За минулий навчальний рік на Кіровоградщині завагітніло понад півтисячі школярок (ІНФОГРАФІКА)

Проблема ранньої вагітності насправді серйозніша і глибша, ніж може здатися на перший погляд. Адже мова йде не лише про юний вік мам і їхнє здоров’я чи фізіологічні особливості, а про систему освіти й виховання. Звичка дорослих замовчувати, ігнорувати чи уникати теми про «це» – у 80% стає причиною несвідомого сексу, а потім і наслідків. У підсумку – з півтисячі вагітних школярок у 2014­2015 році аборт зробили понад 70 дівчат!!!

Страшно про секс

Тема сексу у багатьох сім’ях все ще залишається табу. Вочевидь, позначається «совкове» виховання, коли про «це» говорити вголос, особливо з дітьми, вважалося ледь не злочином. Статистика свідчить: якщо батькам не розповідали у підлітковому віці про секс, то і вони уникатимуть цієї теми зі своїми дітьми.

– Я своєму сину сказала, що ми його знайшли у капусті. Йому тоді було років шість. Якось ми приїхали до бабусі у село і пішли на город, він запитав мене: «Мамо, а давай подивимося, можливо, у капусті ще хтось загубився?», – пригадує історію 48-річна Марина.

– Усе відбулося саме собою. У моїх дітей із дитинства була книжечка з малюнками, які показували процес розвитку дитини у животику мами. Наприклад, як дитинка росте, потім, як її забирають на «швидкій» народжувати. Окремо був малюнок, що дітей не знаходять у капусті. Коли мої знайомі говорили своїм дітям, що їх купують, мої ж діти заперечували це, – ділиться досвідом із «КП» 38-річна Наталя.

– Я зі своєю донькою про секс вперше заговорила, коли їй було сім. Я їй пояснила, що критичні дні у неї почнуться несподівано. Коли ж вона доросла до того віку, то прийшла до нас із чоловіком і з гордістю про це сказала. Ми і зараз з нею щотижня говоримо на тему статевих стосунків. У неї такий вік, що боюся про наслідки, – розповідає 35-річна Ольга.

– Правду кажучи, не знала, як із дітьми говорити на цю тему. Якось ми всі зібралися увечері, я намагалася розповісти, що потрібно користуватися презервативами, але стало ніяково і мені, і дітям. Я швидко закінчила тему. Після цього я нічого їм не казала, сподівалася, що вчителі у школі донесуть їм все правильно, – каже Оксана.

Таких як Оксана, мабуть, більшість. Однак учені кажуть, що саме від ставлення батьків, від їхньої відповідальності за пояснення правильних сексуальних стосунків, залежить подальше життя дітей. І чим швидше це відбудеться, тим краще.

На жаль, не відомо чи в Україні проводяться дослідження на тему розмов про секс батьків і дітей, але в Америці такі були. І їхні результати показові навіть для нашої країни.

У рамках дослідження при Гарвардському університеті науковці попросили розповісти про своє сексуальне життя підлітків від 13 до 17 років – що вони вже робили і в якому віці. Після цього вчені поцікавилися у дітей та їхніх батьків про те, які теми про секс вони разом обговорювали. Одні і ті ж запитання ставилися респондентам з інтервалами в 3, 6 і 12 місяців.

Результати дослідження показали, що 40% батьків заговорили про статеве життя зі своїми дітьми вже після того, як ті були сексуально активні і встигли пройти низку болісних переживань.

Дослідники пояснюють, найкраще розпочинати сексуальне виховання ще в дитячому віці і поступово розвивати відповідні розмови аж до юнацтва. Якщо батьки сором'язливі – а таких, як уже зазначалося, більшість – варто звернутися в центри планування сім'ї.

Обласний, до речі, знаходиться у Кіровограді по проспекту Студентському (Комуністичному),18.

Де беруться діти – краще вчити вдома?

У той час як значна частина батьків покладає надії саме на вчителів у розмові про статеві стосунки з їхніми дітьми, ті дають завдання – тему про «це» вчити вдома.

– На уроці біології ми мали вивчати цю тему, але знаєте, що вчителька нам сказала? Цей параграф вам буде домашнім завданням. Мені здалося, що вона соромилася з нами про це говорити, – розповідає «КП» підліток Ірина.

Школяр Сергій також пригадує, як у п’ятому класі вчителька їм прочитала таку лекцію про СНІД, що він запам’ятав її на все життя.

– Переповідати все не буду, наведу один факт. Учителька нам сказала, якщо розчісуватися гребінцем ВІЛ-позитивного, то можна заразитися. Я ж тоді не знав цього. Прийшов додому, розповів мамі, а вона у мене працює в соціальній сфері, то вона мені чітко розповіла, яким шляхом передається ВІЛ. Мама тоді навіть у школу ходила, пояснювала вчительці, як треба з дітьми говорити на цю тему. Ота розмова була єдиною «спробою» пояснити нам, учням, тему про секс. Більше ані про венеричні захворювання, ані взагалі про статеві стосунки нам нічого не казали. Може пізніше розкажуть, побачимо, – ділиться школяр Сергій.

Класний керівник десятого класу у Помічнянській школі №1 Олена Ткаченко саме той педагог, яка переконана, що про секс із дітьми говорити треба і якомога частіше.

– У моєму класі більше хлопців, ніж дівчат. Учні цілком спокійно як на їхній вік реагують, коли мова йде про статеві стосунки. Вважаю, про секс говорити треба і якомога частіше й доступниші. А тому в цьому мають бути задіяні не тільки вчитель, а й батьки, – пояснює вона. – Сім’я відіграє дуже важливу роль у формуванні дитини. Якщо там є повага, довіра, розуміння, то і дитина поводитиметься належним чином, а головне – усвідомлюватиме, якими можуть бути наслідки раннього статевого життя.

Дітей не в капусті знаходять і не лелеки приносять

Тим часом психологи радять і батькам, і вчителям говорити про секс із дітьми відкрито, не вигадуючи різні байки. Адже від того, наскільки достовірною буде інформація, залежатиме в тому числі подальша довіра до дорослих.

– Як психолог і мама я не раджу вигадувати різні байки про те, звідки беруться діти. Бо рано чи пізно дитина, дізнавшись правду, скаже, що її обманювали. Ми бачимо випадки, що дітям кажуть, що їх купили у магазині, знайшли в капусті чи лелека приніс, – зауважує «КП» практичний психолог Центру психологів-практиків у Кіровограді Олена Каліман.

На думку спеціаліста, про статеве виховання потрібно говорити тоді, коли у дитини виникають перші запитання.

– Сьогодні, як правило, ці запитання з’являються у дітей ще в дошкільному віці, тобто, починаючи з 4-5 років. Тому раджу не впадати в паніку, а просто підібрати правильне пояснення, яке б максимально відповідало віку дитини. Скажу з власного досвіду: коли мій п’ятирічний син запитав мене, що таке секс, я задала питання у відповідь: «А як ти гадаєш?». На що він відповів: «Це коли двоє людей люблять один одного». Ну, десь приблизно так. Пояснювати всю фізіологію у такому віці не варто. «А як з’являються діти?» – це коли чоловік і жінка люблять один одного і від їхнього кохання, як квіточка росте паросточок. Тобто для дошкільного віку достатньо пояснення такої асоціації. Дитина має осягнути головне, що діти народжуються від любові. Дітям молодшого шкільного віку (зараз дозрівання відбувається­ дуже рано, і підлітковий вік настає не в 11-12 років, а у 9-10), уже доцільно розповісти, як це відбувається фізіологічно. Наочність можна взяти з інтернету чи енциклопедії, – каже Олена.

Психолог зауважує, необхідно вчасно говорити і про профілактику, а не уникати теми.

– У ранній вагітності – головне профілактика. Ми маємо працювати на випередження. Батьки не лише свідомо уникають цих тем, а й вважають, що діти досить малі і мало мам, які 14-річну дитину можуть відвести на консультацію до гінеколога. Ідуть туди, коли уже припекло, на жаль. Статеве виховання має бути. Підлітку треба пояснити, що є засоби контрацепції, до чого призводить раннє статеве життя, що таке венеричні захворювання, коли жінка готова до народження здорової дитини, – підсумувала Каліман.

Рання вагітність і аборти – удар для організму

Медики у свою чергу наголошують, що вагітність і виношування дитини у незрілому віці – не лише велика відповідальність, а й неабиякий стрес для організму.

– Пологи у ранньому віці мають наслідки для здоров’я. Організм ще не готовий до виношування дитини. Не готові дівчатка і психологічно до материнства, не кажучи про матеріальний бік питання, – констатує позаштатний обласний гінеколог дитячого і підліткового віку департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Оксана Парнета.

Фахівець переконана, у нинішній час, коли доступ до різного контенту необмежений, кожна сім’я обов’язково повинна говорити своїм дітям про наслідки ранньої вагітності.

– Боятися чи уникати цієї теми не можна. І дорослі це мають розуміти. Зрештою, в цьому питанні можуть допомогти фахівці. Буває, до мене приходить жінка і запитує, як їй краще про це розповісти своїй дитині. Або ж є мами, які приходять із доньками до мене на консультації. Але, на жаль, таких випадків небагато, – каже медик і додає, що замовчування теми про статеві стосунки з боку дорослих призводить згодом до небажаних вагітностей у дітей і підлітків.

– Тоді ж постає питання про переривання вагітності. Але одразу хочу зазначити: аборт – це надзвичайно сильний удар для організму, причому не лише для дівчаток-підлітків, а й для жінок. І наслідки його вкрай небезпечні. У першу чергу, це призводить до безпліддя. У 25-30% з’являється онкопатологія, – пояснює гінеколог. – Ми налаштовуємо молодь і підлітків не починати в ранньому віці статеве життя. Якщо це все ж сталося, потрібно мати одного партнера, обов’язково використовувати надійні засоби контрацепції, які не лише убережуть від ранньої вагітності, а й застрахують від венеричних хвороб.