Здолати нестерпний біль паліативному 14-річному Володі допоможе велотренажер

Місяць тому страшний вирок для свого старшого 14-­річного сина Володі почула його мама Анна Первова – від ракової пухлини метастази вразили хребет. Хлопчик страждає від нестерпного болю у м’язах. Полегшити стан Володі може велотренажер, на якому він міг би розробляти м’язи. Однак у сім’ї немає на це коштів, тому вони просять допомоги.

Жителька селища Смоліне Маловисківського району Анна розповідає, що за життя свого сина Володі бореться уже три роки. Каже: лікування різних діагнозів призвело до невтішних наслідків.

– Про хворобу ми дізналися у 2012 році. Сину поставили діаг­ноз – пухлина головного мозку. До цього лікували у різних відділеннях, у нього були головний біль та блювота. Думали, що отруєння. Йому ставили крапельниці, а потім відпустили додому. Коли вже у дитини почали відмовляти ноги, порушилася координація рухів, лікарі виявили внутрішньочерепну гіпертензію. За цей час пухлина просто збільшувалася. Через неправильне лікування вона виросла аж до восьми сантиметрів. Нам т­оді всі допомагали, крім держави, – розповідає «КП» мама хворого хлопчика.

Після того, як встановили діагноз, взялися за лікування Володі. У цьому році медики його прооперували і з’ясували, що пухлина злоякісна.

– У листопаді нам сказали, що більше немає сенсу лікувати сина, метастази пішли у хребет. Нам дали виписку, що можемо їхати додому і просто підтримувати стан дитини, – говорить жінка.

Анна розповідає, що зараз Володя, попри біль, живе звичайним життям. До нього приходять учителі, він з ними займається. Любить гратися з дітками.

– Син живе на знеболюючих. Він робить зарядку, гуляє на вулиці, спілкується з друзями, – розповідає мама хлопчика.

Аби щодня рухатися, Володі доводиться долати нестерпний біль. Зціпивши зуби, він щодня робить зарядку, а це йому дається­ дуже важко.

– Я хотіла його записати на масаж, але нам цього не радили робити. Лікарі кажуть, якщо робити глибокий масаж, можна метастази розігнати по всьому тілу. Натомість порадили придбати велотренажер, щоб Володя міг розминати ноги, – говорить жінка.

У Анни три сини, коштів на придбання велотренажера у родині немає.

– У мене у сім’ї двоє інвалідів. У сина Андрія інвалідність через уражений тазостегновий суглоб. Чоловік – інвалід третьої групи по зору. Я зараз перебуваю вдома по догляду за інвалідом. Коштів на велотренажер у нас немає, але він вкрай необхідний нашому старшому сину. Ми так хочемо полегшити йому біль, – ледь стримуючи сльози каже мама хлопчика.

Жінка просить не бути байдужими та допомогти їм. Можливо, у когось є старий велотренажер, який люди можуть передати хлопчику. Звертатися можна за телефоном: (099) 986-­53-­75 (Анна).