплень, – аргументує свою відмову директор дитсадка №42. – У медичній картці Діани немає підпису дільничного лікаря про те, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад. Як тільки він там з’явиться, ми одразу приймемо дівчинку.

Лариса Каструбань пояснює, що у кожної дитини, яка відвідує дитячий садок, є всі щеплення.

– Уявіть собі, якщо ми візьмемо дитину без щеплення, вона може частіше за інших хворіти і відповідно наражати на небезпеку інших діток. А ми за них несемо відповідальність. У цієї ж дівчинки, як зараз пам’ятаю, у медичній картці написано, що вона часто хворіє, тому й  виникали затримки з попередніми щепленнями, – говорить завідуюча закладом.

Проте у департаменті відділу освіти і науки облдержадміністрації «КП» запевнили, що внутрішніх наказів стосовно того, аби не брати дітей у дитсадок без обов’язкових щеплень, не видавали, адже це і так чітко прописано в законодавчих документах.

 

Закон є закон. 

Ситуація із законодавчою базою стосовно цього питання неоднозначна. Адже у головному документі країни – Конституції України – зазначається, що кожна дитина має право на освіту і держава має створити можливості для реалізації цього права. Проте цьому суттєво суперечить Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», у якому чорним по білому написано, що «дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем, відвідування дитячих закладів не дозволяється».

Саме через існування останнього документу батьки, які з різних причин не хочуть щеплювати своїх дітей, часто вдаються до того, що купують медичні довідки для дитсадків. Більш чесні пишуть скарги до правоохоронних органів чи позиваються до суду.

 

Чи потрібен «штучний імунітет»? 

Потрібен. На цьому наполягають медики. Кажуть, поки це єдиний механізм боротьби з інфекційними хворобами.

– У дитячий організм вводиться збудник певної хвороби, що і називається вакциною. Тоді імунітет вступає у боротьбу проти даного збудника. Далі в організмі виробляються антитіла, які в майбутньому допомагатимуть при боротьбі з небезпечними інфекційними захворюваннями, – пояснює механізм впливу вакцини на дитячий організм педіатр поліклінічного відділення Кіровоградської центральної районної лікарні Вікторія Горська, застерігаючи, що варто пам’ятати як медикам, так і батькам, що щеплення проти хвороб потрібно робити лише здоровій дитині. – Батьки не повинні приховувати від лікаря те, як загалом почувається дитина. Якщо вона хворіє, необхідно одразу сказати про це. Тоді медики зобов’язані обстежити дитину, і тільки після цього можна робити щеплення.

Педіатр зауважує, що у перші три дні після вакцинації, дитину необхідно обмежити від спілкування з хворими на застуду, тримати її в теплі та уникати перемерзання, адже в організмі виробляється імунітет проти хвороби. Таких заходів буде цілком достатньо, аби уникнути ускладнень.

– Підвищена температура у дитини після щеплення не повинна лякати батьків, адже це нормальна реакція дитячого організму на вакцину. Це означає, що він відреагував на неї, – пояснює Вікторія Горська.

 

Якщо щеплення протипоказані. 

За словами медика, вакцинація – це єдиний шлях проти інфекційних хвороб, проте не всім діткам такий метод підходить.

– Звичайно ж, якщо в дитини є хронічні чи гострі захворювання, то щеплення треба відкласти на певний термін, або ж взагалі заборонити. Сюди також варто віднести ВІЛ-інфікованих та онкохворих діток. Кожен випадок медиком розглядається індивідуально, створюється комісія і вирішується, як бути далі. Такі дітки зазвичай не відвідують дитячі садки, та й навчаються вдома, – зауважує Вікторія Горська і додає, що саме щеплення не є стовідсотковою гарантією того, що дитина не захворіє. Каже, чи не єдина перевага в тому, що хвороба тоді може протікати у менш складній формі!

 

Неякісна вакцина – перше, що насторожує батьків. 

«В Україні від корейської вакцини проти гепатиту В померла людина», «У селищі Батмутське на третій день після щеплення померла 4-місячна дитина», «Після вакцинації в Донецькій області померло друге немовля», «На Львівщині після щеплення померло 5-місячне немовля», «У Харкові дітям після щеплення стало погано»… Саме такі новини, а відтак і підозри про погану якість вакцин, нині стримують батьків робити запобіжні ін’єкції своїм дітям.

– Протягом останніх років на слуху чимало випадків, коли дитина після щеплення помирає або ж потрапляє у важкому стані в лікарню. Крайніх тоді знайти просто не реально. Лікар не винний в тому, що вакцина неякісна, – говорять молоді матусі Оля та Яна, зауважуючи, що щоразу коли віддавали дитину на щеплення, дуже переживали, аби все обійшлося без ускладнень.

Як саме вакцини потрапляють до кіровоградських лікувальних закладів і чи проходять вони перевірку на якість, «КП» запитала у начальника департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації Олега Рибальченка.

– Вакцина на всіх рівнях проходить контроль, централізовано. Те, що вакцини неякісні –  безпідставні обвинувачення. Багато батьків взагалі не розуміють, навіщо дитині потрібне щеплення. Вони вважають це ризиком. Але це – профілактичний захід, – запевнив посадовець.

Та, зважаючи на такі «централізовані» перевірки якості вакцин, статистика вказує на зворотне.

– Тільки минулого року від неякісних вакцин померло близько чотирьох десятків українців. Як наслідок, Держлікслужба винесла 24 розпорядження про тимчасову заборону обігу вакцин, – зауважив нещодавно нардеп, член тимчасової комісії з розслідування фактів порушення законодавства України з боку посадових осіб Міністерства охорони здоров’я Павло Петренко.

– Перевірити чи не викличе вакцина у дитини алергічної реакції, на жаль, не можна. Її потрібно або вводити в організм або ні, – зазначає педіатр поліклінічного відділення Кіровоградської центральної районної лікарні Вікторія Горська.

 

 

Гарантії немає! 

Відповідно до національного календаря щеплень, обов’язковими для дитини є щеплення від десяти видів інфекційних захворювань – туберкульозу, гепатиту В, коклюшу, правця, дифтерії, краснухи, епідемічного паротиту, гемофільної інфекції, кору та поліомієліту. Проте, чи дійсно щеплення є гарантією уникнення цих хвороб?

Наприклад, гепатит В – це небезпечна вірусна хвороба, щеплення від якої робиться у перший день життя дитини. Але нині статистика говорить, що у світі щорічно помирає більш як півмільйона людей від гострих або хронічних наслідків гепатиту.

Туберкульоз. Цю хворобу прийнято вважати швидше соціальною, ніж медичною. У 1995 році Всесвітня організація охорони здоров’я офіційно оголосила епідемію туберкульозу. При тому, що вакцина БЦЖ (тобто проти туберкульозу) є обов’язковою, кількість хворих з кожним роком невпинно зростає.

Коклюш – це гостре інфекційне захворювання, яке проявляється спазматичним кашлем. Виникає такий кашель частіше за все у маленьких дітей. Якщо людина в дитинстві перехворіє коклюшом, у майбутньому в неї буде сильний імунітет проти хвороби. При правильному лікуванні коклюшу серйозних ускладнень не буде, а ні, то – запалення легень гарантоване, до якого можуть додатись ларингіт, носова кровотеча, зупинка дихання та інше. І хоча такий діагноз рідко фігурує у медичних картках, імовірність того, що ним дійсно хворіють діти, існує. Але не у таких великих масштабах, щоб називати це епідемією. Від вакцинації проти коклюша Швеція відмовилася ще в 1979 році!

Правець або ж стовбняк вважається одним із тяжких інфекційних захворювань. Причинами виникнення цієї хвороби є мікроби і бактерії, які найчастіше живуть у ґрунті і разом з його частинками потрапляють до організму людини через рани на тілі, пошкодження шкіри.

Дифтерія – це гостра бактеріальна інфекція. Свого часу від цієї хвороби померло до 10% населення країн Європи та Азії. З епідемією дифтерії боролися довго, поки не винайшли вакцинопрофілактику та лікування антибіотиками. Медики переконані, що імунізація населення – це гарантія того, що людина не захворіє на дифтерію.

Ще одне гостре інфекційне захворювання, яке ввійшло до національного календаря щеплень, – це поліомієліт. Хвороба характеризується запаленням носоглотки та кишківника, вона уражає нервову систему та призводить до розвитку паралічів. Брудні руки, заражена вірусом вода чи продукти харчування – це основні шляхи передачі. Для України ця хвороба нині становить величезну небезпеку. Принаймні, так вважають у ВООЗ і ЮНІСЕФ. Експерти кажуть, що за їхніми оцінками, тільки 74% населення України щеплені проти поліомієліту. Для порівняння, середній рівень охоплення в Європі і США більший за 90%.

Епідемічним паротитом (народна назва «свинка») хворіють частіше діти, аніж дорослі. Симптоми хвороби – підвищена температура, лихоманка, збільшення однієї або декількох слинних залоз. Якщо людина перехворіла «свинкою» в неї виробляється стійкий імунітет, а хвороба не переходить в хронічну стадію.

Інфекційне захворювання краснуха також більш характерне дітям. На тілі з’являються висипи червоного кольору. У дорослих симптоми протікають важче – висока температура тіла, головний біль, біль у м’язах і т.д.

Гемофільні інфекції – це гнійний менінгіт, гнійний артрит, гостра пневмонія, запалення підшкірної клітковини (целюліт), септицемія, запалення надгортанника (епіглоттіт), синусити, отит, захворювання дихальних шляхів. І хоча щеплення проти гемофільних інфекцій є обов’язковими, то судячи із назв хвороб вони зустрічаються і людей, що мають щеплення. Для прикладу, поширені синусити чи хвороби дихальних шляхів, від яких ніхто не застрахований.

На жаль, офіційна статистика щодо захворювань на інфекційні хвороби, проти яких щеплення проводяться обов’язково, в Україні відсутня.

– За дев'ять місяців у нас стан захворюваності абсолютно схожий на сезонний рівень за останні роки. Є ряд інфекцій, по яких спостерігалося зниження рівня: це кашлюк – на 77% менше, менінгококова інфекція – на 76%, кір – на 83%, краснуха – на 73%, паротит – на 29% менше, ніж за аналогічний період минулого року, – пояснює Головний державний санітарний лікар Анатолій Пономаренко.

У ЮНІСЕФ зазначають, що вакцинація дозволяє щорічно запобігати двом-трьом мільйонам смертей у результаті захворювань на дифтерію, правець, кашлюк та кір у всіх вікових групах.

На Кіровоградщині протягом останніх десяти років смертельних випадків від таких інфекційних хвороб, як поліомієліт, правець, коклюш, кір, краснуха, паротит та гемофільні інфекції не зареєстровано, запевнили в Держсанепідслужбі області. Останній летальний випадок від дифтерії в регіоні був шість років тому, але людина померла через те, що не була щеплена.

Враховуючи статистику захворювань, виникає абсолютно логічне запитання – чи дійсно вакцинація є гарантією від згаданих хвороб? Адже ті ж туберкульоз, гепатит В, «свинка», коклюш та інші нагадують про себе як щепленим людям, так і не щепленим!

До речі, у багатьох країнах світу щеплення проти цих хвороб викреслили з обов’язкових. Та не зважаючи на це, медики в нашій країні стоять на своєму і наводять інші факти: завдяки імунізації населення ліквідовано такі небезпечні захворювання, як натуральна віспа, чума, умовно дифтерія…

 

Будуть нові щеплення. 

Враховуючи розвиток і небезпеку хвороб, а також європейські стандарти, Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендувала в Україні збільшити кількість обов’язкових щеплень. Відповідно у Міністерстві охорони здоров’я України вже переглядають Національний календар щеплень.

– Імунізація українців нині перебуває під пильною увагою громадськості та засобів масової інформації і є одним із головних пріоритетів діяльності МОЗу, оскільки це питання безпеки нашої держави та здоров'я майбутніх і нинішніх поколінь. Тому ми повинні розробити такий календар щеплень, який би відображав реальну потребу населення країни з урахуванням фінансових можливостей держави, – зазначив заступник міністра охорони здоров'я України Олександр Толстанов.

Так пневмококова і менінгококова вакцини та вакцину проти папіломовірусу – планується зробити обов’язковими. Їх уже успішно використовують у профілактиці захворювань розвинені країни світу.

Пневмококова вакцина необхідна для боротьби з пневмонією, менінгококова – повинна знизити захворювання в структурі менінгітів на 50%, а вакцина проти папіломовірусу має уберегти жінок від раку шийки матки. Остання вакцина робиться тричі, з десятирічного віку.

Крім обов’язкових, деякі українці вдаються до додаткових щеплень. Зокрема, від небезпечного вірусу – свинячого грипу, ускладнення якого можуть призвести до летальніих наслідків. У Держсанепідслужбі кажуть, що вакцинація від даного виду вірусу потрібна і тут же наводять дані, що з листопада 2009 року по березень 2010 року в області зареєстровано майже чотири десятки летальних випадків від А/Н1N1 підтвердженого лабораторно.

 

Висновки. 

Не зважаючи на таке двояке ставлення наших співвітчизників до вакцинації, все ж категорично відмовитися від неї в Україні не можливо. Держава про це добре подбала. Тому той, хто піде проти щеплень – оголосить війну системі. І тоді з самого дитинства одні за одними перед ним зачинятимуться двері. Спочатку дитсадок, потім школа, виш, і тільки по закінченню останньої освітньої сходинки можна буде дихнути з полегшенням – звісно, якщо не підкосить жодна хвороба. Працедавець нині не цікавиться медичною карткою (якщо цього не вимагає виробнича норма). Але це вже інша історія. У будь-якому випадку – робити щеплення, чи ні – це особистий вибір, але він має бути розумним і зваженим.