Не питайте, бо плакатиму!

Стрімке зростання тарифів практично на всю комуналку хвилює зараз чи не кожного жителя області. Нові тарифи не по кишені ні пенсіонерам, ні працюючим, які отримують мінімальну зарплату. Люди не просто переймаються, що їм не буде на що жити, а й обурюються невтішною перспективою космічних рахунків. Вони розповіли «КП», у чому вже себе обмежують заради сплати комірного. Як буде далі – страшно навіть уявити.

Найбільше на високі тарифи скаржаться пенсіонери, безробітні і ті, хто працює на мінімалку. Їм доводиться віддавати третину, а то й половину свого місячного доходу.

– У мене мінімальна пенсія, а житлова площа велика – 109 квадратних метрів, – ще до чергового стрибка цін на комуналку розповідає пенсіонерка Ольга. – Я не знаю, як вижити. Все подорожчало… І субсидій не дають. Що хочеш, те й роби. Хоч мотузку накидай. Десь 700 гривень іде на сплату рахунків. Боргів немає, бо дуже їх боюся. Оце так, тягнуся, купую по дрібці. Ось хліба взяла на три дні. Взагалі намагаюся раз на тиждень ходити на базар, щоб зайвого не купити. Все по списку. Не питайте, бо плакатиму!

На те, що ціни на продукти і ліки злетіли вгору, жителі обласного центру розводять руками. Проте, обираючи між їжею, ліками і оплатою комірного, найдисциплінованіші зупиняються все таки на останньому.

– Зараз розподіляю свою пенсію – 1200 гривень – тільки на найнеобхідніше, – говорить 75-річна пенсіонерка Світлана Михайлівна. – Приблизно три сотні віддаю тільки за комуналку. Почула, що за борги забиратимуть квартири, дуже переживаю з цього приводу. Тому скоріше за все ліки не купуватиму, але за комунальні послуги платитиму, щоб на старості не залишитися без даху над головою.

Багато на комуналку витрачає і бренд-менеджер Максим, який проживає сам у трикімнатній квартирі.

– Для мене дорого, – скаржиться хлопець. – Хоч я живу один із собакою, але платити доводиться більше тисячі гривень. Наче так сильно і не витрачаю енергію. Влітку, коли опалення відключать, менше буде. Зараз мені поки на все вистачає. Вже і не радий, що у мене така велика квартира…

Ті ж, у кого приватний будинок, не менше збентежені ростом тарифів. Утім, люди шукають різні способи економії. – У мене великий будинок. І ситуація з комуналкою зараз не тішить. Колись дочка з мене сміялася, що я не прибрав пічку, коли робив капітальний ремонт. Зараз вона приїжджає, а я гордо кажу: «Ну що, я був не правий?». Ну, а як інакше? І так в країні стабільності немає, ціни зростають день у день, а тут ще й комуналка здорожчала. Але газ для мене й зараз дорогий. Тому коли було холодно – топив дровами, які ще торік заготував. Взагалі в нинішніх умовах жити нереально. І що далі робити – ніхто не знає. Ми просто виживаємо. І чим далі, тим гірше і гірше.

Бентежать нові тарифи і тих, хто орендує квартири. Кажуть, господарі ледь не щомісяця піднімають оплату, посилаючись на здорожчання комірного.

– Я живу на квартирі у Кіровограді, – розповідає фармацевт Аліна. – Зараз сплачую за комуналку навпіл із господинею. Десь 360-400 гривень на місяць. Це на сотню більше, ніж раніше. Але окремо щомісяця треба ще  фіксовано платити тисячу гривень. Дорого, але виходу немає. Умови проживання мені подобаються, тому переїздити поки не планую. Коли зовсім нестерпно стане – повернуся до батьків у Новоукраїнку.

Проте є і ті, кого ріст цін на компослуги не турбує.

– Поки навчаюся – живу в гуртожитку, – задоволено говорить студент технічного університету Андрій. – Мене не дуже хвилює ріст комуналки. Але за рік я закінчую університет і буду орендувати житло, бо до себе в село повертатися не хочу. От тоді-то і матиму істерику. А поки можу жити більш-менш спокійно.

Та загалом більшість жителів обласного центру зізнаються, що сплачують за комуналку вчасно і повністю.

– Іноді по телебаченню нам кажуть, що у світі взагалі не існує такого поняття, як комунальні борги. Але хіба у нашій державі можна цього не допускати? Особисто у мене боргів немає. Але у сусідки їх – удосталь. І це не тому, що вона така злісна неплатниця, просто їй на життя не вистачає. Вона живе з сином, який не працює, а самій до пенсії ще далеко. Отримує лише півтори тисячі зарплати. Ну, як тут прожити? Не вмирати ж з голоду!

Однак попередження Міністерства регіонального розвитку, що за несплачені борги відбиратимуть житло, кіровоградців не лякає.

– Я регулярно за все плачу, але якби не мав такої можливості – нехай би тільки спробували  прийти і забрати! Хто це зможе вигнати мене з власного дому? Квартира у мене приватизована. Останній раз я заплатив 640 гривень за комуналку. І це в мене однокімнатна квартира. В основному найбільше йде за світло. Нехай відрізають все – газ, світло, воду. А площу забрати не зможуть. Своє віддавати не збираюся, – рішуче налаштований підприємець Олександр.

Як уже повідомляла «КП», із 1 квітня тарифи на комунальні послуги зросли в рази.

Фахівці соцзахисту вже порахували, що кількість субсидіантів на Кіровоградщині може сягнути 200 тисяч сімей, а це вчетверо більше, ніж було досі.