За патріотичні малюнки військовослужбовець подарував Аджамським другокласникам прапор своєї бригади

Військовослужбовець 79 окремої аеромобільної бригади Сергій Львов, приїхавши у відпустку додому в село Аджамка Кіровоградського району, віддячив учням школи за патріотичні малюнки, які ті надсилали воякам на фронт.

–Сергій зателефонував мені і запитав, де знайти другокласника Рому, який передав малюнки бійцям. Я кажу йому, що він зараз у школі, – розповідає «КП» волонтер Наталія Небесна. – Тоді Сергій пішов до школи і саме потрапив на урок.

Учням сказали, що до них прийшов солдат, тож вони одразу оточили його своєю увагою.

– Я приніс дітям у подарунок прапор. Вони дуже стараються, малюють, тож я вирішив їм віддячити. Ми раніше чіпляли малюнки у наметах, а зараз нашу бригаду розмістили у школі, то ми їх на стіни повісили, – розповідає Сергій.

Військовослужбовець каже, що малюнки дітей значно оптимістичніші, ніж насправді події в зоні АТО.

– І це добре, адже вони нас мотивують, вселяють надію, що нарешті це все закінчиться,­ – зізнається вояка. – Майже на всіх малюнках – мирне життя. Дівчатка малюють солдатів із квітами... Мене дуже вразили малюнки другокласника Роми Ярошенка – він намалював трактори і комбайни, а ще пише серйозні вислови, що потрібно доглядати за землею, сіяти і збирати врожай.

Загалом учні Аджамської школи допомагають бійцям відколи почалася неоголошена війна. Вони створюють обереги – ляльки­мотанки, янголів, малюють та пишуть листи, які потім передають солдатам.

– Учителі вчать наших дітей бути патріотами. Розповідають наскільки важливий внесок кожного у підтримку наших захисників. Тому дітки так відповідально до цього ставляться. У кожну посилку солдатам ми вкладаємо їхні роботи. У нас був поранений солдат, то ми передали йому від діток ангела, – говорить Наталія Небесна, яка разом із іншими волонтерами села збирає допомогу та передає бійцям у зону АТО.

Після відпустки військовослужбовець Сергій Львов повернувся на схід і зараз несе службу за кілька кілометрів від Донецької області. Коли «КП» говорила з ним по телефону, чутно було шум.

– Це наша техніка з’їжджається, тому такий гул стоїть, – пояснив він.

Сергію – сорок чотири роки, у нього двоє дітей. Рідні болісно відреагували, коли чоловік сповістив про своє бажання їхати на неоголошену війну.

– Отримав повістку і пішов. А що було робити? Мати була проти, я б міг і залишитися, тому що вона – гіпертонік, у батька два інфаркти було... Сестра загинула кілька років тому в автокатастрофі, то за мене батьки дуже хвилюються. Я єдиний годувальник у родині, тож офіційно міг уникнути мобілізації. Але мамі я сказав: «Ти по телевізору Піски бачила? Вона відповідає: «Бачила». А я й кажу: «Якщо не захищати кордони країни, то і наша Аджамка може такою бути». Вирішив, що треба йти боронити, – розповідає співрозмовник «КП».

У селі Сергія знають як працьовитого чоловіка, адже роботи він не цурається, останні місяці перед поїздкою на схід перекривав людям у будинках дахи. Коли знову приїде у відпустку в село, точно не знає, але припускає, що можливо незабаром випаде така нагода.

Продуктів, каже вояка, їм зараз вистачає. Тяжко було на початку, але плече допомоги підставили волонтери та благодійники з рідного села.

– Продукти, одяг зараз є. Чого не вистачає – самі купуємо. Коли нічого не було спочатку, то волонтери допомагали. І форму надсилали, щоб на зміну була, і харчі. Відгукнулися Тетяна Зайченко, Наталя Небесна, Євгенія Ляхова. Сергій Ткачов і зараз надсилає нам посилки – каву і цигарки, – дякує чоловік.

У зоні антитерористичної операції Сергій Львов перебуває десятий місяць.

– От зараз ми тільки з навчань приїхали. Ми – артилерія, на третій лінії оборони. У нас відносно спокійно, але всяке буває, – зазначає він і додає, що у подальшому планує підписати контракт, адже хоче продовжити захищати кордони країни.