S.O.S.: Врятуйте нас від хімікатів!

, Оксана КОСАРЄВА, «КП»

81Чи не з кожного району області оператори «гарячої лінії» нині отримують сигнали і скарги на те, що фермери з літака розпорошують над своїми полями отрутохімікати. Люди кажуть: гинуть не тільки шкідники – потенційна ціль таких заходів. Цілими сім’ями вимирають бджоли. Страждають від отрути мешканці сіл. Запаморочення, задуха, нестерпний кашель і головний біль – це ще неповний перелік реакції як дорослих, так і дитячих організмів, що потрапили у радіус розпорошення гербіцидів та пестицидів.

 

Біда в тому, що отрута збризкується не тільки на поля, а й на присадибні ділянки. Відтак під «бомбардування» з неба потрапляє мирне населення. Тож, окрім прямої дії отрути на організми тих, хто в час розпорошення хімікатів знаходився надворі, існує непряма загроза здоров’ю – городина, яку добре не помили.


Потрапляння гербіцидів в організми людей і свійських тварин вкрай небажане, - пояснюють спеціалісти. Це може призвести до непередбачуваних наслідків. Наприклад, людина в селі не помила належним чином яблуко чи овочі, а потім думає, звідки виразка шлунку чи онкологія.


- Ціла біда з тими фермерами. Наш недавно обприскував з літака поля кукурудзи. Так ми після того ледве дихали. Людей нудило, в горлі пекло… Але найстрашніше, що до села дітей-онуків на канікули попривозили! Вони цим мають дихати?! Навіть купатися нема де – від хімії раки в ставку подохли! Подохли і бджоли… – розповідає жителька села Родниківка Олександрівського району Оксана Лісай.


Жінка зауважує, що після того, як люди почали скаржитися, до села приїхав представник фермера.


- Він покрутився, подивився, пообіцяв, що нам відшкодують гроші за бджіл, але і досі ніхто нічого не отримав, - зізнається вона.


Тим часом на скарги селян відреагувала обласна влада. Перший заступник голови облдержадміністрації Віктор Серпокрилов дав завдання контролюючим органам негайно втрутитись у ситуацію.


- Жодне літо не обходиться без подібних випадків. Але цьогоріч це вже масове явище! Не можуть фермери зрозуміти – треба їх вчити! Нехай цією проблемою займуться департамент екології і СЕС. Скільки можемо це терпіти?! З року в рік одне і теж! – заявив посадовець.


Водночас Віктор Серпокрилов доручив і районним очільникам узяти під контроль скарги людей, а заразом – провести засідання комісій з екологічної безпеки.


Нагадаємо, в Україні діють єдині для всіх правила щодо проведення авіахімробіт з пестицидами та агрохімікатами. По-перше, авіаційним методом можуть застосовуватися тільки ті пестициди і агрохімікати, що пройшли державну реєстрацію і внесені до відповідного переліку, погодженого Міністерством охорони здоров’я, Мінекобезпеки і затверджені Укрдержхімкомісією.


По-друге, проекти авіахімобробки мають бути погоджені установами держсанепіднагляду і Мінекобезпеки не пізніше, ніж за 10 діб до початку робіт.


По-третє, застосування пестицидів авіаційним методом у сільському господарстві повинне здійснюватися в ранкові та вечірні години, при дозволеній швидкості руху повітря та температурі не вище 22 градусів тепла.


По-четверте, при авіаційному застосуванні пестицидів необхідно надавати перевагу препаратам і методам обробки, які значно зменшують забруднення ними навколишнього середовища.


По-п’яте, замовник авіахімробіт за три доби до початку має проінформувати населення через засоби масової інформації про місце та термін проведення обробок пестицидами і агрохімікатами, а також встановити спеціальні попереджувальні знаки безпеки на відстані 300 метрів від оброблюваних ділянок.


Розпорошувати хімікати заборонено ближче, ніж за п’ять кілометрів від постійного перебування пасік, за два кілометри від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання і місць випасу домашніх тварин, за один кілометр від населених пунктів, тваринницьких і птахівницьких ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських робіт.

e-max.it: your social media marketing partner