Сергій Кузьменко: Я налаштував владу на місцях, що завдання номер один – зустріти хлопців і вирішити всі питання, які у них є
Голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко дав інтерв’ю кіровоградському «Радіомайдану». Говорив очільник регіону про необхідність дбати за наших вояків, які повернулися зі сходу, про те, що влада зобов’язана забезпечити соціальний захист усім жителям Кіровоградщини з огляду на ріст цін і тарифів, а також заспокоїв, що в сезоні 2015-2016 в області буде все гаразд із продовольчою безпекою.
– Сергію Анатолійовичу, зрозуміло, що головне питання, яке сьогодні турбує людей і, безперечно, ви з цим погодитеся, – це мир у державі. Нині біда на сході, але і ми не застраховані від загрози. Як влада турбується про те, щоб зменшити ризики і підвищити безпеку тих, хто живе на Кіровоградщині?
– Сьогодні питання безпеки – номер один. І Президент на всіх нарадах говорить, що наше першочергове завдання – це захист країни. Тому, безумовно, сьогодні весь державний апарат, правоохоронні органи, вся країна працює на оборону…
Перш за все, це посилена охорона наших сіл і міст, патрулювання. Ми неодноразово зверталися до громадян, щоб вони не соромилися, краще зайвий раз зателефонували і повідомили, що вони щось бачать нетипове, що якась сумка їм здається підозрілою, ніж допустити біду. До речі, такі виклики почастішали у декілька разів. Служба з надзвичайних ситуацій разом із правоохоронними органами працюють, виїздять, перевіряють…
– І зброя трапляється?
– Дякувати Господу Богу, як правило, ці виклики хибні – буває сміття, або хтось забув якийсь пакет чи сумку. Але в той же час пильність ми не втрачаємо.
Що стосується зброї, то траплялися випадки, коли військові, які поверталися з зони АТО, перевозили її на мирну територію. Але в цьому плані правоохоронні органи дуже оперативно працюють і всі факти виявляють, зброю ліквідовують, а людей, які порушили у такий спосіб законодавство і несуть загрозу суспільству, притягують до відповідальності. Проводиться і роз'яснювально-профілактична робота з цього приводу.
Ще одна важлива тема – система цивільного захисту. Керівники всіх територій без винятку мають завдання привести споруди укриття до належного стану. Це питання на постійному контролі.
– Але ж на це потрібно чимало часу…
– У будь-якій державі споруди цивільного захисту мають бути в належному стані. Це безпека людей! Але за роки незалежності ми вважали, що нас це не стосується, на нас ніколи ніхто не нападе. Сьогодні історія показала зворотне. Тому кожен керівник території, району, міста несе персональну відповідальність за належний стан сховищ. Я вам скажу, що прогрес є. Ми можемо говорити про те, що у нас сьогодні десь 60-65% цих споруд упорядковані і вони можуть виконувати свою пряму функцію – захист населення...
Маємо говорити про те, що нині вся країна об'єдналася в єдиному завданні – це захист від зовнішньої загрози. Не тільки зі зброєю в руках, як це героїчно й патріотично роблять наші військові, а й відповідною системою оброни. Сьогодні відбувається її будівництво. У ньому беруть участь будівельники звідусіль, з кожної області, в тому числі і нашої. Це фахівці, які мають досвід, відповідну техніку і вміння швидко та якісно виконати поставлене завдання. Таким чином ми несемо дві місії: об'єднуємо країну і захищаємо наших військовослужбовців. А заразом і підтримуємо будівельну галузь. Я вважаю, що нині всі українці, незалежно від того, працюють вони у полі, чи на заводі, або ж перебувають на фронті – дбають про безпеку своєї Батьківщини. Одні годують країну, другі – виробляють техніку, обладнання, треті – будують, а наші військові, наші патріоти зі зброєю в руках фізично захищають рідну землю. Відтак, лінія фронту кожного на його робочому місці.
– Сергію Анатолійовичу, на жаль, Кіровоградщина втратила багато своїх вояків на сході. Але тут живуть їхні родини, діти… Як і сім’ї тих, хто повернувся додому живим. Дуже важливо для всього суспільства знати, чи вони не забуті, не покинуті на призволяще, чи влада дбає про них, чи допомагає?
– Наш обов'язок не тільки зустріти хлопців із хлібом-сіллю, поплескати їх по плечу, сказати добрі слова і на цьому все. Ні! Ми маємо виконати ті зобов’язання, які брала на себе держава. Адже, завдячуючи нашим хлопцям, Кіровоградщина живе мирно. Тому, окрім моральної підтримки, ми повинні забезпечити виділення землі, соціальний захист… І мова йде не тільки про обласний центр – про всі райони! Таке завдання я поставив кожному керівникові території. Особливу увагу приділяємо родинам загиблих військових. Тим сім’ям, які стояли у черзі на житло. До речі, держава вже придбала для них сім квартир.
Крім того, ми маємо в обласному бюджеті програму, за якою виділяються кошти родинам, що втратили близьку людину. Закладені кошти і на підтримку військовослужбовців, які отримали поранення.
У той же час ми повинні забезпечити безкоштовну медичну допомогу й реабілітацію хлопцям, які повернулися зі сходу. Ми знайдемо можливість відправити їх у госпіталі, санаторії разом із родинами, щоб вони якомога швидше повернулися до мирного життя. Це першочергові наші завдання. Я налаштував і обласну владу, і владу на місцях, у районах, що завдання номер один – зустріти хлопців і вирішити проблеми, які у них є.
– Існує ще один нюанс. Безперечно, є пільги державні, і є пільги, які приймали на місцях, – у містах, районах, області для того, щоб підтримати військових. Але ви знаєте, бюрократія дуже живуча. Чи існують проблеми з довідками, з роз'ясненнями. Як діяти хлопцям, куди звертатися?
– Ми повинні зробити все для того, щоб наші герої не ходили кабінетами і не стояли в чергах, а влада сама йшла до них і через соціальні служби допомагала вирішувати питання.
Голови райдержадміністрацій націлені працювати саме так. Вони мають за місцем проживання приїхати до хлопців, поцікавитися, що турбує, записати всі проблеми… Тобто, зробити щось на зразок паспорта на кожного учасника АТО.
Що стосується земельних ділянок, мушу констатувати: все вирішується непросто. Є чимало запитань до Держземагентства, до місцевого самоврядування. І одні кивають на других. Минулого тижня ми провели нараду при облдержадміністрації, створили комісію, куди увійшли всі фахівці, щоб жодна зі сторін не перекладала своєї відповідальності на іншу. Водночас ми знатимемо реальну картину по кожному району – який у нас резерв землі, яка кількість учасників АТО… Переконаний, у цьому ми наведемо лад!
– Не можу не торкнутися наступного питання: продовольча безпека – не менш важлива, ніж безпека життя. Як нам бути? Адже люди переживають, панікують. Чи можете ви заспокоїти жителів Кіровоградщини?
– На Кіровоградщині достатньо продуктів і жодних проблем із тим, аби їх придбати в наших супермаркетах, на ринках чи крамницях немає.
А тепер про те, що ви говорите, що людей це турбує, вони хвилюються... Це все зрозуміло, адже українці пережили Голодомор і війну. Тому цілком природно, що старше покоління добре пам'ятає ці жахіття. Але паніку підсилили ще й наші недруги. Іноземні банки, в тому числі російські, спекулювали на курсі долара, і тим самим хотіли привести всю фінансову систему до хаосу. Це був певний план Російської Федерації по розколу, по розвалу країни зсередини. Фактично, ця фінансова атака призвела до того, що у нас почалися ажіотаж і паніка на продовольчому ринку.
Але я би хотів запевнити: не дивлячись на всі наміри наших недругів, розхитати ситуацію не вдасться нікому!
Ми безумовно провели низку переговорів із представниками торговельних мереж, із виробниками, щоб вони не підігрівали ці панічні настрої, щоб не допускали спекуляції. Ця робота дала свої результати. Сьогодні ціни значно знизилися, порівняно з тим, коли їх намагалися розігнати до космічних розмірів.
Ми також провели роботу з аграріями, з нашими сільгоспвиробниками. Вони сьогодні прийняли правильні рішення і сіють ті культури, які потрібні споживачам. Посівна кампанія триває як слід, це говорить про те, що в сезоні 2015-2016 у нас буде все гаразд із продовольчою безпекою.
Що стосується хліба. Порівняно з іншими регіонами, на Кіровоградщині ситуація краща. Але якщо запитати в людей, то вони дадуть однозначну відповідь: де ж вона краща, якщо вартість хліба зросла?! Саме тому ми зараз ведемо діалог із виробниками хліба щодо формування цін. Крім того, в Аграрному фонді достатньо запасів продовольчого зерна. Тож пропонуємо нашим виробникам хліба борошно за нижчою ціною. Від них же чекаємо зниження вартості продукції.
– Зростають і житлово-комунальні послуги. До того ж, суттєво і на все. Зрозуміло, люди, в яких не підвищилась ні пенсія, ні зарплата у великій тривозі. Як їм бути?
– Сьогодні з державного бюджету виділено 25 мільярдів гривень на те, щоб підтримати людей із невисоким рівнем доходів на оплату комунальних послуг. Для цього значно спроститься система субсидіювання – у найближчі дні люди отримають поштою необхідні документи, які їм потрібно буде заповнити і відправити до органів соцзасхисту. Відповідно, не доведеться вистоювати у чергах. Хоча соціальні служби готові прийняти людей. Роботи буде чимало, але ми до неї готові. Маємо максимально підтримати тих, хто цього потребує.
– Сергію Анатолійовичу, час дійсно складний. І не менше складний він для бізнесу. Як думаєте, він витримає навантаження? Чи існують причини для хвилювання з приводу скорочення робочих місць?
– Я завжди виходжу з тієї позиції, що бізнесом займаються люди, які мають певні знання і хист. Думаю, у них є розуміння того, які зараз варто приймати рішення, в тому числі й стратегічні, аби їхній бізнес був успішним.
А те, що стосується держави, то, безумовно, сьогодні позиція Президента – підтримати бізнес. Зокрема і забороною перевірок, щоб не відволікати від роботи. У працедавців є основне завдання – заплатити людині зарплату, а державі – податки. І якщо бізнес виконує ці завдання, значить, він розуміє свою роль, значить, він соціально зорієнтований. Це той бізнес, який сьогодні фактично працює на країну.
Я зустрічався з багатьма підприємцями, був на багатьох виробництвах. Можу сказати, що в області є підприємства, які планують розширюватися, створювати нові робочі місця. Це і «Червона зірка», де буде відкрито ливарний цех, це і СхідГЗК, де очікуються інвестиції у будівництво Новокостянтинівської шахти…
Мені також доводилося зустрічатися з представниками переробної галузі. Підприємства працюють. Так, є проблеми. Так, їм не просто переживати такі коливання курсу, але це все – тимчасові труднощі. Продукція, яку вони виробляють, у тому числі орієнтована на експорт. Вони отримують валюту. А валюта дасть можливість не тільки говорити про збереження рівня зарплат, а й про їхнє підвищення.
До речі, днями спілкувався зі Знам’янським відділенням Одеської залізниці. У цьому році у планах інвестувати в інфраструктуру області 135 мільйонів гривень. Ідеться про вокзали, ремонти колій… А це все робота, це зайнятість населення, це заробітні плати.
– Сергію Анатолійовичу, сьогодні багато говорять про децентралізацію, зокрема про перерозподіл податків. Чи не втратять території, територіальні громади оті бюджетні крихти, яких і так катастрофічно не вистачає.
– Перший етап фінансової децентралізації пройшов із прийняттям державного бюджету на 2015 рік. Місцеве самоврядування отримало нові податки – це і акциз, це і податок на нерухомість, і податок на землю. Наше ж завдання сьогодні навчитися цими інструментами користуватися, щоб мати більше доходів, щоб мати змогу вирішувати питання, наприклад, того ж ремонту в школі, заміни даху у дитячому садочку і таке інше. Результати, які ми маємо за перший квартал 2015 року, – непогані, я вам скажу. І за новими правилами доходи бюджетів у 2015 році значно вищі. Відтак маємо стриманий оптимізм.
У той же час, як я уже зазначав, чимало у розвитку територій залежить від бізнесу. І сьогодні, я це бачу, і патріотизм, і рівень свідомості значно зростає. На бізнес немає тиску, натомість він сплачує податки, заробітні плати, подекуди навіть вищі, ніж раніше, зберігає робочі місця, несе величезне соціальне навантаження, а також активно підтримує наших бійців на сході. І ніхто не скаржиться, що дуже важко. Всі розуміють, що це наша відповідальність перед державою, що ми повинні зробити сьогодні все можливе, щоб захистити країну.
– Сергію Анатолійовичу, зрозуміло, що головне питання, яке сьогодні турбує людей і, безперечно, ви з цим погодитеся, – це мир у державі. Нині біда на сході, але і ми не застраховані від загрози. Як влада турбується про те, щоб зменшити ризики і підвищити безпеку тих, хто живе на Кіровоградщині?
– Сьогодні питання безпеки – номер один. І Президент на всіх нарадах говорить, що наше першочергове завдання – це захист країни. Тому, безумовно, сьогодні весь державний апарат, правоохоронні органи, вся країна працює на оборону…
Перш за все, це посилена охорона наших сіл і міст, патрулювання. Ми неодноразово зверталися до громадян, щоб вони не соромилися, краще зайвий раз зателефонували і повідомили, що вони щось бачать нетипове, що якась сумка їм здається підозрілою, ніж допустити біду. До речі, такі виклики почастішали у декілька разів. Служба з надзвичайних ситуацій разом із правоохоронними органами працюють, виїздять, перевіряють…
– І зброя трапляється?
– Дякувати Господу Богу, як правило, ці виклики хибні – буває сміття, або хтось забув якийсь пакет чи сумку. Але в той же час пильність ми не втрачаємо.
Що стосується зброї, то траплялися випадки, коли військові, які поверталися з зони АТО, перевозили її на мирну територію. Але в цьому плані правоохоронні органи дуже оперативно працюють і всі факти виявляють, зброю ліквідовують, а людей, які порушили у такий спосіб законодавство і несуть загрозу суспільству, притягують до відповідальності. Проводиться і роз'яснювально-профілактична робота з цього приводу.
Ще одна важлива тема – система цивільного захисту. Керівники всіх територій без винятку мають завдання привести споруди укриття до належного стану. Це питання на постійному контролі.
– Але ж на це потрібно чимало часу…
– У будь-якій державі споруди цивільного захисту мають бути в належному стані. Це безпека людей! Але за роки незалежності ми вважали, що нас це не стосується, на нас ніколи ніхто не нападе. Сьогодні історія показала зворотне. Тому кожен керівник території, району, міста несе персональну відповідальність за належний стан сховищ. Я вам скажу, що прогрес є. Ми можемо говорити про те, що у нас сьогодні десь 60-65% цих споруд упорядковані і вони можуть виконувати свою пряму функцію – захист населення...
Маємо говорити про те, що нині вся країна об'єдналася в єдиному завданні – це захист від зовнішньої загрози. Не тільки зі зброєю в руках, як це героїчно й патріотично роблять наші військові, а й відповідною системою оброни. Сьогодні відбувається її будівництво. У ньому беруть участь будівельники звідусіль, з кожної області, в тому числі і нашої. Це фахівці, які мають досвід, відповідну техніку і вміння швидко та якісно виконати поставлене завдання. Таким чином ми несемо дві місії: об'єднуємо країну і захищаємо наших військовослужбовців. А заразом і підтримуємо будівельну галузь. Я вважаю, що нині всі українці, незалежно від того, працюють вони у полі, чи на заводі, або ж перебувають на фронті – дбають про безпеку своєї Батьківщини. Одні годують країну, другі – виробляють техніку, обладнання, треті – будують, а наші військові, наші патріоти зі зброєю в руках фізично захищають рідну землю. Відтак, лінія фронту кожного на його робочому місці.
– Сергію Анатолійовичу, на жаль, Кіровоградщина втратила багато своїх вояків на сході. Але тут живуть їхні родини, діти… Як і сім’ї тих, хто повернувся додому живим. Дуже важливо для всього суспільства знати, чи вони не забуті, не покинуті на призволяще, чи влада дбає про них, чи допомагає?
– Наш обов'язок не тільки зустріти хлопців із хлібом-сіллю, поплескати їх по плечу, сказати добрі слова і на цьому все. Ні! Ми маємо виконати ті зобов’язання, які брала на себе держава. Адже, завдячуючи нашим хлопцям, Кіровоградщина живе мирно. Тому, окрім моральної підтримки, ми повинні забезпечити виділення землі, соціальний захист… І мова йде не тільки про обласний центр – про всі райони! Таке завдання я поставив кожному керівникові території. Особливу увагу приділяємо родинам загиблих військових. Тим сім’ям, які стояли у черзі на житло. До речі, держава вже придбала для них сім квартир.
Крім того, ми маємо в обласному бюджеті програму, за якою виділяються кошти родинам, що втратили близьку людину. Закладені кошти і на підтримку військовослужбовців, які отримали поранення.
У той же час ми повинні забезпечити безкоштовну медичну допомогу й реабілітацію хлопцям, які повернулися зі сходу. Ми знайдемо можливість відправити їх у госпіталі, санаторії разом із родинами, щоб вони якомога швидше повернулися до мирного життя. Це першочергові наші завдання. Я налаштував і обласну владу, і владу на місцях, у районах, що завдання номер один – зустріти хлопців і вирішити проблеми, які у них є.
– Існує ще один нюанс. Безперечно, є пільги державні, і є пільги, які приймали на місцях, – у містах, районах, області для того, щоб підтримати військових. Але ви знаєте, бюрократія дуже живуча. Чи існують проблеми з довідками, з роз'ясненнями. Як діяти хлопцям, куди звертатися?
– Ми повинні зробити все для того, щоб наші герої не ходили кабінетами і не стояли в чергах, а влада сама йшла до них і через соціальні служби допомагала вирішувати питання.
Голови райдержадміністрацій націлені працювати саме так. Вони мають за місцем проживання приїхати до хлопців, поцікавитися, що турбує, записати всі проблеми… Тобто, зробити щось на зразок паспорта на кожного учасника АТО.
Що стосується земельних ділянок, мушу констатувати: все вирішується непросто. Є чимало запитань до Держземагентства, до місцевого самоврядування. І одні кивають на других. Минулого тижня ми провели нараду при облдержадміністрації, створили комісію, куди увійшли всі фахівці, щоб жодна зі сторін не перекладала своєї відповідальності на іншу. Водночас ми знатимемо реальну картину по кожному району – який у нас резерв землі, яка кількість учасників АТО… Переконаний, у цьому ми наведемо лад!
– Не можу не торкнутися наступного питання: продовольча безпека – не менш важлива, ніж безпека життя. Як нам бути? Адже люди переживають, панікують. Чи можете ви заспокоїти жителів Кіровоградщини?
– На Кіровоградщині достатньо продуктів і жодних проблем із тим, аби їх придбати в наших супермаркетах, на ринках чи крамницях немає.
А тепер про те, що ви говорите, що людей це турбує, вони хвилюються... Це все зрозуміло, адже українці пережили Голодомор і війну. Тому цілком природно, що старше покоління добре пам'ятає ці жахіття. Але паніку підсилили ще й наші недруги. Іноземні банки, в тому числі російські, спекулювали на курсі долара, і тим самим хотіли привести всю фінансову систему до хаосу. Це був певний план Російської Федерації по розколу, по розвалу країни зсередини. Фактично, ця фінансова атака призвела до того, що у нас почалися ажіотаж і паніка на продовольчому ринку.
Але я би хотів запевнити: не дивлячись на всі наміри наших недругів, розхитати ситуацію не вдасться нікому!
Ми безумовно провели низку переговорів із представниками торговельних мереж, із виробниками, щоб вони не підігрівали ці панічні настрої, щоб не допускали спекуляції. Ця робота дала свої результати. Сьогодні ціни значно знизилися, порівняно з тим, коли їх намагалися розігнати до космічних розмірів.
Ми також провели роботу з аграріями, з нашими сільгоспвиробниками. Вони сьогодні прийняли правильні рішення і сіють ті культури, які потрібні споживачам. Посівна кампанія триває як слід, це говорить про те, що в сезоні 2015-2016 у нас буде все гаразд із продовольчою безпекою.
Що стосується хліба. Порівняно з іншими регіонами, на Кіровоградщині ситуація краща. Але якщо запитати в людей, то вони дадуть однозначну відповідь: де ж вона краща, якщо вартість хліба зросла?! Саме тому ми зараз ведемо діалог із виробниками хліба щодо формування цін. Крім того, в Аграрному фонді достатньо запасів продовольчого зерна. Тож пропонуємо нашим виробникам хліба борошно за нижчою ціною. Від них же чекаємо зниження вартості продукції.
– Зростають і житлово-комунальні послуги. До того ж, суттєво і на все. Зрозуміло, люди, в яких не підвищилась ні пенсія, ні зарплата у великій тривозі. Як їм бути?
– Сьогодні з державного бюджету виділено 25 мільярдів гривень на те, щоб підтримати людей із невисоким рівнем доходів на оплату комунальних послуг. Для цього значно спроститься система субсидіювання – у найближчі дні люди отримають поштою необхідні документи, які їм потрібно буде заповнити і відправити до органів соцзасхисту. Відповідно, не доведеться вистоювати у чергах. Хоча соціальні служби готові прийняти людей. Роботи буде чимало, але ми до неї готові. Маємо максимально підтримати тих, хто цього потребує.
– Сергію Анатолійовичу, час дійсно складний. І не менше складний він для бізнесу. Як думаєте, він витримає навантаження? Чи існують причини для хвилювання з приводу скорочення робочих місць?
– Я завжди виходжу з тієї позиції, що бізнесом займаються люди, які мають певні знання і хист. Думаю, у них є розуміння того, які зараз варто приймати рішення, в тому числі й стратегічні, аби їхній бізнес був успішним.
А те, що стосується держави, то, безумовно, сьогодні позиція Президента – підтримати бізнес. Зокрема і забороною перевірок, щоб не відволікати від роботи. У працедавців є основне завдання – заплатити людині зарплату, а державі – податки. І якщо бізнес виконує ці завдання, значить, він розуміє свою роль, значить, він соціально зорієнтований. Це той бізнес, який сьогодні фактично працює на країну.
Я зустрічався з багатьма підприємцями, був на багатьох виробництвах. Можу сказати, що в області є підприємства, які планують розширюватися, створювати нові робочі місця. Це і «Червона зірка», де буде відкрито ливарний цех, це і СхідГЗК, де очікуються інвестиції у будівництво Новокостянтинівської шахти…
Мені також доводилося зустрічатися з представниками переробної галузі. Підприємства працюють. Так, є проблеми. Так, їм не просто переживати такі коливання курсу, але це все – тимчасові труднощі. Продукція, яку вони виробляють, у тому числі орієнтована на експорт. Вони отримують валюту. А валюта дасть можливість не тільки говорити про збереження рівня зарплат, а й про їхнє підвищення.
До речі, днями спілкувався зі Знам’янським відділенням Одеської залізниці. У цьому році у планах інвестувати в інфраструктуру області 135 мільйонів гривень. Ідеться про вокзали, ремонти колій… А це все робота, це зайнятість населення, це заробітні плати.
– Сергію Анатолійовичу, сьогодні багато говорять про децентралізацію, зокрема про перерозподіл податків. Чи не втратять території, територіальні громади оті бюджетні крихти, яких і так катастрофічно не вистачає.
– Перший етап фінансової децентралізації пройшов із прийняттям державного бюджету на 2015 рік. Місцеве самоврядування отримало нові податки – це і акциз, це і податок на нерухомість, і податок на землю. Наше ж завдання сьогодні навчитися цими інструментами користуватися, щоб мати більше доходів, щоб мати змогу вирішувати питання, наприклад, того ж ремонту в школі, заміни даху у дитячому садочку і таке інше. Результати, які ми маємо за перший квартал 2015 року, – непогані, я вам скажу. І за новими правилами доходи бюджетів у 2015 році значно вищі. Відтак маємо стриманий оптимізм.
У той же час, як я уже зазначав, чимало у розвитку територій залежить від бізнесу. І сьогодні, я це бачу, і патріотизм, і рівень свідомості значно зростає. На бізнес немає тиску, натомість він сплачує податки, заробітні плати, подекуди навіть вищі, ніж раніше, зберігає робочі місця, несе величезне соціальне навантаження, а також активно підтримує наших бійців на сході. І ніхто не скаржиться, що дуже важко. Всі розуміють, що це наша відповідальність перед державою, що ми повинні зробити сьогодні все можливе, щоб захистити країну.