У Новоукраїнському районі люди погрожують влаштувати самосуд над убивцею односельця
Минулими вихідними після святкування «літнього» Миколи у селі Комишувате Новоукраїнського району помер 39-річний комбайнер-механізатор ТОВ «АПК імені Гіталова» Валерій Дільман. Проте, ані родичі чоловіка, ані колеги, ані односельці не вірять у природну смерть. Кажуть, його убили. А сталося це під час бійки, в якій Валерій заступився за колегу-агронома. З допомогою журналістів люди хочуть добитися правди, бо підозрюють, що справу хочуть «зам’яти». Селяни попереджають: якщо нікого не покарають, самі візьмуться за розслідування і влаштують самосуд.
Агроном Олександр Луценко (на фото), за якого заступився Дільман, нині перебуває в обласній лікарні у відділенні травматології. Він розповідає, у той вечір (з 22 на 23 травня – «КП») поїхав із товаришем у сільський бар на каву.
– Пили каву, потім випили по 50 грам, поряд сиділи наші односельці, також випивали, – пригадує Луценко. – Десь опівночі, коли бар закрили, ми виходили всі разом. На сходинках ще один наш колега сказав мені: «Чого ви сюди приїхали? Керуєте тут». Я йому зробив зауваження, щоб він такого більше не казав. Через це отримав удар в обличчя. Я фізично слабкий, особливо битися сил немає, тому Дільман заступився за мене. Потім почалася така бійка… Я вже не пам’ятаю, хто кого і як бив, бо я то приходив до тями, то знову відключався…
Коли Луценко зрозумів, що не може протидіяти, став тікати – сів у машину і поїхав за підмогою.
– Коли я їхав, за кілометр у мене запаморочилося в голові, потемніло в очах і я врізався у стовп, – каже співрозмовник «КП». – Намагався завести машину – не вийшло, подзвонити нікуди не зміг, бо під час аварії розбився телефон. Потім відчув, що по нозі тече кров. Схопився і зрозумів, що зламав її. Далі знепритомнів. Отямився близько четвертої ранку, коли біля мене вже була поліція. Від правоохоронців я дізнався, що Валерія вбили. Мені кажуть: «А той, кого ти бив, помер». Я кажу: «Я його не бив». Тоді вони викликали швидку і мене доставили в Новоукраїнку в лікарню. Раніше у нас ніяких сутичок і конфліктів із цими людьми не було. Чому вони так жорстоко нас били – не розумію.
Сергій Коваленко працює на тому ж підприємстві водієм КамАЗу. Саме його прізвище називають у числі тих, хто спровокував бійку.
– Я не винен. Луценко перший мене почав душити. За мене заступився Костя Гирич, за Луценка заступався Валерій Дільман. Ні мого сина Дмитра, ні мого брата Ігоря там не було. Я не пам’ятаю, щоб хтось бився. Так, штовхали один одного, але щоб битися – то ні. Потім я пішов у машину, яка стояла за метрів 15 від сутички, включив музику і заснув. Зранку мене розбудив фельдшер. Більше я нічого не бачив. Я нікого не бив, – розповів «КП» чоловік свою версію.
– До мене в 1:40 ночі прийшов Костя, – каже брат загиблого Василь Дільман. – Я відкриваю двері, а він стоїть весь у крові й каже: «Валерій помер». Я пішов із ним на площу, бачу, Валера лежить на газоні в такій позі, наче спить на дивані. Я перевірив пульс – не було. Робили штучне дихання, нічого не допомогло.
– Десь о другій ночі я прокинулася і побачила, що чоловіка немає, – розповідає дружина Валерія Дільмана – Юлія. – Подзвонила йому, щоб він ішов додому. Телефон підняв брат чоловіка – Василь. Він сказав: «Тримайся, Валерій не дихає…». Я в паніці й сльозах за дві хвилини добігла в центр села. Не пам’ятаю, як я бігла. В глибині душі сподівалася, що він живий… Пізніше з’ясувалося, що на тілі у нього були садна, перелом двох ребер, на горлі сліди від душіння, на лобі дві подряпини, з носа і рота текла кров. Він ніколи не хворів. Був кремезним, порядним, добросовісним і толерантним, ніколи не скаржився на здоров’я, проходив регулярні обстеження. Щоб його звалити, потрібна була велика сила. У мене залишилося двоє дітей – 13 і 17 років. Що далі нам самим робити?
Після шоку про смерть, родичів ще більше приголомшили результати експертизи: Дільман помер від інсульту – внутрішньо-мозкового крововиливу і смерть не пов’язана з отриманими травмами.
– За попередніми висновками судово-медичної експертизи, ознак крововиливу саме від травм немає, – каже керівник обласного бюро судово-медичної експертизи Володимир Шилан. – Так, у нього є ушкодження, але вони не могли стати причиною смерті. Він був неймовірно п’яний. Для того, щоб встановити кінцевий діагноз – ми взяли всі зразки тканин для гістологічного дослідження. Коли закінчаться всі лабораторні дослідження (а це приблизно два тижні), тоді можна говорити про остаточні результати. Зрозуміло, що родичі не хочуть вірити, що він помер не від побоїв. Я їм казав, що не проти, щоб вони запросили іншого експерта, наприклад, із Києва, і провели незалежну експертизу.
Новоукраїнські правоохоронці відкрили три кримінальні провадження – за статтею 115 Кримінального кодексу – «Умисне вбивство», за статтею 122 – «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження» та за статтею 286 частиною 1 – «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження».
Начальник Новоукраїнського відділу поліції Ігор Матвійчук розповів, що розвиток кримінальних проваджень залежатиме найперше від результатів експертизи.
– Ми фізично не можемо розслідувати вбивство, оскільки його, за попередніми висновками експертизи, немає, – пояснює він. – Так, дійсно, там була бійка, всі були нетверезі, на трупі виявили тілесні ушкодження. На місці події слідчооперативна група провела весь спектр слідчих дій. Ми встановили коло осіб, причетних до бійки. Зараз слідчим шляхом встановлюємо, хто конкретно які дії виконував. Якщо остаточна експертиза покаже, що інсульт настав внаслідок тілесних ушкоджень, тоді осіб притягнемо до кримінальної відповідальності.
Сільський голова Комишуватого Микола Дащук розповідає, що для села це шок, оскільки люди завжди жили дружно.
– Останній рік у селі щось робиться, – каже він. – Незрозуміло з яких причин люди стали дуже агресивними. Так, у нас були бійки, але щоб із такими наслідками – ніколи. Після цієї ситуації напруга дуже зросла. Люди шоковані. Ми хочемо розібратися, хто ж таки винен. Бо там усі були свої: друзі, товариші, колеги по роботі… Не хочеться жити з підозрою на кожного з них.
– Я ні на чиєму боці, – каже директор ТОВ «АПК імені Гіталова» Петро Крамар. – Просто хочу, щоб було справедливе розслідування і справедливе покарання. Ніхто не має права забирати життя. Якщо хтось винен – має відповісти. Ми не хочемо ходити поряд із людиною, яка вчинила вбивство. Наша компанія в стороні стояти не буде. Ми готові допомагати фінансово на всі експертизи, які потрібні, аби лише знайти правду.
Зараз родичі Валерія Дільмана в розпачі і наполягатимуть на проведенні незалежної судовомедичної експертизи.
– Всі рідні «витягнулися в нитку», у всіх нервовий зрив, – каже сестра померлого Людмила. – Ми боїмося виходити на вулицю, боїмося за своїх дітей. Ми не можемо поховати Валерія, бо потім нічого не доведемо. Селом уже ходять чутки, що ті, хто його бив, заплатили півмільйона, аби «зам’яти» справу. Виходить, що поліція розслідуватиме не смерть, а лише два зламані ребра… Але люди в селі налаштовані дуже рішуче. Сказали, якщо нікого не покарають – влаштують самосуд.
