Хвиля декомунізації накрила, але не всіх

Процес перейменування міст і сіл країни неминучий – «КП» уже писала про це. Нагадаємо, Президент Петро Порошенко підписав закон про декомунізацію, за яким населені пункти з радянськими іменами мають змінити свої назви. Для жителів Кіровоградщини це означає, що до 21 листопада майже чотири десятки населених пунктів доведеться перейменувати. Як на карті позначатимуть обласний центр, газета вже неодноразово досліджувала. Цього разу під прицілом – села. Тамтешні жителі зізнаюються, перейменовувати свої населені пункти не хочуть. Кажуть, що нинішні назви – не радянські і вигадують легенди з натяком на минувшину.

Наприклад, у Бобринецькому районі під перейменування підпадає аж сім сіл. Кіровому і Куйбишевому люди категорично відмовляються­ змінювати назви.

– По Куйбишеву взагалі варіантів немає, люди навіть говорити не хочуть на цю тему. Це первинна назва села. По Кірову є варіант­ – Ульянівка. Це стара назва села. Ще є пропозиція назвати Яблунівкою, проте в цілому жителі дуже проти, – розповіли «КП» у Куйбишевській сільраді.

Для села Свердлове цього ж району місцеві взагалі іншої назви не бачать. Сільський голова Віктор Поліщук каже, перейменовувати населений пункт навіть і не мислять, бо чинна назва не має жодного стосунку до радянської епохи.

– Ми взагалі не думаємо перейменовувати село, бо воно назване не на честь Свердлова, а тому, що в нас є багато свердловин, – кажеПоліщук і пояснює, що в жарті є велика доля правди, адже чи не в кожному дворі села можна знайти джерело.

– Варіантів у нас по суті немає. Ця назва склалася історично, у всіх вона на слуху, у нас доволі успішне село. Будемо наполягати на тому, що Свердлове назване на честь жителів Свердлових, – каже сільський голова і додає, що жодних історичних довідок, які стверджували б зворотне, немає.

У жителів села Володимиро-Іллінка Бобринецького району також своя версія походження назви.

–Далеко не всі за перейменування, більшість – проти, не хочуть змінювати назву. І взагалі люди кажуть, що село назване не на честь Леніна – тут жив якийсь Іллін, – переконують у сільраді.

Схожу позицію мають і жителі Жовтневого Устинівського району. Стверджують, жодного стосунку до радянської епохи ім’я, дане населеному пункту, не має.

–Ми не будемо перейменовувати Жовтневе, бо назва походить від місяця жовтень. Жовтень – це чудовий осінній місяць, який дає урожай. Раніше село називалося 12-річчя Жовтня, потім стало Жовтневе, і це всіх влаштовує. У крайньому випадку будемо повертати історичну назву Ворушилівка. За переказами, Катерина виселяла на цю територію, в степи, непокірних людей, – розповіли «КП» у сільраді.

А от жителі Жовтневого Бобринецького району взагалі не знають, що їхній населений пункт треба декомунізувати.

– У селі всього п’ять домогосподарств, там живуть лише пенсіонери. Навіть боюся і повідомляти їм про таке. Можна уяви­ти, як усі будуть «раді». Будемо піднімати це питання на сесії, засідання відбудеться вже в серпні, а далі проводитимемо громадське обговорення, – зазначила сільський голова Олена Руденко.

Червонозорівці теж не бачать іншої назви для свого села. У сільраді розповідають: на сходку збиралися, питання обговорювали, однак перейменування ніхто не підтримує.

– Усі звикли, ніхто не хоче нічого змінювати, ніхто не висуває жодних пропозицій… Історичну назву Кривоносове люди не хочуть повертати. Так село називалося давно, ще за царя. Люди хочуть залишити назву Червонозорівка, – стверджують у сільраді Бобринецього району.

У Петрівському ж районі серед населення поки що не проходили обговорення на тему перейменування сіл. Під зміну назви там підпадають два населених пункти – Артемівка і Петрівське.

– Ми зараз займаємося цим питанням, тому що є вимоги закону, які ми і депутати райради повинні виконувати. Але до цього потрібно підходити виважено. Зараз спілкуємося з депутатами, науковцями, необхідно звернутися до історії, подивитися, від чого походять ці назви сіл і, відповідно, чи стосується їх даний закон. Зараз працює робоча комісія, яка з’ясує, на честь кого насправді названі населені пункти, а далі проводитимемо громадські слухання, оскільки таке рішення обов’язково має бути погоджене з громадою. Все відбуватиметься­ відкрито і прозоро, – запевнив «КП» голова Петрівської райдержадміністрації Сергій Завалій.

У Долинському районі, як з’ясувалося, мешканці сіл, що підпадають під декомунізаційний закон, схиляються до повернення історичних назв. Так, село Кірове хочуть назвати Боковим. Деякі йменують його так і досі, каже сільський голова.

– У нас варіант один – Бокове. Ми намагалися повернути селу цю назву ще в 2005-му. Тоді відбулося опитування, по хатах ходили, далі питання розглядалося і на місцевому, і на районному рівнях але все зупинилося… Нещодавно у нас були громадські збори, люди підтримують назву Бокове. Вона історична, річка у нас Бокова протікає. Старожили досі називають село так. Народ лише хвилює, на кого ляжуть витрати за це перейменування, – коментує сільський голова Микола Грищенко.

Можливе повернення, а точніше, утворення історичної назви і для села Більшовик Долинського району.

– Поки що обговорень не було, чекаємо на сесію, на якій має бути затверджена топонімічна комісія з перейменовування, а далі вже будуть громадські слухання. Конкретних пропозицій ще немає, є варіант від голови вуличного комітету села Віталія Іващенка назвати село Долинська – воно підпорядковується місту, – пояснює керуюча справами секретар виконавчого комітету Долинської міськради Валентина Ковальчук. – Але тут ще є цікавим історичний момент – перших поселенців до цього села привіз дід Ковбаса, це було сімейство Чижів. Так що можливі варіації походження назви села від прізвища першопоселенців.

До історичної назви планує повернутися село Крупсь­ке Кіровоградського району. Місцеві хочуть назвати населений пункт Карлівкою.

У Новоукраїнському ж районі селяни підібрали нові назви своїм селам. Як повідомили «КП» в Іванівсь­кій сільраді, після громадських слухань люди дійшли такої згоди: село Петрівське перейменувати на Піщане – начебто воно так раніше називалося, а село Октябрьське – у Вишневе.

У Вільшанському районі теж все чітко з перейменуванням. Під закон підпадає лише одне село – Котовсь­ке, яке вже знають, як назвуть по-новому.

– У села є гарна стара назва – Куца Балка. Воно завжди так називалося. Котовським стало десь у 1957 чи 1958 році. І люди, і сільська рада наполягатимуть на поверненні історичної назви, нової вигадувати не будемо, – заявив голова сільради Сергій Пироженко.

Не визначилися зі зміною назв ще у Гайворонському районі. Там теж є село з назвою Жовтневе, а ще – Орджонікідзе. Як можна було б перейменувати ці населені пункти, варіантів у місцевих поки немає.

– Ми чекаємо на пропозиції від громадян. Зараз ніхто нічого не пропонує. У людей ще немає вираженої думки, позиції. Ті – за перейменування, ті – проти, але конкретики ще немає, – констатує голова Могильненської сільради Сергій Крайносвіт.

В Олександрійському районі мають змінити назви шість сіл, і більшості з них важко відхреститися від радянського духу. Це населені пункти Леніна Перше, Леніна Друге, Володимиро-Ульяновка, Пролетарське, Комінтерн та Димитрове. Конкретних пропозицій, за інформацією сільрад, від селян поки що немає. Визнають: більшість виступає проти перейменування і нових варіантів не висуває.

– Поки що не визначилися. Зараз місцеві депутати будуть проводити збори, обговорення з громадами, слухати думку людей і потім прозвітують про це на сесії. Сьогодні ж пропозицій ще не чути, – говорять у Пролетарській сільській раді.

Не мають конкретної пропозиції і жителі сіл Цюрюпи та Іллічівка Голованівського району, сіл Свердлівка й Іллічівка Світловодського району, Кіровки, Леніна, Леніно-Ульяновки, Ленінського та Комсомольського Маловисківського району, а також мешканці сіл Крупське і Жовтневе Новомиргородського району.

– Наразі рано говорити про варіанти перейменування Жовтневого і Крупського. Зараз питання обговорюється на сходках, – говорить голова Новомиргородської РДА Олександр Сенченко і додає, що інтересу до зміни назви у людей немає – у Крупському, наприклад, стоїть лише вісім хат…

Та села – селами, а декому треба перейменовувати цілий район – як уже повідомляла «КП», під декомунізацію потрапляє й Ульяновка. Голова РДА говорить, на даний момент назви, яка б об’єднала більшість, ніхто не запропонував, а тому обговорення тривають.

– Усі розуміють, що закон треба виконувати, що місто назване на честь диктатора, але проблема в тому, що немає історичної назви, до якої можна було б повернутися. Адекватних пропозицій щодо нової теж немає. Варіант, який міг би стати компромісним для всіх, наразі не запропонував ніхто. У нас активно проходять громадські обговорення, ми залучили засоби масової інформації, сподіваюся, зібравши пропозиції, ми зможемо підібрати узагальнену назву, яка б дійсно підходила, – говорить голова Ульяновської РДА В’ячеслав Зосим.