Прокурор Алла Мороз: Якщо в день вдалося допомогти хоча б одній дитині, розумієш, що працюєш недаремно

У нашій області живе більше 20 тисяч дітей, яких треба захищати. Це ті, яких прийнято називати «неблагополучними», які стали сиротами та інвалідами, яких через вій­ну привезли в наш регіон зі сходу, і, власне, будь­які діти, чиї права утискають дорослі. Усіх їх опікує ювенальний прокурор області Алла Мороз, яка пропускає через себе кожну дитячу історію і працює не для галочки, а для конкретної дитини.

Захистом дітей Алла Мороз займається вже сім років. Три останніх вона очолює відділ ювенальної юстиції прокуратури області – з першого дня його створення. Каже, головне в цій роботі – комплексно підходити до конкретної ситуації, в якій опинилася дитина, і думати, перш за все, не про інструкції або якісь уявні показники, а про те, як максимально допомогти неповнолітньому.

– Якщо дитина потрапляє в поле зору або правоохоронців, або соцслужби, або тих же ЗМІ, ми беремося захищати її права будь­якими засобами, які дані нам законом, – розповідає Алла Мороз. – Ми постійно стикаємося зі злочинами, які скоїли по відношенню до дітей, або ж самі діти порушили закон, з насильством у сім'ї, різними утисками прав неповнолітніх, із спробами суїциду... У кожної дитини, якою ми займаємося, – своя особиста історія, окрема конкретна ситуація, яка вимагає ретельного вивчення причин, передумов, обставин. Тільки після цього ми приймаємо рішення і діємо. У кожній ситуації по­різному.

«Я ж циган! У нас в роду, якщо не вкрав коня – ти не мужик!»

– Якщо дитину відправити на зону, всі ми розуміємо, що вона звідти нормальною не повернеться, – пояснює Алла Мороз і додає, коли дійсно є підстави для тюремного ув'язнення, наприклад, діти проявляють особливу жорстокість, тоді позиція, безумовно, принципова. Однак навіть у подібних випадках, коли свобода неповнолітнього має бути обмежена, більше користі принесе не в'язниця суворого режиму, а спец­школи, спецучилища.

Про те, що такий підхід дійсно втілений у життя в нашій області, свідчать цифри. Якщо ще три роки тому в СІЗО перебувало близько 30 неповнолітніх, сьогодні їх – усього кілька. І затримані такі діти за тяжкі й особливо тяжкі злочини.

У більшості випадків злочини, які скоюють діти – майнові. Основний мотив крадіжок – бажання отримати те, чого у дитини просто немає, а дуже хочеться. Прокурор розповідає, на крадіжки йдуть переважно вихованці інтернатів та діти з неблагополучних або малозабезпечених сімей. Типовий випадок: дитина­сирота, яка навчається в школі­інтернаті, краде у співмешканця по гуртожитку телефон, бо у неї такого немає.

– Але бувають і такі випадки, які зворушують тим, що у дитини не було наміру комусь нашкодити, – каже прокурор. – Був у нас хлопчик у Балахівській спецшколі, циган, який вкрав коня. Я його запитую: «Чому ти вкрав коня?» А він так безпосередньо відповідає: «Я ж циган! У нас в роду, якщо не вкрав коня – ти не мужик!».

 

Тим, хто не уміє захищати дітей, не місце в соцслужбі

Найскладніші ситуації з дітьми в роботі ювенального прокурора ті, які вже не можна виправити. Це – самогубства неповнолітніх: через нещасливе кохання, невдачі у навчанні або нерозуміння, насильство в сім'ї.

– В області був великий сплеск самогубств у 2013­2014 роках. Відповідно сталося 5 і 6 самогубств. Цього року – 11 спроб, 6 смертей. Дуже важко було читати пояснення про причину самогубства одного хлопчика: дитина загубила телефон, мама його дуже насварила, через це він переживав, пішов і повісився у сараї, – наводить трагічний приклад Алла Мороз.

– Проблема прихована глибоко, найчастіше причиною буває розлад у родині. Наприклад, у Компаніївському районі був випадок, коли мама пилкою перерізала доньці сухожилля, поранила голову і очі через те, що дівчинка курила зі своїм другом на городі. Неадекватна реакція на плач дитини була у жителя Гайворонського району: він побив немовля і покусав його за п'ятку, бо малюк плакав. 32­річний олександрієць зґвалтував свою 15­річну падчерку, яка називала його татом... Подібна поведінка батьків у результаті і провокує спроби суїциду у дітей. Однак дитячі самогубства бувають і в благополучних сім'ях...

Часто з дітьми трапляється­ те, що цілком можна було передбачити, з вини недбалих працівників соцслужб. Якщо з обласною соцслужбою робота налагоджена, то з районними, говорить Алла Мороз, трапляються непорозуміння. Їх бездіяльність часом призводить до плачевних наслідків. Підтвердженням цьому – приклад з Устинівки, коли мати на кілька днів поїхала невідомо куди, а маленькі діти сиділи голодні в холодній хаті.

– На запитання, чому ця сім'я, яку можна назвати благополучною, не була на обліку, в соцслужбі відповідають: а вони в наше поле зору не потрапляли, тому ніяких претензій до нас бути не може! Та такі сім'ї видно неозброєним оком, їх навіть шукати не треба! Крім цього, є сільський голова, який може на такі сім'ї вказати, було б бажання у соцслужб, – говорить Алла Мороз і констатує, що прокуратурі іноді доводиться захищати дітей від самих соцпрацівників.

Після спілкування з такими недбайливими керівниками соцслужб прокурор написала звернення до заступника губернатора. Обл­держадміністрація провела відповідні перевірки, в результаті яких таких керівників замінили. Це єдиний спосіб роботи з людьми, які не розуміють свого головного завдання – захищати дітей, каже Алла Мороз.

У такій роботі, пояснює прокурор, дуже важливий людський підхід. Щось пропустити через себе, чимось допомогти особисто.

– Якщо в день вдалося допомогти хоча б одній дитині, значить, ти працюєш не дарма. Це мій принцип роботи. Такий підхід прищепила мені моя учителька Людмила Феофілівна Білобрицька, яка більше 30 років віддала роботі з дітьми. Таке розуміння дало і моє перше місце роботи в районній прокуратурі, – каже Алла Мороз.

Якщо дітям потрібна допомога і підтримка, завжди йде назустріч. Так було і з Макіївським училищем, яке тепер діє на базі Балахівської спецшколи в Петрівському районі. Згадує два десятки дітей, привезених зі сходу, у яких не було ні одягу, ні взуття, взагалі нічого – діти приїхали, в чому були, без речей. Побачивши таку ситуацію, прокурор зібрала своїх колег і попросила принести, хто що може. У результаті малих і одягли, і взули.


Американська модель і євротренінги

У своїй роботі «дитячий» прокурор намагається впроваджувати більше нових методик і практик, які успішно застосовують колеги за кордоном.

– Коли стався випадок згвалтування дівчинки в Олександрії, вітчима відразу заарештували. Але не менш важливо було оперативно почати працювати з дитиною, адже це дуже серйозна психологічна травма. Тому ми зібралися з відповідними службами та виїхали на місце, все обговорили, визначили. Все це – без протоколів, звітів, це пізніше оформиться. У той момент першочерговим завданням було вирішити, як правильніше діяти і як можна максимально допомогти дівчинці. Такий підхід практикується в Америці і в низці інших країн, коли прокурор координує профілактичну роботу відповідних соцслужб та правоохоронців. Я намагаюся впровадити цю модель і у нас, оскільки вона сучасна, ефективна і жодним чином нікому не шкодить і за своєю суттю не суперечить українському законодавству, – пояснює прокурор.