Перейменовувати Кіровоград треба тільки після стабілізації ситуації – позиція екс-мерів
«КП» продовжує цикл публікацій про перейменування Кіровограда. Газета вже публікувала думки пересічних городян, які зводяться до майже одностайного проти, аргументуючи тим, що під час війни та маси інших проблем цього краще не робити.Озвучували свої позиції і провідні краєзнавці, виступаючи у своїй більшості за повернення історичної назви – Єлисаветград, і водночас зауважуючи, що з перейменуванням треба зачекати, бо існують актуальніші проблеми. А от що думають про перейменування колишні очільники міста – Микола Чигрін, Володимир Пузаков і Олександр Саінсус – читайте в ексклюзивному інтерв’ю.
Міський голова Кіровограда у 2002-2006 роках Микола Чигрін розповідає, що за його каденції уже була спроба змінити назву. Але тоді порахували, що це обійдеться дорого, тож вирішили спрямувати кошти на більш нагальні потреби.– Зараз точно не на часі це робити, – переконаний Чигрін. – Але моя думка, не просто як колишнього мера, а як звичайного громадянина, така: місто повинно мати ту назву, яку отримало при народженні. Кажуть, якщо людині змінюють ім’я, вона буде нещасливою. Так само і з містом. Але, враховуючи нинішній час, я навіть боюся щось казати на цю тему – чи потрібно взагалі витрачати на це кошти. Можливо, міська рада і знайде фінансування. Однак лише здається, що все просто. Насправді процес дуже серйозний і гроші потрібні чималі.
Те, що назву змінювати треба, – зрозуміло. Раніше ми намагалися це здійснити, але то кошти перенаправляли на інші потреби, то комуністи заважали... Сьогодні тим паче це непросто зробити – війна йде, пенсіонерам дуже тяжко, зросли тарифи… Поки краще б відкласти це питання. От коли ситуація з фінансами і в людей, і в державі поліпшиться, тоді й можна повернутися до його розгляду.
Наступник Миколи Чигріна – Володимир Пузаков, який керував містом у 2007-2010 роках, вважає, що назву повинні обирати тільки жителі міста і то шляхом голосування. – Вважаю, з назвою міста треба визначатися не у Верховній раді, а щоб її обирала місцева громада, – коментує він. – Пам’ятаю, як при Чигріні відбулося опитування. Тоді люди були проти перейменування. То нехай зараз проведуть таке ж опитування і жителі міста скажуть – треба це робити чи ні. Особисто я звик до назви «Кіровоград». Але як люди скажуть, таку позиції і я підтримаю.
Втім, Володимир Пузаков схиляється до думки, що з перейменуванням треба трохи зачекати.
– Якби від зміни назви людям завтра стало краще жити, то можна було б перейменовувати, – продовжує екс-мер. – Але зараз від цього містянам краще не стане. Сьогодні не на часі. От коли все налагодиться – нехай запитають у людей і ті вирішать.
На думку міського голови 2010-2014 років Олександра Саінсуса, місту треба повернути назву, дану при народженні. – Існує історична назва. Яка б вона не була, але вона первинна, – пояснює свою точку зору колишній мер. – Сучасні варіанти назв можуть швидко втратити свою актуальність для наступного покоління. Початкова назва не повинна змінюватися, за неї треба триматися. Будучи мером, я також замислювався над перейменуванням. Але потім подумав: ну добре, зміниться назва, а люди як не отримували зарплати, так і не отримуватимуть. Тоді вони мені скажуть: «Чим ви там займаєтеся?».
Водночас, як і попередники, колишній міський голова вважає, що з перейменуванням треба почекати, а повернутися до цього питання тільки тоді, коли стабілізується матеріальний і моральний стан кіровоградців.
– Думаю, існують більш нагальні питання, які треба вирішити, – це підняти економіку, добробут наших громадян, особливо ветеранів та незахищених верств, – коментує Саінсус. – Якщо це відбудеться, тоді люди дивитимуться на перейменування абсолютно по-іншому. Вони зараз налякані війною, тарифами на комунальні послуги… Треба спершу вирішити ці питання. От коли це станеться, тоді можна думати і про перейменування.
