Реформа профтехосвіти: лишити не можна ліквідувати

«КП» не так давно уже писала про те, що на професійно-технічну освіту насувається реформа. Училища і справді давно потребують змін. У цьому вони зізнаються самі. Проте ту реформу, яку пропонує їм Міністерство освіти, вважають не поліпшенням якості надання освітніх послуг, а розправою з середньою ланкою професійної освіти. Зустріч освітян із заступником голови облдержадміністрації Сергієм Коваленком, який курує гуманітарну сферу в регіоні, з дискусії переросла майже у драму. Посадовець переконував, що реформа профтехосвіти – це перш за все реагування на виклики часу, педагоги ж бідкалися, що стануть безробітними, а їхні ПТУ розпродадуть, як колись це зробили з дитсадками.

Викладачі професійно-технічних навчальних закладів і Міносвіти сперечаються, де поставити кому

  

На ту зустріч представники ПТУ області прийшли із настороженим, а подекуди і войовничим настроєм. Це і не дивно, адже всі уже звикли до того, що будь-яка реформа – по суті приховане скорочення або ліквідація. Аби заспокоїти освітян, Сергій Коваленко одразу запевнив: не треба реформу профтехосвіти сприймати, як негатив. Щоб цього уникнути, у влади є запобіжні заходи. Один із них – обговорення і врахування пропозицій знизу.

– Поки не прийнятий закон про професійно-технічну освіту, подавайте свої пропозиції до Верховної ради, Міністерства освіти, – закликав посадовець і далі пояснив, що зараз поки мова йде про напрямки реформування проф­техосвіти від вузькопрофільних закладів до багатопрофільних регіональних центрів. Тобто кілька училищ об’єднуватимуть в один навчальний заклад, який оперативно реагуватиме на запити і потреби ринку праці. Але вже зараз необхідно передбачати фінансування на новостворені центри, бо діятиме норма, коли кошти виділятимуться не на заклад, а на учня. Крім того, не можна буде в межах однієї галузі передати кошти з одного закладу іншому. При цьому реформування галузі відбуватиметься після забезпечення соціальних гарантій працівникам.

Однак, як показують реалії, не все так просто.

– Викладачі Олександрійського ПТНЗ №7 уже залишаються без роботи і стають на облік у центр зайнятості, – піднялася методист, викладач спецдисциплін цього закладу Олена Яценко. – Нас попередили про вивільнення і ми станемо безробітними. Як можна училище на 800 учнів просто взяти закрити, розграбувати?! Уже сьогодні до нас їдуть і дивляться, як вирізати опалення, як познімати труби… Це вже робиться!

– Можете вірити, можете ні, але жодного гвинтика з Олександрійського ПТНЗ №7 не буде втрачено, – відповів на незручне запитання Сергій Коваленко і додав, що завдання якраз і стоїть, аби зберегти існуючу матеріальну базу.

Втім, педагоги не впевнені, що їх візьмуть на роботу у заклад, якого ще немає. Не менше їх хвилює і день сьогоднішній. Кажуть, вони вже понесли матеріальні збитки, бо у зв’язку з вивільненням, не можуть піти у зароблені за навчальний рік відпустки і отримати оздоровчі.

Разом із тим освітяни визнають: суть міносвітівської реформи нікому з них не зрозуміла. Насамперед вони не бачать поліпшення якості освітніх послуг. Крім того, деякі заклади залишать без коштів на оплату комунальних послуг. По-друге, їх обурює і те, що у центри об’єднують різнопрофільні галузі, наприклад, кухарів і газоелектрозварників. Відтак, припускають, Міносвіти просто хоче зекономити на профтехо­світі, і відібрати у цієї навчальної ланки привабливі приміщення та іншу власність.

Водночас керівники училищ акцентують: зараз до ПТУ вступає значно більше випускників, ніж раніше, а у зв’язку із 12-річною освітою у школі цей потік ще зросте.

– Зараз не 91 рік і ми можемо аналізувати. Наші люди значно зубожіли, не кожні батьки можуть забезпечити своїм дітям навчання у виші, – коментує юрисконсульт Кіровоградського професійного ліцею побутового обслуговування Тетяна Барно. – Чи хтось прорахував, скільки дітей наступного року прийде навчатися до ПТУ? Оскільки з наступного року старші класи шкіл готуватимуть дітей виключно для вступу у вищі навчальні заклади, то ті діти, які туди не збираються йти, прийдуть в училище. І не забувайте, що ПТУ дає не тільки професію, а й середню освіту. Тільки у нас вони зможуть отримати хоч якесь ремесло, щоб заробити собі на шматок хліба. Якщо ми зараз втратимо цю базу, то через кілька років наші діти не матимуть змоги вступити навіть в училища. Подивіться, що сталося з дитячими садочками. Під час спаду народжуваності їх попродавали, перепрофілювали, а сьогодні дітей не можна туди всунути, групи переповнені, проте нові садочки ніхто не будує! Таке ж буде і з професійно-технічними училищами!