Студентів рахують восени: вступна кампанія до кіровоградських вишів рекордів не показала
Представники трьох вищих навчальних закладів Кіровограда – педагогічного й технічного університетів, а також льотної академії розповіли про особливості та перші результати всту-пної кампанії-2013.
Я б в учителі пішов
Вивчення рейтингу на денну форму навчання на спеціальність «бакалавр» на сайті КДПУ ім.Винниченка показало, що… на гребні попиту – іноземна філологія (англійська та німецька), зокрема, переклад. Правда, державних місць тут небагато, а заяв – чимало.
Не згасає інтерес і до української мови та літератури – таких учителів держава замовила півсотні, а бажаючих – понад двісті.
Чверть тисячі обрали «видавничу справу та редагування». Державних місць – вісім.
«Практична психологія» – триста заяв на загальних підставах на 15 державних місць, не кажучи про пільговиків.
Популярна і спеціальність «соціальна педагогіка» та «початкова освіта на базі ЗНЗ».
Історичний факультет – у фаворитах. Майже чотириста заяв на «правознавство», а державних місць усього сім…
До трьохсот абітурієнтів вирішило вступати на «історію». Утім, держава замовила лише на 35 спеціалістів такого профілю.
Спостерігається інтерес і до «політології» – на 5 державних місць подано близько 120 заяв.
Є бажаючі отримати спеціальність «інформатика» та «статистика». Заяв на першу спеціальність – близько 80, на другу – 200. І це на 25 та 60 державних місць.
Географами у майбутньому бачать себе близько двох сотень абітурієнтів, фізруками – півтори.
Однак, якщо гуманітарний профіль обирають переважно дівчата, то науки точні – хлопці. Свого часу історію, фізику, хімію, математику в школах викладали чоловіки. Нині вони – на вагу золота! І добре, коли покликання – сіяти розумне, добре, вічне – підкріплюється пристойною зарплатою. Але випускнику педвишу, який одружується й стає татом, часте-нько доводиться змінювати роботу…
Юлія Демченко, відповідальний секретар приймальної комісії КДПУ розповідає, що цьогоріч прийом заяв був дещо легшим, без довжелезних черг.
– Значно більше заяв подано в електронному вигляді – близько двох тисяч. Це дуже полегшило нашу роботу. Кажете, небагато тих, хто відразу подавав оригінали документів? Це характерно – бо кожен хоче використати шанси по максимуму, подаючи документи до кількох вишів. Проте вже з 31 липня до нас несуть оригінали. І це тільки перша хвиля зарахувань, усього ж їх буде три: 1, 5 та 8 серпня. Абітурієнтам у «хвостах» списків раджу реально оцінювати свої шанси, проте не поспішати. Адже наказ про зарахування на дер-жавну форму навчання підписується 11 серпня. Потім – конкурс на комерційну форму навчання, – пояснює вона і додає, що на певні спеціальності, крім непедагогічних, є квота від області на підготовку конкретної кількості фахівців.
За словами відповідального секретаря, на жаль, не всі квоти заповнені, бо ніхто з направленнями не прийшов.
– А даремно! Адже договір департаменту освіти, науки та молоді ОДА з КДПУ ім.Винниченка про підготовку сільської молоді гарантує робоче місце, - підсумовує Юлія Демченко.
Економіка – рулить
Заяв до Кіровоградського Національного технічного університету на денну форму навчання (бакалаврів) подано більше, ніж торік, – майже три тисячі. Проте з висновками по-спішати не варто. Адже перша хвиля молоді з високими балами, як правило, відсіється до ВНЗ великих міст, – пояснює заступник відповідального секретаря приймальній комісії КНТУ Володимир Онопа. – Правда, там їм нерідко пропонують комерційні місця. А вже потім випускники жалкують: трішки б перечекали, й навчалися б удома, їли свіжий борщ.
Раніше на традиційні спеціальності КІСМу, як-от сільськогосподарські машини, було 125 державних місць. А тепер мало хто хоче йти на завод, хоч там уже «крутять гайки» верс-тати з числовим управлінням. Погодьтеся, кількатисячний колектив «Червоної зірки» у радянські часи й тепер – кількісно не порівняти. Це позначилося й на інтересі до здобуття інженерної освіти молоддю. Проте ділові контакти технічний університет та провідні підприємства «ЧЗ» і «Гідросила» підтримують – на їхній базі студенти проходять практику.
У нинішньому році КНТУ вперше набирав студентів на спеціальність «Управління фінансово-економічною безпекою». Адже зараз попит саме на економічну освіту. Це «облік та аудит» (на 5 державних місць з півсотні заяв), «управління персоналом», «економіка праці» та менеджмент, а також комп’ютерна інженерія, автомобільне господарство. Найбіль-ше подають заяв на ті спеціальності, де є державні місця. Хоча їх у порівнянні з КДПУ куди менше.
Цікава й така тенденція: ВНЗ замовили підготовку технологів переробних та харчових виробництв, а також фахівців з гідроприводів та гідропневмоавтоматики, й інженери-випускники КНТУ пішли в магістри. Це спецзамовлення – потреба області, де досить розвинена переробна промисловість. Ну а гідравлічне обладнання з кіровоградською пропискою купують і в Китаї.
Нині в Національному технічному університеті близько півтори сотні студентів-іноземців. Показово, що вони вступають і в магістратуру, обираючи для складання іспитів… українську мову. Ви-кладачі в захваті: китаєць та африканець говорять солов’їною майже без акценту.
Підтягнувся? Будеш пілотом
Не менше бажаючих поповнити лави студентів у Кіровоградській льотній академії Національного авіаційного університету. Зокрема, на деякі спеціальності на одне державне місце претендує від трьох осіб.
Потрапити до цього навчального закладу непросто – для вступу на провідні спеціальності (пілот, диспетчер, рятівник) потрібно пройти медкомісію та професійно-психологічний відбір або тестування з фізичної підготовки. Усі абітурієнти мають знати англійську на рівні вище середнього та ще й добре розбиратися в математиці, а також – мати високу моти-вацію до навчання й опанування майбутньої професії. Це і не дивно, адже авіація висуває високі вимоги до тих, хто іде сюди працювати, а ціна помилки тут така висока, що стати пілотом може лише той, хто вміє багато та напружено працювати, в першу чергу – над собою.
За інформацією приймальної комісії, найбільше документів станом на 31 липня абітурієнти подали на спеціальність «льотна експлуатація повітряних суден» (понад 170), але враховуючи особливості вступу (на медичній комісії та інших етапах відбору чимало кандидатів «відсіялись») – в рейтингу залишилося 119 прізвищ.
Другою за популярністю стабільно є спеціальність «співробітник із забезпечення польотів» – 166 заяв, а замикає трійку лідерів «менеджмент» – 149 заяв.
Трохи менше абітурієнтів обрали спеціальність «фахівець із технічного обслуговування, ремонту та діагностики авіаційної техніки» – 64 заяви та диспетчерські професії: «диспетчер управління повітряним рухом» та «диспетчер координаційного центру пошуку та рятування» – 99 та 77 заяв відповідно.
Стабільне державне замовлення – по 50-55 місць на кожну спеціальність. Тут «Льотка» випереджає КДПУ і КНТУ, що, хочеться вірити, свідчить про відродження відчизняної авіації.
За словами відповідального секретаря приймальної комісії Михайла Сороки, багато заяв надійшло електронною поштою, проте приїхати на співбесіду потрібно особисто, щоб пройти медогляд та профвідбір.
При вступі до льотної академії враховувалися бали ЗНО з української мови, математики та англійської. Приємний той факт, що у випускників шкіл, які виявили бажання стати пілотами та диспетчерами, результати ЗНО з деяких предметів надзвичайно високі – це і 190, і 195 балів, і навіть 198,5!
Нагадаємо, що наприкінці минулого року держава придбала для академії новенькі сучасні навчальні літаки австрійського виробництва. Тож краща молодь, яка бачить себе в авіації, прийшла навчатися літати на таких красенях!
Якщо брати гендерний аспект, то, без сумніву, пілотами та диспетчерами хочуть бути здебільшого хлопці. Проте і тут не без винятків. Якщо стати пілотесами у цьому році забажало всього три представниці слабкої статі (у минулому році таких було більше десяти), то на спеціальність «фахівець із технічного обслуговування, ремонту та діагностики авіаційного обладнання» по-дало заяви семеро дівчат. А от менеджерами та співробітниками із забезпечення польотів хочуть бути як хлопці, так і дівчата – однакова кількість заяв.
Якщо ж комусь не пощастить вступити на державну форму, можна навчатися на комерційній. Така можливість надається іноземцям, пільговикам, і тим, хто закінчив підготовчі курси й має додаткових 20 балів при вступі.
…Поки абітурієнти тримають кулаки, їм, обурюються батьки, телефонують із вишів і запрошують подавати документи на платну основу навчання. Мовляв, до нас ви сто відсотків пройдете! Порядні викладачі запевняють, що на такі провокації не слід піддаватися.
Утім, це не єдина проблема нинішньої вступної кампанії. У колективах деяких місцевих вишів ходять уперті чутки про серйозний недобір. А це означає, що як тільки будуть результати – без ущільнення та скорочення не обійдеться… Тож повернутися до теми привід буде. Адже студентів, як жартують в університетах-академіях, рахують восени.
