У Клинцях знайшли кам’яну «бабу». Її вік може сягати трьох тисяч років!
Жителі Клинців Кіровоградського району поколіннями ходили повз неї і не звертали жодної уваги. Лише нещодавно Ігор Кірьякулов розгледів у кам’яній брилі «бабу» кіммерійського чи скіфського періоду.
– Цей камінь дуже багато років пролежав у всіх на виду. Показав мені його один із жителів села. До речі, раніше вже зверталися в музей, просили, щоб забрали кам’яну брилу. Але, як зазвичай трапляється, то не було то грошей, то було ніколи.., – розповідає Ігор Кірьякулов.
Чоловік каже, якщо уважно придивитися, то поряд із місцем знахідки можна побачити ще кілька цікавих речей.
– Кам’яна скульптура лежала на поверхні, присипана сміттям. Є фото того місця і свідки. Розкопки ж ніхто не проводив. Ще я бачив чотири камені, вони не схожі на знайденого боввана, але не менш цікаві. Я припускаю, що в селі раніше був якийсь комплекс, – зауважує співрозмовник «КП».
Знайдений камінь важить близько трьох сотень кілограм, більше метра висотою та півметра завширшки.
– Очевидно, цій кам’яній скульптурі багато років. Є припущення, що близько трьох тисяч. Вона, щоправда, дуже слабо оброблена. Видно лише обличчя – ніс, очі, підборіддя, а також добре помітні складені на грудях руки, – уточнює Ігор.
Скільки часу пролежала кам’яна статуя нікому непотрібною – не відомо. Але селяни кажуть, не одне покоління ходило повз неї.
Про знайдене Ігор Кірьякулов одразу повідомив у сільську раду. Пояснює, звернувся, аби орган самоврядування прийняв її на збереження.
– Але у нас в сільській раді нема де її тримати, тому відвезли до фермерського господарства, там є охоронець. Мені ж видали довідку, що прийняли на збереження. Ми також написали до обласного департаменту культури, що просимо виділити спеціаліста для експертизи скульптури. Відповіли, що таких спеціалістів немає, – продовжує чоловік.
У Клинцівській сільській раді до знахідки поставилися з усією увагою. Там кажуть, роблять усе можливе, аби визначити її подальшу долю.
Фахівці ж вважають, що кам’яна «баба» може належати до кіммерійського чи скіфського періоду. Однак однозначно стверджувати поки не можна, оскільки немає результатів дослідження.
Тим часом у департаменті культури, туризму та культурної спадщини облдержадміністрації зауважують, що кам’яна знахідка дійсно може мати відношення до антропоморфних стел – кам’яних статуй, що зображують воїнів або іноді жінок. Інакше кажучи, є підстави вважати, що це та сама кам’яна «баба».
Ігор Кірьякулов розповідає, щойно про знахідку розійшлася інформація, йому стали надходити пропозиції її продати.
– Була пропозиція продати «бабу» якомусь столичному ресторану. Були й інші. Озвучувалася навіть її вартість – кількадесят тисяч євро. Зрозуміло, про якусь оборудку і мови бути не могло, адже ця кам’яна скульптура має величезне культурне і археологічне значення, – зауважує він.
Поки чиновники з’ясовують, як дослідити знахідку, її світлину показали відомому на Кіровоградщині археологу, кандидату історичних наук Ірині Козир. Фахівець каже, на перший погляд камінь – не дикий, його дійсно обробляли.
– Це не дикий камінь, він явно оброблений. Це беззаперечно. На фотографії я можу бачити, що прослідковуються обриси голови, помітна прорубка певних рис обличчя. Звичайно, цей матеріал потрібно перевірити візуально, його треба оглянути. Потрібно провести експертизу, – зауважила кандидат історичних наук.
Якщо автентичність скульптури доведуть, вона може бути сьомою «бабою», знайденою на Кіровоградщині. Шість раніше зібраних статуй нині належать обласному краєзнавчому музею. Це унікальна колекція, наголошують спеціалісти.
– Кіровоградський музейний лапідаріум налічує всього дев’ять одиниць: одна неолітична антропоморфна стела, саркофаг зрубної культури, шість скіфських статуй і одна середньовічна половецька «баба». За кількістю витворів скіфського кам’яного різьбярства він може вважатися визначною колекцією. Розташовані експонати у примузейному сквері та у музейному дворі, – розповідав свого часу старший науковий співробітник музею Костянтин Шляховий.
Загалом же, як пояснюють дослідники, кам’яні «баби» або боввани – це монументальні кам’яні скульптури, які стояли на святилищах або ж курганах. Їхнє існування на Кіровоградщині пов’язують зі ставками скіфів. Тобто, де стоїть «баба», там могло зосереджуватися суспільне життя, відбувалися поховання померлих, відправлялися релігійні культи. До речі, складені на грудях руки у «баби» – характерна ознака саме скіфських статуй.
Щоправда існує ще одна теорія появи бовванів. За легендами, величезні кам’яні ідоли є обожнюваними статуями космічних прибульців. Мовляв, саме тому «баби» своїм зовнішнім виглядом нагадують космонавтів у скафандрах…
Якого висновку науковці дійдуть стосовно «баби» з Клинців – нині важко сказати, адже питання експертизи поки відкрите. У департаменті культури облдержадміністрації повідомили «КП», що мають попередні домовленості провести на громадських засадах обстеження знахідки археологами науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України в Кіровоградській області» та науково-дослідницького підприємства «Археолог».
– Цей камінь дуже багато років пролежав у всіх на виду. Показав мені його один із жителів села. До речі, раніше вже зверталися в музей, просили, щоб забрали кам’яну брилу. Але, як зазвичай трапляється, то не було то грошей, то було ніколи.., – розповідає Ігор Кірьякулов.
Чоловік каже, якщо уважно придивитися, то поряд із місцем знахідки можна побачити ще кілька цікавих речей.
– Кам’яна скульптура лежала на поверхні, присипана сміттям. Є фото того місця і свідки. Розкопки ж ніхто не проводив. Ще я бачив чотири камені, вони не схожі на знайденого боввана, але не менш цікаві. Я припускаю, що в селі раніше був якийсь комплекс, – зауважує співрозмовник «КП».
Знайдений камінь важить близько трьох сотень кілограм, більше метра висотою та півметра завширшки.
– Очевидно, цій кам’яній скульптурі багато років. Є припущення, що близько трьох тисяч. Вона, щоправда, дуже слабо оброблена. Видно лише обличчя – ніс, очі, підборіддя, а також добре помітні складені на грудях руки, – уточнює Ігор.
Скільки часу пролежала кам’яна статуя нікому непотрібною – не відомо. Але селяни кажуть, не одне покоління ходило повз неї.
Про знайдене Ігор Кірьякулов одразу повідомив у сільську раду. Пояснює, звернувся, аби орган самоврядування прийняв її на збереження.
– Але у нас в сільській раді нема де її тримати, тому відвезли до фермерського господарства, там є охоронець. Мені ж видали довідку, що прийняли на збереження. Ми також написали до обласного департаменту культури, що просимо виділити спеціаліста для експертизи скульптури. Відповіли, що таких спеціалістів немає, – продовжує чоловік.
У Клинцівській сільській раді до знахідки поставилися з усією увагою. Там кажуть, роблять усе можливе, аби визначити її подальшу долю.
Фахівці ж вважають, що кам’яна «баба» може належати до кіммерійського чи скіфського періоду. Однак однозначно стверджувати поки не можна, оскільки немає результатів дослідження.
Тим часом у департаменті культури, туризму та культурної спадщини облдержадміністрації зауважують, що кам’яна знахідка дійсно може мати відношення до антропоморфних стел – кам’яних статуй, що зображують воїнів або іноді жінок. Інакше кажучи, є підстави вважати, що це та сама кам’яна «баба».
Ігор Кірьякулов розповідає, щойно про знахідку розійшлася інформація, йому стали надходити пропозиції її продати.
– Була пропозиція продати «бабу» якомусь столичному ресторану. Були й інші. Озвучувалася навіть її вартість – кількадесят тисяч євро. Зрозуміло, про якусь оборудку і мови бути не могло, адже ця кам’яна скульптура має величезне культурне і археологічне значення, – зауважує він.
Поки чиновники з’ясовують, як дослідити знахідку, її світлину показали відомому на Кіровоградщині археологу, кандидату історичних наук Ірині Козир. Фахівець каже, на перший погляд камінь – не дикий, його дійсно обробляли.
– Це не дикий камінь, він явно оброблений. Це беззаперечно. На фотографії я можу бачити, що прослідковуються обриси голови, помітна прорубка певних рис обличчя. Звичайно, цей матеріал потрібно перевірити візуально, його треба оглянути. Потрібно провести експертизу, – зауважила кандидат історичних наук.
Якщо автентичність скульптури доведуть, вона може бути сьомою «бабою», знайденою на Кіровоградщині. Шість раніше зібраних статуй нині належать обласному краєзнавчому музею. Це унікальна колекція, наголошують спеціалісти.
– Кіровоградський музейний лапідаріум налічує всього дев’ять одиниць: одна неолітична антропоморфна стела, саркофаг зрубної культури, шість скіфських статуй і одна середньовічна половецька «баба». За кількістю витворів скіфського кам’яного різьбярства він може вважатися визначною колекцією. Розташовані експонати у примузейному сквері та у музейному дворі, – розповідав свого часу старший науковий співробітник музею Костянтин Шляховий.
Загалом же, як пояснюють дослідники, кам’яні «баби» або боввани – це монументальні кам’яні скульптури, які стояли на святилищах або ж курганах. Їхнє існування на Кіровоградщині пов’язують зі ставками скіфів. Тобто, де стоїть «баба», там могло зосереджуватися суспільне життя, відбувалися поховання померлих, відправлялися релігійні культи. До речі, складені на грудях руки у «баби» – характерна ознака саме скіфських статуй.
Щоправда існує ще одна теорія появи бовванів. За легендами, величезні кам’яні ідоли є обожнюваними статуями космічних прибульців. Мовляв, саме тому «баби» своїм зовнішнім виглядом нагадують космонавтів у скафандрах…
Якого висновку науковці дійдуть стосовно «баби» з Клинців – нині важко сказати, адже питання експертизи поки відкрите. У департаменті культури облдержадміністрації повідомили «КП», що мають попередні домовленості провести на громадських засадах обстеження знахідки археологами науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України в Кіровоградській області» та науково-дослідницького підприємства «Археолог».