Хенд-мейд як терапія: експерименти з бісером, сухими квітами та... вареними раками

Слово «хенд-мейд» прийшло до нас з англійської і перекладається як робити щось власноруч. Щоправда, українці вклали у це поняття дещо інший зміст – ще здавна, переважно взим-ку, коли в полі не було роботи, дівчата збиралися у будинку одинокої жінки й бралися за рукоділля, та ще й з піснями. Кожна дівчина, за традицією, до свого заміжжя мала вишити собі придане – скриню сорочок, весільних рушників та домотканих ряднинок. До нас дійшли лише відголоски цих традицій, проте сучасні рукодільниці теж багато чого вміють.

Різноманіття хенд-мейду нині вражає. Дехто робить щось своїми руками для душі, дехто вміє здивувати друзів оригінальною саморобною річчю, а дехто навіть навчився поєднувати приємне з корисним – заробляти на своєму хобі. Вже зараз навіть у невеликому селі є люди, які вміють варити декоративне мило, робити грошові та кавові деревця, букети з цукерок, декоративні листівки до 8 березня й інших свят та м’які іграшки – ляльки-мотанки, ведмедиків, зайців, та ще багато чого цікавого.

Мабуть тому, що хенд-мейд можна зараз знайти у будь-якій сувенірній крамниці, майстрині, які заробляють на цьому гроші, секретів вам не видадуть. Утім, дещо таки можна побачи-ти і почитати у спеціалізованих книгах та журналах, а також в інтернеті.

Якщо ж ви цікавитеся хенд-мейдом, для власної творчої реалізації, процес пошуку буде простішим. Принаймні, той, хто шукає, той завжди знайде.

Зустріти майстринь, або випитати їхні координати можна на різноманітних виставках, які традиційно проводять до свят, наприклад, на тих же «Вересневих самоцвітах», ярмарках чи святкуваннях Дня міста... Допитливі з легкістю дізнаються, з чого роблять той чи інший виріб, скільки на це йде часу та які матеріали для його виготовлення краще взяти. Звісно, вам не розкриють усіх секретів, однак радо розкажуть про власне хобі у загальних рисах, – бо усі ми прагнемо знайти друзів по захопленню.

Та починати краще з найпростішого. Наприклад, спробувати власноруч декорувати вазу чи зробити картину з підручних матеріалів. Це може бути що завгодно – бісер, висушені квіти, яскраві обгортки від подарункових пакунків, кольоровий папір, пір’я, блискучий лак чи акрилові фарби та клей, щоб приклеїти все це до потрібної вам поверхні. Дуже цікаво спробува-ти зробити щось разом із вашими дітьми. А вже у них фантазії – хоч відбавляй.

Матеріалом для декору можуть бути найнесподіваніші речі. Наприклад, картину можна зробити зі звичайнісіньких… раків. Тут за основу беруться висушені голови та клешні раків. Однак варто бути обережним – якщо вдома є тварини, такий шедевр вони з легкістю можуть з’їсти!
У багатьох сучасних майстринь натхнення часто викликають висушені квіти. Це можуть бути букети, подаровані на день народження, весілля чи до інших свят. Із них виходять дуже цікаві композиції. Головне уява!

Ще одна течія хенд-мейду – квілінг, аплікації зі згорнутих спеціальним способом смужок кольорового паперу. Набір для квілінгу можна придбати у книжкових крамницях або в магази-нах, де продають канцтовари. Виробники смужок на упаковках демонструють, як правило, – найпростіші візерунки, але трохи тренувань і можна спробувати зробити власноруч щось більш серйозне.

Іншим перспективним напрямком є прикраси та сувеніри бісеру – браслети, сережки та навіть декоративні деревця. Для такого «саду» вам знадобиться ще й тонкий декоративний дріт, який теж можна придбати у спеціалізованих магазинах, де продають бісер та монпансьє – яскраві намистини до браслетів та сережок.

Тож, маєте час і натхнення – вправляйтесь у хенд-мейді. Ті, хто, бодай раз спробував, повірте, повертатимуться до рукоділля за першої вільної хвилини. Більше того, психологи на-віть радять тим, у кого важка розумова праця, періодично фантазувати на теми хенд-мейду: і нерви спокійні, і краса в домі!