Із педуніверситету звільнилися два десятки науковців
Двадцять науковців-пенсіонерів – а це п’ять професорів, чотири доктори наук, кандидати і доценти – звільнилися з педагогічного університету через нове пенсійне законодавство. Серед тих, хто пішов – екс-керівник навчального закладу Олег Поляруш, викладачі Василь Марко, Анатолій Кривульченко, Ярослав Данилків та інші, повідомив «КП» ректор університету Олег Семенюк.
–У нас майже шість десятків пенсіонерів, більша частина продовжує працювати. В основному пішли ті, у кого було менше ставки. Спонукала їх на такий крок невизначеність із тим, яка пенсія у них буде після того, як перестануть працювати, – пояснює Олег Семенюк і додає, що були такі викладачі, які спочатку написали заяву, а потім передумали звільнятися.
– Багато з них – це дійсно люди з досвідом, які у вісімдесяті, коли нічого не платили, за свої останні кошти проводили наукові дослідження, займалися зі студентами без вихідних, – говорить ректор. – А тут виходить так, що в один день держава поставила їх в такі умови, коли вони мають вирішити, навіть не те щоб працювати чи не працювати, а взагалі, чи довіряють вони державі. Тому тут є дуже багато етичних нюансів. Точніше – неетичних.
За словами очільника університету, на подальшу акредитацію зменшення науковців ніяк не вплине.
– У нас є взаємозаміна. Кількість докторів і професорів досить велика. І в докторантурі у нас навчаються. Взагалі велику частину науковців неможливо підготувати за кілька років. Прокурор за пару років може набути досвіду. А для того, щоб взяти кваліфікованого науковця з певної галузі знань, йому потрібно 15-20 років готуватися, – говорить Семенюк.
Аби хоч якось морально полегшити звільнення з посади, у педагогічному університеті влаштують прощальний захід із науковцями.
– Не знаю, що ми на цьому зекономимо, але така втрата велика. Вже було декілька ляпасів від держави людям, які підтримували останні процеси, але зараз можуть розчаруватися в цьому. Вони просто вважають, що їх держава витурила, – заявив Семенюк.
–У нас майже шість десятків пенсіонерів, більша частина продовжує працювати. В основному пішли ті, у кого було менше ставки. Спонукала їх на такий крок невизначеність із тим, яка пенсія у них буде після того, як перестануть працювати, – пояснює Олег Семенюк і додає, що були такі викладачі, які спочатку написали заяву, а потім передумали звільнятися.
– Багато з них – це дійсно люди з досвідом, які у вісімдесяті, коли нічого не платили, за свої останні кошти проводили наукові дослідження, займалися зі студентами без вихідних, – говорить ректор. – А тут виходить так, що в один день держава поставила їх в такі умови, коли вони мають вирішити, навіть не те щоб працювати чи не працювати, а взагалі, чи довіряють вони державі. Тому тут є дуже багато етичних нюансів. Точніше – неетичних.
За словами очільника університету, на подальшу акредитацію зменшення науковців ніяк не вплине.
– У нас є взаємозаміна. Кількість докторів і професорів досить велика. І в докторантурі у нас навчаються. Взагалі велику частину науковців неможливо підготувати за кілька років. Прокурор за пару років може набути досвіду. А для того, щоб взяти кваліфікованого науковця з певної галузі знань, йому потрібно 15-20 років готуватися, – говорить Семенюк.
Аби хоч якось морально полегшити звільнення з посади, у педагогічному університеті влаштують прощальний захід із науковцями.
– Не знаю, що ми на цьому зекономимо, але така втрата велика. Вже було декілька ляпасів від держави людям, які підтримували останні процеси, але зараз можуть розчаруватися в цьому. Вони просто вважають, що їх держава витурила, – заявив Семенюк.