Володимир КАНІЩЕВ: Коли у Зеленського запитали, що йому сподобалося у Кіровограді, він відповів – метро

Перші публічні заяви про необхідність зміцнення міської команди посадовців прозвучали ще на початку цього року. Тоді куратор Кіровограда від обласної ради Олександр Шаталов написав у своєму блозі, що реформа транспортної мережі і житлово-комунального господарства, які напрацювали фахівці, відверто саботуються, а у профільного заступника міського голови немає волі, аби зрушити вирішення проблеми з місця. Тоді цей меседж громадськість сприйняла як сигнал того, що в оточенні мера скоро з’являться нові кадри. І вже наприкінці березня сесія Кіровоградської міської ради звільнила з посади першого заступника міського голови Василя Дзядуха, а на його місце призначила тогочасного голову Новгородківської райдержадміністрації Володимира Каніщева.

Про останнього в районі й досі відгукуються позитивно. Кажуть люди - хороший керівник, жаль, що забрали в обласний центр… Очевидно, у призначенні Каніщева свою роль зіграв саме його досвід і вміння вирішувати проблеми.

 

Власне, однією з них була і поки ще є - транспортна. Щомісяця сотні скарг надходило і на «гарячу лінію» голови ОДА, і на адресу міськвиконкому: пенсіонера вилаяли і висадили з маршрутки, водії влаштовують справжні ралі у боротьбі за пасажира, не дотримуються графіка й ігнорують всі можливі правила… Утім, міська влада обмежувалась лише обіцянками реформувати систему перевезень. Виконувати їх випало саме Володимиру Каніщеву.

 

- Володимире Миколайовичу, структурувати те, що роками нагадувало хаос – справа непроста і невдячна. Незважаючи на те, що транспортна реформа вже стартувала, а з моменту кардинальних змін пройшло трохи часу, оновлення маршрутів залишається топ-темою в магазинах, на вулицях, на ринках, у транспорті, зрештою, на кухнях… І висновок напрошується один: городянам не все сподобалося…
- Сьогодні дійсно надходить чимало скарг на зміни, які відбулися у маршрутній мережі Кіровограда. Але те, що транспортна реформа – необхідна, нині ні в кого не викликає сумніву. Упродовж багатьох років жителі міста скаржилися на водіїв маршруток, на справжні гонки на виживання, на ДТП за участю маршруток… Влада тільки заспокоювала і погрожувала перевізникам адміністративним тиском. Фактично ж нічого не відбувалося. Місто впевнено йшло до транспортного колапсу. Ми ж поставили собі завдання, по-перше, не допустити цього, по-друге, змінити систему, а по-третє, і це головне, упорядкувати пасажирські перевезення в обласному центрі, аби не ризикувати ні здоров’ям, а тим більше життям городян. Перехід на автобуси – це вихід із ситуації і люди повинні це розуміти!
Знаєте, я часто згадую репризу, коли у Зеленського з «95-го кварталу» запитали, що йому сподобалося у Кіровограді, він відповів – метро. Йому кажуть, що його там немає, він же дивується і говорить: «Як немає?! Стою на містку і бачу, як ряд вагончиків рухається…» Оце і є об’єктивна реальність.
Сьогодні, після запроваджених змін, автобуси рухаються регулярно, з інтервалом у п’ять-шість хвилин. Такий графік руху, як на мене, цілком прийнятний. Інша справа, що люди, в основному молоді, звикли стати де завгодно, підняти руку і тут же зупинити маршрутку, не залежно від того, дозволяють це правила дорожнього руху чи ні. Тому зараз ми ставимо перед собою ще кілька завдань – облаштувати додаткові зупинки (а таких по місту невдовзі з’явиться ще дев’ять), заборонити зупинки транспорту поза ними і спонукати молодь пересісти на автобуси.

- У продовження теми молоді. Але ж існують й інші фактори, чому молоді люди не хочуть їздити в автобусах, наприклад, мобільність…
- Хочу вам заперечити. Я живу на вулиці Попова. Моя дружина щодня діставалася до роботи маршруткою9А. Сьогодні ж вона пересіла на автобус і цілком задоволена. Говорить, так спокійніше, бо в маршрутці іноді ледь не на колінах у водія доводилось їхати, у той час, коли він і по мобільному говорив, і палив, і здачу примудрявся давати…

- Водії – це взагалі окрема розмова. Чому з ними не проводиться робота? У деяких містах, наприклад, тому ж Львові, перевізники ставлять водіїв у рамки, бо розуміють – вони теж складова іміджу міста. Там водії гарно одягнені, ввічливі, іноді ще й роль гідів виконують…
- Для цього потрібно завершити конкурс із перевезень, чітко прописати зобов’язання… З тими перевізниками, з якими ми вже підписали договори, розмова коротка – не виконують умов – угоду розриваємо. І тоді вони дбатимуть про те, що транспорт має ходити згідно із визначеним інтервалом, відповідно до графіку… До того ж, вони можуть втратити не лише один маршрут, а декілька, бо вони йдуть в пакеті. Я особисто час від часу перевіряю дотримання домовленостей. До деяких перевізників у мене вже є питання.

- Тобто мова йде про те, що у перевізника в пакеті якийсь маршрут прибутковий, а якийсь – соціальний?
- Так. В основному порядок такий: два прибуткових, один – соціальне навантаження. У деяких є два таких маршрути. Все залежить від маршрутів. Ми пішли шляхом районування. Наприклад, я знаю, що за Балашівку у мене відповідає Собко. Якщо виникають якісь проблеми чи претензії людей, є з кого спитати.

- До речі, про скарги – ви їх враховуєте? Адже говорилося, що нова транспортна мережа – це живий організм і її корегуватимуть під потреби пасажирів.
- За весь час на «гарячу лінію» надійшло понад сотню дзвінків. Утім, це не стільки скарги, скільки рекомендації. По-можливості, їх враховуємо.
От наприклад, ми планували ліквідувати 103 маршрут. Люди почали телефонувати, просити, щоб цього не робили. Ми переглянули свої наміри і пішли назустріч городянам. Сьогодні розумію: на це дійсно були об’єктивні причини.
Інший маршрут - №21. Ми ліквідували «десятку», яка їздила до Бєляєва. Натомість продовжили 21-й до Бєляєва та Соціалістичної вулиці, задовольнивши потреби людей. Але кінцева зупинка маршруту №10 була біля МАУП. 21-й слідував по Колгоспній, не доїжджаючи туди метрів 250. І що ви думаєте? Люди почали дзвонити і вимагати зупинку біля МАУПу. Пройтися до зупинки бажаючих не було… Знову пішли людям назустріч, хоча перевізник на цьому втрачає 18 тисяч щомісяця.
Зараз люди скаржаться на 126-й маршрут, який раніше рухався по вулиці Шевченка, а тепер ні. Кажуть, не мають змоги дістатися поліклініки. Ми запустили паралельно 126А, але інтервал руху не влаштовував пасажирів. Тому вирішуємо питання, щоб повернути звичний 126-й. Він курсуватиме по Шевченка і не звертатиме на Велику Перспективну, а по Декабристів рухатиметься вниз до площі Богдана Хмельницького. Таким чином ми розвантажимо ще й головну вулицю.

- Коли мова йшла про транспортну реформу, одним із головних аргументів звучало саме розвантаження Великої Перспективної. Вдалося досягти результату?
- Нині маємо мінус 12 маршрутів, які рухалися Великою Перспективною. Безрезультатною поки залишається спроба переконати молодь пересісти в автобуси.

- А ви зробіть на довгих маршрутах безкоштовний wi-fi… Це як варіант…
- Подумаємо над цим. Раніше, зізнаюся, не звертав уваги, яким транспортом, наприклад, у Києві користується молодь. Зараз придивляюся і бачу, що тролейбусами, великими автобусами… До речі, в столиці вже давно немає «Дельфінів»! Київ перейшов на автобуси великої і середньої місткості. Такі ж плани й у нас.

- Ми дорослі люди і розуміємо, що придбати новий транспорт можуть собі дозволити лише повноцінні підприємства, ті, що мають власний автопарк, а не орендують машини разом із водіями.
- Слушне зауваження. Сьогодні у нас є два підприємства, які більш-менш можна назвати такими – я не беру до уваги тролейбусний парк – це автобусний парк і 50 на 50 – «Олікс». У решти перевізників ситуація не така оптимістична. Наведу приклад: подавалося у нас одне підприємство на конкурс. Так, воно задекларувало енну кількість транспортних одиниць, але ж ми знаємо, що у своїй власності воно не має жодної. В основному - це орендований транспорт разом із водієм, який і обслуговує машину, а в кінці місяця просто здає касу власнику маршруту. Зрозуміло, що цей водій їздитиме як хоче, куди схоче і доки йому заманеться… Жодного контролю, жодного дотримання графіку. Наша мета – докорінно змінити таку схему й водночас довести городянам, що проїзд може бути комфортним і безпечним.