У Лозуватці через прогнилу кладку люди падають у воду!
Жителі села Лозуватка Кіровоградського району щодня змушені переходити річку гнилою кладкою. Люди скаржаться, що трапляються нещасні випадки: у воду падають і школярі, і пенсіонери. Однак напівзруйнованою переправою все-одно продовжують ходити, адже йти іншим шляхом треба на кілька кілометрів далі.
Аварійна кладка нині – це конструкція без поручнів завширшки у кількадесят сантиметрів. Вона слугує переправою для жителів лівобережної частини Лозуватки, адже більшість будинків, магазин і зупинка знаходяться на правому березі. Люди розповідають: щоб перейти водойму, є два шляхи: в обхід через греблю або прогнилим дерев’яним містком.
– Щоранку я іду цією кладкою на роботу, в магазин, а дитина до школи. Буває таке, що доходимо до половини, а далі на плечах переношу малого, – розповідає жителька села Анжела Алексеєва.
На лівому березі живе близько двох десятків селян. Серед них багато пенсіонерів, для яких перейти річку стає справжнім випробуванням. Дехто з них не наважується навіть іти до магазину по хліб.
– На тому боці живуть люди похилого віку, є і школярі, яким треба добиратися до школи. Якщо йти в обхід із дитиною, то виходить десь хвилин 40. Пенсіонерам здолати такий шлях важко, часто просять принести їм хліб до хати, – скаржиться Анжела.
Нещодавно кладка взагалі мало не згоріла. Невідомі підпалили очерет, і вогонь перекинувся на дерев'яний місток. Щоб не позбутися сполучення з селом, люди вибігли гасити пожежу. До цього селяни неодноразово намагалися власними силами відремонтувати переправу. Та частковий ремонт допомагає не надовго.
Представник сільради розповідає, що кладці вже понад 40(!) років. Звели її, щоб селянам було ближче добиратися до ферми, яка була по інший бік водойми. Однак зараз від ферми залишилися тільки руїни, як, власне, і від самої кладки. У сільраді ж стверджують, відремонтувати місток не можуть, бо переправа їй не належить.
– Сільська рада на баланс її ніколи не ставила. А для того, щоб бюджетні кошти вкласти в щось, потрібно щоб цей об'єкт стояв на балансі, – пояснює землевпорядник Северинівської сілради Сергій Левченко.
Загалом сільська влада радить селянам переходити річку через греблю. На її ремонт кошти виділяють. Та пройти кілька кілометрів, щоб перейти річку через греблю, зможе не кожен. Тож селяни сподіваються, що місцева влада їх почує і знайде спосіб вирішити проблему.
Аварійна кладка нині – це конструкція без поручнів завширшки у кількадесят сантиметрів. Вона слугує переправою для жителів лівобережної частини Лозуватки, адже більшість будинків, магазин і зупинка знаходяться на правому березі. Люди розповідають: щоб перейти водойму, є два шляхи: в обхід через греблю або прогнилим дерев’яним містком.
– Щоранку я іду цією кладкою на роботу, в магазин, а дитина до школи. Буває таке, що доходимо до половини, а далі на плечах переношу малого, – розповідає жителька села Анжела Алексеєва.
На лівому березі живе близько двох десятків селян. Серед них багато пенсіонерів, для яких перейти річку стає справжнім випробуванням. Дехто з них не наважується навіть іти до магазину по хліб.
– На тому боці живуть люди похилого віку, є і школярі, яким треба добиратися до школи. Якщо йти в обхід із дитиною, то виходить десь хвилин 40. Пенсіонерам здолати такий шлях важко, часто просять принести їм хліб до хати, – скаржиться Анжела.
Нещодавно кладка взагалі мало не згоріла. Невідомі підпалили очерет, і вогонь перекинувся на дерев'яний місток. Щоб не позбутися сполучення з селом, люди вибігли гасити пожежу. До цього селяни неодноразово намагалися власними силами відремонтувати переправу. Та частковий ремонт допомагає не надовго.
Представник сільради розповідає, що кладці вже понад 40(!) років. Звели її, щоб селянам було ближче добиратися до ферми, яка була по інший бік водойми. Однак зараз від ферми залишилися тільки руїни, як, власне, і від самої кладки. У сільраді ж стверджують, відремонтувати місток не можуть, бо переправа їй не належить.
– Сільська рада на баланс її ніколи не ставила. А для того, щоб бюджетні кошти вкласти в щось, потрібно щоб цей об'єкт стояв на балансі, – пояснює землевпорядник Северинівської сілради Сергій Левченко.
Загалом сільська влада радить селянам переходити річку через греблю. На її ремонт кошти виділяють. Та пройти кілька кілометрів, щоб перейти річку через греблю, зможе не кожен. Тож селяни сподіваються, що місцева влада їх почує і знайде спосіб вирішити проблему.